20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/19430/24
провадження № 61-2848ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у справі за позовом Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 про скасування права на нерухоме майно та повернення земельної ділянки,
02 березня 2026 року засобами поштового зв'язку заступник керівника Вінницької обласної прокуратури В. Філонов, подав касаційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року (повний текст постанови складено 06 лютого 2026 року) у справі № 127/19430/24.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У червні 2024 року перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Вінницької міської ради, звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0846 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0063, із одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на цю ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути Вінницькій міській територіальній громаді в особі Вінницької міської ради земельну ділянку площею 0,0846 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0063.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня
2025 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду
від 03 лютого 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухваливши нове судове рішення про задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У розглядуваній справі спір виник з приводу нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0846 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0063, а саме щодо припинення права приватної власності на цю ділянку та її повернення у комунальну власність територіальної громади.
За змістом пунктів 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Отже судовий збір за подану касаційну скарги має розраховуватися з огляду на вартість спірного майна (земельної ділянки) за формулою: (ЦП х 1,5%) х 200%, де ЦП - вартість спірного майна.
До касаційної скарги додано квитанцію від 10 лютого 2026 року про сплату судового збору у розмірі 12 112 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру з посиланням на вартість спірного майна (земельної ділянки площею 0,0846 га з кадастровим номером 0510100000:02:103:0063).
У розпорядженні Верховного Суду відомості про вартість спірного майна наразі відсутні.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усуненні шляхом обґрунтування розміру сплаченого судового збору за подану касаційну скаргу з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та, у разі необхідності, надання документу про доплату судового збору.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури, буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у справі № 127/19430/24 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович