Дата документу 20.03.2026
Справа № 334/5316/20
Провадження № 2-зз/334/5/26
20 березня 2026 року
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
Головуючого судді Гнатюка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Якущенко Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя заяву ТОВ «Укрдебт плюс» про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник ТОВ «Укрдебт плюс» звернувся із заявою про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Ленінського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа №334/5316/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу.
Рішенням суду від 15.06.2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 562254 грн.
Також, згідно з ухвалою від 21 вересня 2020 року вжито заходи щодо забезпечення позову та накладено арешт на нежиле приміщення XXII підвалу та 1-го поверху літ А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 року за реєстровим № 873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 року за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 року, реєстраційний № 5377302.
Як видно з даних Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 562254 грн. не відкривалося.
Забезпечення позову за своєю суттю є тимчасовим обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Відповідно до частини першої ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» було учасником справи №334/5316/20.
Відтак, належним способом захисту права ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» є саме звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.
ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» є іпотекодержателем нежилого приміщення XXII підвалу та 1-го поверху літ А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позичальником ОСОБА_2 умови кредитного договору №06/32/07-Склн від 20.08.2007 року належним чином не виконані, існує прострочена заборгованість.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитор зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке стягнення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша ст. 12 Закону).
Згідно з частиною першою ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ст.ст. 12 і 33 Закону одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Забороною відчуження нерухомого майна, на користь особи, що не є іпотекодержателем, порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Згідно з ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволено, рішення суду у справі набрало законної сили, з дня набрання вказаним рішенням законної сили пройшло більше дев'яноста днів, виконавче провадження не відкривалось, необхідність у забезпеченні позову відпала, а тому клопотання про скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, заявник просить суд скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року у справі №334/5316/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, а саме скасувати арешт, накладений на нежиле приміщення XXII підвалу та 1-го поверху літ А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 року за реєстровим № 873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 року за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 року, реєстраційний № 5377302.
Заявник, інші заінтересовані особи (сторони, треті особи) в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду даного питання - рекомендованою поштою з повідомлення про вручення, розміщеним повідомленням на офіційному сайті судової влади (суду).
Заявником подана заява про розгляд поданого клопотанням за його відсутності з його підтриманням.
Наведені обставини свідчать, що сторони, треті особи завчасно повідомлені про розгляд заяви судом.
Виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Їх неявка не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову (ч.2 ст.158 ЦПК України).
Суд, вивчивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову, його обґрунтування, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для його розгляду і вирішення по суті, враховуючи те, що потреба у дії вжитих судом за заявою позивача заходів забезпечення позову відпала, й з урахуванням того, що ухвалене судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову діють протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи, відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України, вважає за доцільне на підставі поданого заявником вмотивованим клопотання задовольнити із наступних підстав.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч.7 ст.158 ЦПК Укаїни).
Так, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року вжито заходи щодо забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики, та накладено арешт на нежиле приміщення XXII підвалу та 1-го поверху літ А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 року за реєстровим № 873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 року за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 року, реєстраційний № 5377302.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики, позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 562254 грн.
Відповідно ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову, що вжито ухвалою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року, оскільки рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики, позовні вимоги задоволено.
Зазначене рішення суду у встановленому законом порядку набрало законної сили, тобто вказану справу було розглянуто судом, а тому з урахуванням вище викладеного та зазначеного відсутні передбачені законом підстави для подальшої наявності таких заходів забезпечення позову.
На цей час виконавче провадження щодо виконання рішення суду не відкрито.
З урахуванням наведеного заява щодо скасування заходів забезпечення позову підлягає задоволенню
Керуючись ст. 158, 353, 354 ЦПК України, суд -
Заяву ТОВ «Укрдебт плюс» про скасування заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Укрдебт плюс», про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову вжитих відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2020 року у справі №334/5316/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, а саме арешт на нежиле приміщення XXII підвалу та 1-го поверху літ А-5, загальною площею 865,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Малишевою Л.Є. 14.03.2006 року за реєстровим № 873 та внесеного в Державний реєстр правочинів 14.03.2006 року за реєстраційним №1192016, що зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 29.03.2006 року, реєстраційний № 5377302.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в разі, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Гнатюк О. М.