65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4697/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26)
до відповідача-1: Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2)
відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" (код ЄДРПОУ 38481041, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пров. Таврійський, буд. 4)
про стягнення 1093465,85 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Аліна Лепська
відповідач-1: не з'явився
відповідач-2: не з'явився
відповідач-3: не з'явився
Позивач Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000", відповідача-2 ОСОБА_1 та відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" про стягнення 1093465,85 грн. заборгованості за кредитом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.11.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою суду від 13.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12.02.2026 відкладено підготовче засідання на 26.02.2026.
Ухвалою суду від 26.02.2026 закрито підготовче провадження у справі №916/4697/25; призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 12.03.2026.
У судове засідання 12.03.2026 з'явилася представник позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі.
Щодо повідомлення відповідачів про розгляд даної справи судом.
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення учасник справи вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи наведене, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Єдиного державного демографічного реєстру місцезнаходженням відповідачів є тимчасово окупована територія, про розгляд даної справи останні повідомлялись шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України.
За наведеного суд констатує, що відповідачі є належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом.
Відзиви на позовну заяву від відповідачів не надходили.
Таким чином, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.
В судовому засіданні 12.03.2026, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 08.10.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі-банк) та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (далі-позичальник) було укладено договір кредитної лінії №119.10-10/456 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.3.1. кредитного договору, сума та валюта максимального ліміту кредитування становить - 2300000,00 грн.
За умовами п.3.2. кредитного договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 07 жовтня 2024 року.
Пунктом 3.3. кредитного договору передбачений графік збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування.
Відповідно до п.3.4. кредитного договору, виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується порукою поручителів.
Згідно з п.3.5. кредитного договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (далі - базова процентна ставка), яка є змінюваною, розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором із застосуванням такої формули: БПС = Індекс UIRD (3m) + Маржа, де:
- БПС - розмір базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
- індекс UIRD (3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - середньозважена річна ставка, що розраховується кожного банківського дня в системі Thomson Reuters на основі номінальних ставок по строкових депозитах фізичних осіб у гривні на строк 3 місяці з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору і оприлюднюється на сайті Національного банку України в мережі Інтернет (на дату укладання цього договору за посиланням: http://www.bank.gov.ua/files/UIRD.xls), а також в системі Thomson Reuters. У випадку розходження значень ставки UIRD між різними джерелами інформації, перевага надається значенню ставки UIRD, що оприлюднена в системі Thomson Reuters:
- Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7% (п.3.5.1.).
На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD (3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1. цього договору, розмір базової процентної ставки становить 14,27% процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до пп. 3.5.3. цього договору (п. 3.5.2.).
Перегляд Базової процентної ставки та зміна її розміру (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої пп. 3.5.1. цього договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення цього договору до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому застосовується індекс UIRD (3m), який визначається для відповідної дати, а саме станом на: 01 січня, 01 квітня, 01 липня та 01 жовтня відповідного року (далі - дата перегляду процентної ставки).
Базова процентна ставка у розмірі, розрахованому за наслідком такого її перегляду банком (в тому числі у збільшеному або зменшеному її розмірі, якщо така зміна є наслідком відповідного перегляду базової процентної ставки) застосовується для цілей сплати процентів з дати перегляду процентної ставки включно по останній календарний день останнього місяця календарного кварталу, у якому відбувся такий перегляд банком розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) станом на дату перегляду процентної ставки, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей визначення розміру базової процентної ставки на новий період (календарний квартал) застосовується індекс UIRD (3m), який буде можливо визначити на найбільш ранню дату визначеного цим підпунктом періоду перегляду та зміни розміру базової процентної ставки. У випадку неможливості визначення розміру індексу UIRD (3m) у відповідності до зазначених вище у цьому підпункті правил, що сталося з незалежних від сторін обставин, для цілей сплати процентів у відповідному новому періоді дії договору (календарному кварталі) застосовується розмір базової процентної ставки, який був визначений за правилами, встановленими договором та застосовувався у попередньому періоді дії договору (календарному кварталі).
Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1. договору формули розмір базової процентної ставки становитиме І значення, яке перевищує 30% річних, базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (далі - максимальна процентна ставка).
Банк інформує позичальника та/або поручителя про розмір базової процентної ставки, розрахований банком внаслідок здійснення ним у відповідності до умов цього договору перегляду базової процентної ставки. З цією метою банк протягом 15 календарних днів, що слідують за датою перегляду процентної ставки, направляє відповідне повідомлення (в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору), в якому зазначається встановлений розмір базової процентної ставки, який підлягає застосуванню у відповідному періоді (календарному кварталі).
За умовами п. 3.5.4. кредитного договору, підписанням цього договору сторони свідчать, що при визначенні формули розрахунку базової процентної ставки, зазначеної в пп. 3.5.1. цього договору, сторони виходили з того, що позичальник буде мати право на отримання компенсації та у зв'язку з цим максимальний розмір базової процентної ставки, що може бути встановлений за договором, обмежений умовами програми. У разі внесення змін до програми щодо збільшення максимального розміру відповідної процентної ставки або у випадках позбавлення позичальника протягом строку дії договору права на отримання компенсації чи закінчення строку дії програми на вимогу банку сторони зобов'язуються встановити іншу формулу розрахунку розміру базової процентної ставки, зазначену в пп. 3.5.1. цього договору. З цією метою банк направляє позичальнику та/або поручителю, та/або майновому поручителю відповідне повідомлення (в порядку, визначеному п. 8.4. цього договору) із зазначенням іншої формули розрахунку базової процентної ставки, яку необхідно встановити, та пропозицією укласти щодо цього додатковий договір до цього договору та документів забезпечення. На підставі направленого банком повідомлення та у відповідності до зазначених у ньому умов сторони укладають та підписують додатковий договір до цього договору про встановлення іншої формули розрахунку розміру базової процентної ставки за користування кредитом.
Умовами п.3.6. кредитного договору визначено, що приймаючи до уваги умови програми, користуючись принципом свободи договору та керуючись частиною 2 статті 526 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності програмі, позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- 3.6.1.1. Протягом періоду повної компенсації процентів сплата процентів за договором в розмірі базової процентної ставки здійснюється фондом в повному обсязі у зв'язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього договору;
- 3.6.1.2. Протягом періоду часткової компенсації процентів позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором проценти в розмірі Компенсаційної процентної ставки, яка, з урахуванням умов програми, становить 3 процента річних;
- 3.6.1.3. Решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується фондом у зв'язку з наданням позичальнику компенсації (у випадку отримання позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. цього договору, або позичальником у випадках та у строки, визначені цим договором.
Відповідно до п.3.7. кредитного договору, позичальник сплачує банку: комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору; комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,47% від суми максимального ліміту кредитування в день укладення цього договору.
Згідно з п.3.9. кредитного договору, кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника.
За умовами п.3.10. кредитного договору, надання кредиту (траншу) на умовах цього договору здійснюється банком протягом 5 банківських днів після виконання позичальником усіх та кожної з умов надання кредиту (траншу) в рамках цього договору, в т.ч. при відсутності підстав для призупинення або відмови у наданні кредиту (траншу), передбачених п. 3.13. цього договору.
Згідно з п.3.11. кредитного договору, з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором. Позичальник зобов'язується здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з підпунктом 3.3. цього договору.
Відповідно до п.п. 3.16., 3.16.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну сплату банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу за строк правомірного користування основною сумою боргу, до якого включається день видачі кредиту та перебіг якого припиняється: 1) у випадку своєчасного погашення основної суми боргу - в день фактичного повного погашення основної суми боргу (повернення кредиту) і такий день до розрахунку процентів не включається; 2) у випадку прострочення погашення основної суми боргу - у визначений згідно з умовами цього договору останній день, коли основна сума боргу могла бути погашена без порушення встановленого цим договору строку/терміну, і такий день до розрахунку процентів включається. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування кредитом.
Пунктом 3.16.2. кредитного договору встановлено, що проценти, нараховані за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці), протягом строку дії договору сплачуються відповідно до наведеної у цьому пункті таблиці.
Відповідно до п. 3.16.5. кредитного договору, сторони засвідчують розуміння того, що позичальник забезпечує сплату повної суми процентів шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений у п. 3.19. цього договору, у випадках та за періоди, визначені пп. 3.16.2. договору.
За умовами п.3.18. кредитного договору, з урахуванням умов програми призупиняється надання компенсації позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами програми. Надання компенсації позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або у разі здійснення банком та позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості.
За умовами п.4.3. кредитного договору, позичальник, зокрема, зобов'язаний: належним чином виконувати всі умови договору кредитної лінії та взяті на себе за договором кредитної лінії зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з банком; відповідати вимогам програми протягом усього строку дії цього договору для подальшої участі у програмі; регулярно надавати до банку завірені належним чином визначені цим договором документи/інформацію, на підставі яких банк здійснює, зокрема, але не виключно, перевірку на відповідність позичальника/групи пов'язаних контрагентів умовами програми, перевірку його фінансового стану тощо.
Пунктом 8.6. кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Договір підписано між сторонами без будь-яких зауважень.
Додатком № 1 договору передбачена заява на отримання кредиту (траншу); додатком № 2 до договору - довідка про розшифровку графи 2000 форми №2 "Звіт про фінансові результати" форми №-2м (№-2мс) "Звіту про фінансові результати" у розрізі видів економічної діяльності; додатком №3 - довідка про суми отриманої ММСП державної допомоги; додатком № 4 - довідка про надходження грошових коштів на поточні рахунки позичальника в інших банківських установах
08.10.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - кредитор, банк) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено договір поруки № П-985.
Відповідно до п.2.1. договору поруки, поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Згідно з п.2.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і боржник, в порядку, визначеному кредитним договором, у тому числі, але не виключно у разі:
- повного чи часткового невиконання боржником зобов'язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором;
- не відшкодування завданих кредитору збитків, які заподіяні внаслідок невиконання умов кредитного договору.
За умовами п 2.3. договору поруки, порукою за цим договором без отримання додаткової згоди поручителя у повному обсязі також забезпечуються зміни умов зобов'язання, які виникнуть (зміняться) відповідно до умов кредитного договору (зокрема, внаслідок внесення змін до кредитного договору). Поручитель безумовно погоджується, що відповідно до умов цього пункту договору змінами умов зобов'язання вважаються, у тому числі, але не виключно: будь-яке збільшення розміру кредиту; зміна строку виконання зобов'язання повністю або частково, збільшення заборгованості за кредитним договором на суму нарахованих та несплачених процентів/комісійних винагород; відстрочення виконання зобов'язання/будь-якої його частини; будь-яке збільшення/зменшення розміру процентів за кредитним договором; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки, зокрема, зміна будь-яким чином методу (способу) нарахування процентів за користування кредитом; зміна будь-яким чином графіку погашення заборгованості за кредитним договором; доповнення/зміна комісій та/або неустойок, що підлягають сплаті кредитору, та/або збільшення/зменшення їх видів та розмірів; будь-які інші зміни кредитного договору.
Відповідно до п.п. 2.4.-2.5. договору поруки, обсяг зобов'язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем (на умовах, визначених цим договором) зобов'язання за кредитним договором, а також черговості направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель також відповідає перед кредитором за повернення боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному кредитним договором та законодавством України, за користування чужими грошовими коштами).
За умовами пункту 2.6. договору поруки поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язання правонаступниками (спадкоємцями) боржника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за зобов'язанням відповідно до законодавства України.
Згідно з п.3.1.3. договору поруки, на підставах та з наслідками, що визначені статтею 528 Цивільного кодексу України, поручитель має право за власною ініціативою здійснювати повне або часткове виконання зобов'язання боржника, у тому числі до настання або до закінчення строків його виконання за кредитним договором. Кредитор приймає таке виконання при дотриманні кожної з наступних умов: умови кредитного договору не містять прямої заборони на дострокове виконання зобов'язання або на виконання зобов'язання третіми особами; боржник або поручитель виконав умови кредитного договору щодо порядку здійснення повного дострокового виконання зобов'язання (зокрема, направлення попереднього повідомлення та/або сплата комісій за повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором); кредитор отримав письмову згоду боржника на виконання поручителем зобов'язання в повному обсязі/його частини із зазначенням його виду та розміру до настання або до закінчення строку виконання зобов'язання.
Поручитель усвідомлює та звільняє кредитора від будь-якої відповідальності, пов'язаної з виконанням поручителем зобов'язання до настання або до закінчення строку його виконання.
Відповідно до п. 3.2.1.-3.2.4. договору поруки, поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов'язання перед кредитором, та у разі виникнення зобов'язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов'язання. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково. З метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) поручителю вимогу. Ненаправлення кредитором вимоги не позбавляє кредитора права вимагати у поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього договору та законодавства.
За умовами п. 3.2.7.-.3.2.8. договору поруки, у випадку направлення кредитором поручителю вимоги, поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням зв'язку при відправленні кредитором поручителю зазначеної вище вимоги листом з повідомленням про вручення або дата, зазначена поручителем (представником поручителя) на другому примірнику вказаної вище вимоги кредитора, при особистому отриманні першого примірника поручителем (представником поручителя) від кредитора. У випадку, якщо кредитор скористався своїм правом, визначеним пп. 3.2.4. цього договору, та направив поручителю вимогу, вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором.
Згідно з п. 4.2.1. договору поруки, незалежно від зміни фінансового стану безумовно та безвідклично на умовах, визначених цим договором, виконати в повному обсязі зобов'язання за кредитним договором та за цим договором.
Пунктом 10.1. договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами. До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань поручителя - повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, відшкодування кредитору всіх сум грошових коштів, сплачених кредитором за рахунок власних коштів за кредитом, комісійних винагород, штрафів, пені тощо), відповідно до умов кредитного договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 років. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення його умов, якщо такі мали місце при виконанні договору.
Договір поруки підписано між сторонами без будь-яких зауважень.
Аналогічний за змістом договір поруки від 08.10.2021 за №П-896 щодо забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 був укладений між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берег Азова".
Як слідує з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання в частині надання кредиту виконав у повному обсязі, про що свідчать виписки по рахунку відповідача-1.
Виконання відповідачем-1 зобов'язання за кредитним договором частково забезпечено гарантією держави.
Так, 08.10.2021 між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" та Приватним підприємством "Приватне мале підприємство "Азов-3000" було укладено додатковий договір до кредитного договору.
У зв'язку з настанням гарантійного випадку, позивач у порядку, передбаченому п. 5.1 договору державної гарантії, направив гаранту (Міністерству Фінансів України) та агенту (АТ "Укрексімбанк") вимогу № 54 від 05.12.2023 про сплату за гарантією 111373,40 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 04.01.2024 гарант перерахував банку гарантійну суму у розмірі 111373,40 грн.
12.08.2025 позивач направив відповідачам повідомлення про перехід до держави прав кредитора щодо частини зобов'язань за кредитним договором, які були виконані гарантом у розмірі 111373,40 грн.
12.08.2025 позивачем на електронні адреси відповідача-2 та відповідача-3 були скеровані вимоги, в яких позивач вимагав виконати порушені зобов'язання та погасити заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 1204814,20 грн. (в тому числі: прострочена заборгованість за основним боргом - 1002360,60 грн.; прострочені проценти за користування кредитом - 90410,78 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 669,42 грн.; прострочена заборгованість перед державою - 111373,40 грн.) не пізніше 10 календарних днів з моменту направлення цих вимог.
В порушенням умов договору та приписів законодавства, відповідач-1 не повернув кредитні кошти згідно з погодженим сторонами графіком та у строки, визначені договором, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно з ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Господарський суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору. Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами шляхом укладення договору. На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Відповідач-1 заперечень щодо викладених у договорі умов не висловлював, питання про зміну умов договору не порушував. Сторони погодили умови договору та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства. Згідно з положеннями статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України), а через приписи статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 на підставі договору кредитної лінії №119.10-10/456 від 08.10.2021 виникли зобов'язальні правовідносини, згідно з якими позивач зобов'язувався надати, а відповідач-1 зобов'язувався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 договору та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов кредитного договору перераховано кредитні кошти.
Разом з тим, відповідач-1, всупереч умов договору та приписів чинного законодавства, не повернув позивачу кредитні кошти у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом в загальній сумі 1093465,85 грн.
Відповідач-1 здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості не спростував, доказів на підтвердження сплати боргу суду не надав.
На підставі викладеного, суд визнає вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом правомірними, обґрунтованими належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-2 та відповідача-3, суд зазначає наступне.
Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, враховуючи положення наведених вище договорів поруки, суд зазначає про наявність у відповідача-2 та відповідача-3 зобов'язань щодо виконання зобов'язання Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" в частині погашення заборгованості за договором кредитної лінії №119.10-10/456 від 08.10.2021.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
За приписами ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідачів.
У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
З урахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26) заборгованість за договором кредитної лінії № 119.10-10/456 від 08.10.2021 - 1002360 (один мільйон дві тисячі триста шістдесят) грн. 60 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 90410 (дев'яносто тисяч чотириста десять) грн. 78 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 47 коп. простроченої комісії.
3. Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" (код ЄДРПОУ 38481041, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пров. Таврійський, буд. 4) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26) заборгованість за договором кредитної лінії №119.10-10/456 від 08.10.2021 - 1002360 (один мільйон дві тисячі триста шістдесят) грн. 60 коп. простроченої заборгованості за кредитом, 90410 (дев'яносто тисяч чотириста десять) грн. 78 коп. прострочених процентів за користування кредитом, 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 47 коп. простроченої комісії.
4. Стягнути з Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Азов-3000" (код ЄДРПОУ 30874816, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, вул. Колективна, буд. 2) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26) - 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 87 коп. судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26) - 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 86 коп. судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег Азова" (код ЄДРПОУ 38481041, 75500, Херсонська обл., Генічеський р-н, м. Генічеськ, пров. Таврійський, буд. 4) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Херсонського обласного управління АТ "Ощадбанк" (код ЄДРПОУ 02766367, 73003, м. Херсон, вул. Європейська (Суворова), буд. 26) - 4373 (чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 86 коп. судового збору.
7. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 20 березня 2026 р.