Справа № 592/2957/26
19 березня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Сумського РУП ГУНП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 173-2, ч. 2 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №777448 від 21.02.2026 - 20.02.2026 року о 19:30 год ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно доньки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, під час даної події була присутня неповнолітня ОСОБА_3 , чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Також, згідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №777173 від 21.02.2026 - 20.02.2026 року о 20:00 год ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно доньки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі 36 КУпАП об'єднати матеріали в одне провадження.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 777448 від 21.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї доньки ОСОБА_2 у присутності неповнолітньої ОСОБА_3 , 2019 р.н., у зв'язку з чим на нього складено протокол за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Однак, протокол про адміністративне правопорушення не містить в описі суті вчиненого адміністративного правопорушення дій ОСОБА_1 саме стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як це передбачено диспозицією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. У матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство саме стосовно неповнолітньої дитини.
А тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Разом з тим, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 ч. 1 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №777173 від 21.02.2026 (а.с. 1), протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.02.2026 року (а.с. 2), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 5), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 6), копією терміновго заборонного припису (а.с. 7).
За таких обставин суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає, що у даному випадку відсутня необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство та до правопорушника необхідно застосувати стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень (Отримувач платежу: ГУК Сум.обл/Сумський р/21081100 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат) Рахунок отримувача: UA228999980313080106000018355 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок за наступними реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду по справі ( № справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко