18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 161/6330/24
провадження № 61-6811св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач, відповідач за зустрічним позовом - Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області;
відповідач, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ;
розглянув заяви про самовідвід суддів Осіяна О. М. та Сакари Н. Ю.,
від участі у розгляді справи за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності, визнання права на оренду та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Терлецького Олександра Миколайовича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року,
У березні 2024 року Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області (далі - Чорноморська міська рада) звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою площею 9,8998 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2021 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 7 869 575,68 грн.
У травні 2024 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до Чорноморської міської ради, в якому просила:
- визнати за нею право власності на будівлю контрольно-перепускного пункту № 1, загальною площею 67,4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 193605451108), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за нею право оренди на частину земельної ділянки площею 0,6264 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, з моменту набуття права власності на будівлю контрольно-перепускного пункту № 1, загальною площею 67,4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 193605451108) на підставі рішення суду, строком дії права оренди до 10 грудня 2062 року та орендною платою у трикратному розмірі земельного податку від нормативно-грошової оцінки цієї частини земельної ділянки за відповідний календарний рік;
- зобов'язати Чорноморську міську раду поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:034:0002, виділивши їй в оренду частину земельної ділянки площею 0,6264 га для обслуговування будівлі контрольно-перепускного пункту № 1, загальною площею 67,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року, первісний позов Чорноморської міської ради задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради 7 869 575,68 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 9,8998 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 січня 2021 року по 29 лютого 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради понесені і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 118 043,64 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
27 травня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Терлецький О. М. подав до Верховного Суду через підсистему Електронний суд касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2025 року справу розподілено судді-доповідачу Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2025 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Луцького міськрайонного суду Волинської області.
07 липня 2025 року справа № 161/6330/24 надійшла до Верховного Суду.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Білоконь О. В., на підставі службової записки судді Осіяна О. М. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 лютого 2026 року призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи в частині заміни судді, який не входить до складу постійної колегії суддів.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року визначено суддів, які входять до складу колегії: Осіян О. М. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2026 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 13 березня 2026 року для розгляду справи визначено склад колегії: Осіян О. М. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Ступак О. В., Шипович В. В.
У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Ступак О. В., на підставі службової записки судді Осіяна О. М. розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду від 18 березня 2026 року призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи в частині заміни судді, який не входить до складу постійної колегії суддів.
За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2026 року визначено суддів, які входять до складу колегії: Осіян О. М. (суддя-доповідач), Сакара Н. Ю., Синельников Є. В., Сердюк В. В., Шипович В. В.
При розгляді касаційної скарги судді Осіян О. М. та Сакара Н. Ю. заявили про самовідвід від участі у розгляді цієї справи з посиланням на необхідність усунення обставин, які можуть викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, оскільки вони брали участь у розгляді справи № 501/1422/21 (провадження № 61-16340св23) за позовом Чорноморської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., від 03 червня 2024 року у справі № 501/1422/21 (провадження № 61-16340св23) касаційнускаргу ОСОБА_1 залишено беззадоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року - без змін.
За змістом вказаної постанови колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 9,8998 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 05 травня до 31 грудня 2020 року у розмірі1 448 752,22 грн
У мотивувальній частині цієї постанови колегія суддів висловила правову позицію щодо правовідносин учасників справи, надала оцінку аргументам, наведеним учасниками справи, а також виходила з того, що з дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1 як власник такого майна стала фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у неї виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розміщено майно.
Предметом спору у справі № 161/6330/24 (провадження № 61-6811св25), що переглядається, є стягнення з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради безпідставно збережених коштів за користування тією ж земельною ділянкою за період з 01 січня 2021 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 7 869 575,68 грн, а також ОСОБА_1 заявила зустрічні позовні вимоги, за змістом яких просила визнати за нею право власності на будівлю контрольно-перепускного пункту № 1, визнати за нею право оренди на частину земельної ділянки площею 0,6264 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, з моменту набуття права власності на будівлю контрольно-перепускного пункту № 1, зобов'язати Чорноморську міську раду поділити земельну ділянку з кадастровим номером 5110800000:02:034:0002, виділивши їй в оренду частину земельної ділянки площею 0,6264 га для обслуговування будівлі контрольно-перепускного пункту № 1, загальною площею 67,4 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог Чорноморської міської ради та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .. При цьому, в оскаржуваному судовому рішенні апеляційний суд послався на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 03 червня 2024 року у справі № 501/1422/21 (провадження № 61-16340св23).
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (справа «Hauschildt Case» від 24 травня 1989 року, заява № 10486/83, § 48).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (справа «Hauschildt Case» від 24 травня 1989 року, заява № 10486/83, § 46).
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об'єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З огляду на викладене, оскільки судді Осіян О. М. та Сакара Н. Ю. вже висловлювали правову позицію щодо правовідносин, які виникли між сторонами в цій справі, з метою усунення будь-яких сумнівів учасників процесу в неупередженості або об'єктивності суддів при перегляді оскаржуваного судового рішення, заяви про самовідвід суддів Осіяна О. М. та СакариН. Ю. слід задовольнити, а справу № 161/6330/24передати для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича та Сакари Наталії Юріївни задовольнити.
Відвести суддів Осіяна Олексія Миколайовича та Сакару Наталію Юріївну від участі у розгляді справи № 161/6330/24 за позовом Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання договору оренди, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання права власності, визнання права на оренду та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Терлецького Олександра Миколайовича на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 серпня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 15 квітня 2025 року.
Справу № 161/6330/24 передати на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк
В. В. Шипович