20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/38111/23
провадження № 61-2908ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мунтян Євген Володимирович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 січня
2026 року у справі за позовом керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , треті особи на стороні відповідачів: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , релігійна організація «Незалежна релігійна громада Євангельських християн - баптистів «Дванадцять апостолів», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації та її повернення,
06 березня 2026 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Мунтян Є. В. подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі № 127/38111/23.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
І. Щодо строку на касаційне оскарження
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо
в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється
з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу Вінницької окружної прокуратури задоволено. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 17 грудня 2025 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заявник вважає, що строк на касаційне оскарження ним не пропущений, оскільки повний текст оскарженої постанови апеляційного суду отримано в електронному кабінеті 05 лютого 2026 року.
Водночас стаття 390 ЦПК України розмежовує дату (день) складання повного судового рішення і дату (день) вручення учаснику справи повного судового рішення.
Ці дати можуть бути відмінні одна від одної, і день вручення учаснику справи повного судового рішення (навіть у разі доставлення до електронного кабінету в підсистемі Електронний суд) не обов'язково і не завжди є днем складання повного судового рішення.
Різним є і процесуальний механізм дії строку на касаційне оскарження залежно від вказаних строків, а саме:
- у випадку подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення строк на касаційне оскарження вважається непропущеним і учаснику справи непотрібно подавати клопотання (заяву) про поновлення цього строку;
- у випадку подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного судового рішення, строк на касаційне оскарження вважається пропущеним, однак учасник справи в силу закону має право на поновлення такого строк за умови подання відповідного клопотання (заяви).
Таким чином законодавець у частині другій статті 390 ЦПК України вказав на поважну причину пропуску строку на касаційне оскарження, яка є підставою для поновлення цього строку.
При цьому треба враховувати, що за змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку встановленого законом відбувається не з ініціативи суду, а за заявою учасника справи.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) свідчить, що постанова Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року не містить вказівки на те, що дата складання її повного тексту є відмінною від дати її ухвалення, а отже касаційна скарга подана 06 березня 2026 року з пропуском строку, встановленого статтею 390 ЦПК України.
За таких обставин заявник має подати заяву (клопотання) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження встановленого законом із зазначенням причин його пропуску.
Відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
ІІ. Щодо надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему Електронний суд, проте доказів її надсилання відповідачам: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також третім особам на стороні відповідачів: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 засобами поштового зв'язку або відомостей про доставку документів до їх електронних кабінетів не надано.
Фізичні особи не мають передбаченого законом обов'язку реєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд.
Надання доказів надсилання касаційної скарги адвокатам Шевчук О. В. та Кучерявій І. П. , яких заявниця зазначає як представників відповідачів, наразі не може бути визнано належним виконанням вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, оскільки у розпорядженні Верховного Суду відсутні відомості та відповідні документи про те, що адвокати Шевчук О. В. і
Кучерява І. П. уповноважені на представництво інтересів відповідачів в суді касаційної інстанції.
Якщо такі документи наявні у справі, заявниця може надати їх Верховному Суду, в іншому випадку необхідно надати докази виконання вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
1) подання заяви (клопотання) про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;
2) надання доказів надсилання касаційної скарги всім учасникам справи, з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мунтян Євген Володимирович, на постанову Вінницького апеляційного суду
від 29 січня 2026 року у справі № 127/38111/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала, а у разі, якщо не буде подана заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович