Справа № 766/167/26
н/п 1-кп/766/3117/26
18 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Херсона в режимі відеоконференції кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, 19.12.2025 року за №12025232030000288, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дар?ївка, Білозерського району, Херсонської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, який утриманців не має, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 , 18.12.2025 року близько 11:10 перебуваючи за адресою: Херсонська обл., Херсонський р-н., с. Дар?ївка, вул. Робоча, поблизу буд. 54, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто переслідуючи прямий умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс їй один удар долонею правою руки в область щоки зліва, в результаті чого спричинив неповнолітній ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу у м'які тканини лівої щоки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
ІІ. Позиція сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала на доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та просила призначити відповідне покарання в межах санкції вказаної статті у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися. Законний представникнадала до суду письмову заяву, якою просила проводити судовий розгляд справи за їх відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, не заперечував обставини, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся.
При цьому показав, що 18.12.2025 року в с. Дар'ївка, по вулиці Робочій, біля будинку 54, в ході виниклого словесного конфлікту з потерпілою, не стримався та наніс останній один удар долонею правої руки по обличчю, не докладаючи зусиль.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Оскільки обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи і, як встановлено судом, вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.
При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обвинувачений свою вину визнав, розкаявся у вчиненому, тому відповідно ст. 66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд відносить щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно з ст. 67 КК України, судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації.
Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
При призначенні покарання, суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та наявність обтяжуючих його покарання обставини.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він має постійне місце проживання, одружений, є пенсіонером, на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 можливо призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, пов'язане з грошовим стягненням, враховуючи відсутність обмежень, визначених ст. 53 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання.
VI. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Матеріальна шкода правопорушенням не заподіяна. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи особу обвинуваченого та приймаючи до уваги призначене покарання, суд не вбачає підстав для обрання відносно обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст.124, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку негайно направити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1