19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 676/8224/25
провадження № 51-733 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2026 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
установила:
Як убачається з матеріалів за касаційною скаргою, слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області 12 лютого 2026 року відмовив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025240000000040, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 січня 2025 року.
Не погодившись із рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
Суддя Хмельницького апеляційного суду, керуючись ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), 19 лютого 2026 року відмовив у відкритті провадження за поданою скаргою.
ОСОБА_5 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Суть доводів скаржника зводиться до того, що накладений на кошти третьої особи арешт є надмірним заходом і завдає істотної шкоди правам власниці, а неможливість перегляду рішення слідчого судді йде в розріз із конвенційними гарантіями та загальними засадами кримінального провадження.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла такого висновку.
Правосуддя в Україні здійснюється судами відповідно до визначених законом процедур судочинства (ч. 1 ст. 5 Закону України від 2 червня 2016 року 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»). Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ст. 1 КПК).
Провадження з перегляду судових рішень у суді апеляційної інстанції регламентовано в гл. 31 розд. V КПК.
Частиною 3 ст. 392 вказаного Кодексу установлено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
У ст. 309 КПК визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Зокрема, п. 9 ч. 1 ст. 309 вказаного Кодексу передбачено апеляційне оскарження ухвал суду про арешт майна або відмову в цьому. Тож нормами КПК урегульовано питання щодо рішень слідчого судді, котрі є предметом перевірки за апеляційною процедурою.
Апеляційний суд установив, що ухвала слідчого судді від 12 лютого 2026 року, постановлена в порядку ст. 174 КПК, якою було відмовлено скаржнику в скасуванні арешту майна, не входить до переліку за ст. 309 цього Кодексу, а тому не підлягає апеляційному оскарженню.
Наразі застосований підхід узгоджується з висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року (справа № 712/191/23).
За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 , суддя апеляційного суду діяв згідно з вимогами ч. 4 ст. 399 КПК, а твердження в касаційній скарзі про постановлення ухвали від 19 лютого 2026 року з істотними порушеннями закону не можна визнати прийнятними.
Оскільки з копій судових рішень й касаційної скарги не вбачається підстав для її задоволення, немає потреби в перевірці матеріалів судового провадження.
Тому з огляду на викладене та п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 19 лютого 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3