Справа №592/2797/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/269/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія -
19 березня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчої судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року про продовження строку тримання під вартою, -
установив:
Ухвалою слідчої судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року клопотання слідчого задоволено та підозрюваному ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 квітня 2026 року включно з правом внесення застави в сумі 266 240 грн.
Своє рішення слідча суддя умотивувала тим, що повідомлена ОСОБА_7 підозра є обґрунтованою, існують ризики, на які вказував слідчий у клопотанні, запобігти яким можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчої судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує на те, що наведені слідчим ризики не підтверджуються доказами, підозрюваний наміру переховуватися від органу досудового розслідування, суду не має, тим більше, що в межах іншого кримінального провадження її підзахисного звільнено з-під варти під заставу, що вказує на наявність стримуючого фактору належної процесуальної поведінки останнього. Зазначає також, що сама по собі суворість покарання не може бути вирішальною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу та має враховуватися з іншими обставинами в сукупності. При цьому посилається на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню доньку, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
29 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116270000033 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому ОСОБА_7 16 жовтня 2025 року повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190 КК України.
Постановою керівника окружної прокуратури від 11 грудня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024116270000033 продовжений до трьох місяців.
Постановою прокурора від 8 січня 2026 року з вказаного кримінального провадження матеріали досудового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_7 шахрайських дій під час перебування в ДУ «Сумський слідчий ізолятор» виділені в окреме провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 січня 2026 року за №12026200600000034.
18 лютого 2026 року у кримінальному провадженні № 12026200600000034 ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри за ч. 4 ст. 190 КК України, згідно якої він, у період часу з 27 червня 2024 року по 2 жовтня 2024 року, перебуваючи у камері № 40 в ДУ «Сумський слідчий ізолятор», повторно, за попередньою змовою з особою, яка утримувалась разом з ним у цій камері, шляхом обману, з використанням мережі Інтернет та за допомогою мобільних терміналів, отримав доступ до банківських рахунків потерпілих і заволодів їх грошовими коштами. Зокрема, 27 червня 2024 року заволодів коштами ОСОБА_9 на суму 31000 грн., 22 вересня 2024 року заволодів коштами ОСОБА_10 на суму 25000 грн., 2 жовтня 2024 року заволодів коштами ОСОБА_11 на суму 20000 грн.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 лютого 2026 року відносно ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 лютого 2026 року.
Розглянувши клопотання старшого слідчого і задовольнивши його, слідча суддя суду першої інстанції дійшла правильного висновку про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У відповідності з ч. 6 ст. 199 КПК України, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що 18 лютого 2026 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України.
Вирішуючи питання про обґрунтованість підозри, апеляційний суд визнає, що підозра у вчиненні злочину є обґрунтованою. Зокрема це підтверджується: протоколами допиту потерпілих, які повідомили про обставини заволодіння їх коштами; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій ; висновком експертизи матеріалів відеозвукозапису 31 березня 2025 року відповідно до якого голос та мовлення диктора на записах на матеріальних носіях інформації, зміст яких викладений в протоколах НСРД належать підозрюваному; протоколом обшуку від 17 жовтня 2025 року; протоколами огляду інформації отриманої в порядку тимчасового доступу від операторів мобільного зв'язку, іншими матеріалами справи у їх сукупності.
Наведених доказів достатньо, щоб визнати підозру обґрунтованою, оскільки надана інформація, може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення, і такі факти є досить переконливими.
Також слідча суддя суду першої інстанції дійшла цілком обгрунтованого висновку, що ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, цей ризик не зменшився та є актуальним і на час апеляційного розгляду, зважаючи на тяжкість майбутнього покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих правопорушень, характер та ступінь їх суспільної небезпечності, а також конкретні обставини провадження та дані про його особу.
Крім того, як убачається з наданих матеріалів, ОСОБА_7 постановою слідчого від 12 січня 2026 року оголошувався у розшук у зв'язку з ухиленням від органу досудового розслідування та був затриманий лише 17 лютого 2026 року на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 січня 2026 року про дозвіл на його затримання з метою приводу для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів об'єктивно свідчать про дуже високий ризик ухилення підозрюваного ОСОБА_7 від досудового розслідування.
Апеляційний суд погоджується і з висновком слідчої судді про наявність реальних ризиків впливу на потерпілих, свідків, оскільки підозрюваний може здійснювати тиск на них з метою зміни показань або відмови від дачі свідчень. Особливої ваги цей ризик набуває з огляду на характер інкримінованих злочинів, а саме їх вчинення з використанням мереж «Telegram», «Viber» та електронної техніки, внаслідок чого відбувася доступ до рахунків потерпілих та отримання їх персональних даних.
Є таким, що не зменшився з часом та продовжує існувати й ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особистість підозрюваного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, наявність кримінальних проваджень щодо нього в інших судах, що свідчить про його схильність до протиправної поведінки, кількість епізодів протиправних дій, що інкримінуються ОСОБА_7 , фактичні обставини провадження, а саме, їх вчинення в умовах ДУ «Сумський слідчий ізолятор», що значно ускладнювало вчинення злочинів.
Врахована слідчим суддею і наявність об'єктивних причин, які не дозволяють закінчити досудове розслідування до спливу строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою, а також існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, слідчим суддею суду першої інстанції належним чином перевірено та досліджено клопотання старшого слідчого, дані, які характеризують особу підозрюваного, а також наведені підстави та умотивовані висновки для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, що є виправданим та необхідним елементом з огляду на інші обставини і визначає потребу в подальшому триманні підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу того, що наведені слідчим ризики не підтверджуються матеріалами клопотання є непереконливими, адже при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Є непереконливими і доводи сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, домашнього арешту в нічний час доби, оскільки даний запобіжний захід не зможе нівелювати ризики, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не забезпечить належного контролю за поведінкою підозрюваного і не унеможливить продовження протиправної діяльності.
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, на утриманні неповнолітньої доньки не спростовує та не мінімізує на даному етапі досудового розслідування наявних ризиків, запобігти яким в даному випадку можливо лише застосуванням такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлено.
Відтак, доводи апеляційної скарги про можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є непереконливими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Слідча суддя, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, факту звільнення ОСОБА_7 під заставу в розмірі 60 560 грн в межах іншого кримінального провадження, будучи при цьому обізнаним про вручення підозри за ч. 4 ст. 190 КК України та не являючись на виклики слідчого, цілком обґрунтовано визначила достатню суму застави для забезпеченням підозрюваним виконання своїх обов'язків, передбачених КПК України, а тому твердження захисника, що внесені її підзахисним застава буде реальним стримуючим фактором належної процесуальної поведінки останнього на увагу не заслуговують.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень кримінального процесуального закону при розгляді слідчим суддею суду першої інстанції питання про продовження строку тримання під вартою, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Зважаючи на викладене, рішення слідчої судді є законним, обґрунтованим і умотивованим, у зв'язку з чим колегія суддів приходить висновку про залишення рішення слідчої судді без змін, а поданої апеляційної скарги - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, суд, -
постановив:
Ухвалу слідчої судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року про продовження строку тримання під вартою, підозрюваного ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ОСОБА_8 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 16 год. 45 хв. 19 березня 2026 року.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3