19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 757/39882/24
провадження № 61-3143ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДП «Ліси України).
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ДП «Ліси України» від 05 червня 2024 року № 404-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту безпеки ДП «Ліси України» з 07 червня 2024 року.
Стягнуто з ДП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07 червня 2024 року по 28 липня 2025 року у сумі 11 772 468,20 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.
Стягнуто з ДП «Ліси України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Стягнуто з ДП «Ліси України» в дохід держави судовий збір у сумі 16 351,20 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у розмірі 872 034,68 грн допущено до негайного виконання.
У березні 2026 року ДП «Ліси України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18, від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21, від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 203/2276/19, від 03 листопада 2021 року у справі № 387/329/20, від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21 та інших (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України та витребування матеріалів справи.
Крім того, заявник у касаційній скарзі порушує питання про зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року у справі № 757/39882/24 у частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 11 772 468,20 грн до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.
На обґрунтування зазначає, що примусове виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду може призвести до незворотних наслідків, у разі задоволення касаційної скарги підприємство не матиме можливості повернути сплачені грошові кошти, що порушить права та законні інтереси відповідача.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню (пункти 2, 4 частини першої статті 430 ЦПК України), тому у цій частині судове рішення не підлягає зупиненню. Отже, рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року у цій частині підлягає негайному виконанню, а тому не підлягає зупиненню.
Наведені заявником доводи дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року у частині, що не підлягає негайному виконанню, а тому заява підлягає частковому задоволенню.
У березні 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України.
Оскільки у касаційній скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 УПК України підстав касаційного оскарження, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відмову у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про визнання наказу про звільнення незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2026 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва матеріали справи № 757/39882/24.
Зупинити виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 16 липня 2025 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку, за виключенням стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць та поновлення на роботі.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник