12 січня 2011 року
справа № 5020-2/217
За позовом приватного підприємства „Югжилсервис”
(вул. Т. Шевченко 48-1, місто Севастополь, 99021)
до: Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”
(вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)
про визнання нарахувань ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” заборгованості незаконними
суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивач -Бітєйкін І.В., довіреність № 27-010/11 від 10.01.2011;
позивач -Дзюба О.Д., довіреність № 27-011/11 від 10.01.2011;
відповідач -Гладченко О.І., довіреність № 20864/0/2-10 від 31.12.2010.
Приватне підприємство „Югжилсервис” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” про визнання нарахувань ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” заборгованості незаконними.
Позивач заявив клопотання про уточнення позовних вимог та просить: визнати незаконною відмову відповідача у підписанні додаткової заяви з ПП „Югжилсервис” про виключення точок обліку як розрахункових без змін технічних умов, зазначених у письмовому запиті; зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду до договору з ПП „Югжилсервис” про виключення точок обліку електроенергії, як розрахункових точок.
За своїм змістом це клопотання змінює як підстави, так і предмет позову.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У пункті 2 інформаційного листа від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" Вищий господарський суд України на запитання, чи можлива з огляду на приписи частини четвертої статті 22 ГПК одночасна зміна підстав і предмета позову, відповів, що за змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити у задоволенні такого клопотання (заяви).
З урахування викладеного суд відмовив у задоволенні клопотання про зміну позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України. Одним із таких способів, як указано у пункті 10 частини першої названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до пунктів 2,3 рекомендацій президії Вищого господарського суду України № 04-5/120 від 27.06.2007 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання нарахувань ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” заборгованості незаконними не підлягають вирішенню в господарських судах України.
Пунктом 1 частини першої статті 80 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження по справі № 5020-2/217 за позовом Приватного підприємства „Югжилсервис” до Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” про визнання нарахувань ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” заборгованості незаконними припинити.
Суддя підпис Н.Г. Шевчук