Дата документу 13.03.2026
Справа № 334/2793/24
Провадження № 1-і/334/1/26
13 березня 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Запоріжжя клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про застосування (зміну) запобіжного заходу відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 1, 2 ст.307 КК України,
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, яке в ході судового розгляду, з урахуванням обставин справи, уточнив і просив змінити запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказує, що після направлення 05.04.2024 обвинувального акту у вказаному кримінальному провадженні до суду ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 42 КПК України в судові засідання, призначені на 10.09.2025, 23.09.2025, 29.10.2025 не з'являвся, про час розгляду справи та наслідки неявки був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомляв. Оскільки обвинувачений ухилявся від явки до суду 29.10.2025 його було оголошено судом в розшук.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 03.03.2026 було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
11.03.2026 місцезнаходження обвинуваченого було встановлено та його було затримано на підставі вищевказаної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.
У ході досудового розслідування кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 211 960 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
09.02.2024 після внесення застави у розмірі 211 960 грн. ОСОБА_4 звільнений з-під варти.
За таких обставин виникла необхідність у зміні обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на тримання під вартою, оскільки останній в порушення вимог ч. 7 ст. 42 КПК України не прибував за викликами в суд та не повідомляв про причини своєї неявки, в зв'язку з чим, такий запобіжний захід як застава не зміг запобігти ризиками передбаченим ст. 177 КПК України та не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може: переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що він, усвідомлюючи невідворотність покарання, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини може переховуватися від суду або взагалі виїхати за межі України. Вказаний ризик підтверджується також тим, що обвинувачений неодноразово, без поважних причин не з'являвся до судових засідань, фактично переховуючись від суду, був у розшуку;
- незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні, оскільки перебування обвинуваченого поза межами місць позбавлення волі створює загрозу здійснення впливу на вищевказаного свідка з яким обвинувачений особисто знайомий, тим самим він зможе впливати на психологічний та моральний стан свідка, шляхом погроз, залякування або вмовляння, що провокуватиме у свідка бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами його вини у вчиненні кримінальних правопорушень, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до обвинуваченого співчуття;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення з метою незаконного збагачення, адже, офіційного джерела доходу у останнього немає. Припинення його протиправної діяльності стало можливим лише за втручання правоохоронних органів. Крім того, відносно ОСОБА_4 на розгляді в іншому суді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, що свідчить про систематичне скоєння останнім злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.
Таким чином, у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, ухилятися від суду та не виконувати, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 184 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Оскільки в попередньому клопотанні прокурора, яке перебуває на розгляді суду з 13.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не ставилось питання щодо застави, виникла необхідність у зміні клопотання відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 КПК України.?
В судовому засіданні прокурор вказане клопотання підтримав, наполягав на його задоволенні.
Захисник адвокат ОСОБА_5 у задоволенні вказаного клопотання просила відмовити, посилаючись на те, що ризики, зазначені органом досудового розслідування, не підтверджені, а також на наявність у обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави. Також заперечувала проти клопотання про зміну запобіжного заходу, оскільки зміна клопотання прокурором під час судового розгляду не передбачена законом, і це порушує право обвинуваченого на захист.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника, в задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.
Заслухавши клопотання прокурора, з'ясувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов таких висновків.
В провадженні судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_8 на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження № 12023082050001986 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК У країни.
Встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні ухвалою від 29.10.2025 був оголошений у розшук.
Прокурор 03.03.2026 звернувся до суду з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він звернувся із клопотанням про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 03.03.2026 (справа № 334/2793/24, провадження № 1-кп/334/194/26) було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з протоколом затримання особи від 11.03.2026 ОСОБА_4 був затриманий 11.03.2026 о 18:30 год. на підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 03.03.2026 про надання дозволу на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і у встановлений ст. 191 КПК України строк був до ставлений до суду.
Відповідно до ст. 191 КПК України затримана на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
13.03.2026 прокурор повторно звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без можливості внесення застави.
Як слідує зі змісту доповідної секретаря судового засідання ОСОБА_9 , суддя ОСОБА_8 з 09.03.2026 по 30.03.2026 перебуває в нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 за ч.1 ст.115, п.9, 13 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1, ч.3 ст. 357 КК України.
З огляду на викладене, суддя ОСОБА_8 позбавлена можливості розглянути вказане клопотання у встановлений КПК України строк.
Відповідно до п. 2.3.2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 02 квітня 2015 року № 15 (зі змінами та доповненнями), збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Відповідно до 2.3.16 збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.
Відповідно до п. 2.7.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Дніпровському районному суді м. Запоріжжя, з урахуванням настання обставин, які унеможливлюють участь судді ОСОБА_8 у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що може мати наслідком порушення строку розгляду, передбаченого КПК України, клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 передано до канцелярії суду для здійснення його реєстрації в обліково-інформаційній картці автоматизованої системи документообігу суду на заяву, клопотання у кримінальних справах за індексом «1-і» з проведенням автоматизованого розподілу справи відповідно до встановленої спеціалізації та зазначенням в обліково-інформаційній картці раніше присвоєного автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального номеру справи.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, однак підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не встановлено.
Так, під час судового розгляду клопотання було з'ясовано, що у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 211960,00 грн. на підставі ухвали слідчого судді від 08.02.2024. Обов'язки, забезпечені заставою, покладалися згідно ухвали слідчого судді строком на 2 місяці.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
На стадії судового розгляду з клопотанням про покладення на обвинуваченого обов'язків, передбачених КПК України, прокурор не звертався.
Згідно з поясненнями прокурора і обвинуваченого, на стадії судового розгляду прокурор звертався з клопотанням про звернення застави у дохід держави у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, однак суд відмовив у задоволенні такого клопотання.
З урахуванням цього прокурор відповідно до ч.2 ст. 185, ст. 200, 331 КПК України змінив клопотання і просив суд змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 із застави на тримання під вартою.
Також під час судового розгляду клопотання з пояснень обвинуваченого було встановлено, що останній весною 2025 року був мобілізований, три місяці проходив службу, після чого самовільно залишив місце несення служби. Наразі відносно нього здійснюється відповідне кримінальне провадження.
Вказані обставини щодо мобілізації обвинуваченого з подальшим самовільним залишенням ним місця служби прокурор не заперечував і не спростовував.
Однак жодних фактичних даних щодо цих обставин не зазначено, документів які б їх підтверджували, суду не надано.
На думку суду, вказані обставини мають суттєве значення при вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу із застави і застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Суду не надано доказів, з яких можна встановити, у який період часу ОСОБА_4 не з'являвся у судові засідання з поважних причин, а в яких випадках ухилявся від виконання своїх обов'язків, при тому, що при внесеній заставі жодних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, на нього не покладалося, судове провадження було зупинене у зв'язку з розшуком обвинуваченого, а тому судові засідання не призначалися і обвинувачений до суду не викликався.
За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу із застави на тримання під вартою є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 про застосування (зміну) запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч. 1, 2 ст.307 КК України, - відмовити.
Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, прокурором безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Оголошення повного тексту о 14-00 год. 16.03.2026.
Суддя: ОСОБА_1