вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" березня 2026 р. м. Київ Справа № 910/2175/25
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
без виклику (повідомлення) сторін
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7»
08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Валерія Лобановського, будинок 23, код ЄДРПОУ 40252739
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест»
02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 87, офіс 11, код ЄДРПОУ 44199763
про стягнення заборгованості
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява (вх. №2175/25 від 24.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2175/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Через канцелярію Господарського суду Київської області (вх. №342/25 від 10.03.2025) надійшли матеріали справи №910/2175/25.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2025, справу №910/2175/25 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем платежу з послуг управління багатоквартирним будинком, що надані позивачем.
Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання територіальної підсудності цієї категорії справ, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Тобто, правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, а згідно з пунктом 2 частини 5 цієї статті малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За позовною заявою (вх. №2175/25 від 24.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» про стягнення заборгованості заявлені до стягнення грошові кошти у розмірі 80724,96 грн, отже, дана справа є малозначною в розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до категорій справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до частини 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2025 прийнято позовну заяву (вх. №2175/25 від 24.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» про стягнення заборгованості до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2175/25, розгляд справи №910/2175/25 призначено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлені сторонам строки подання заяв по суті справи.
Судом вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи: копія ухвали Господарського суду Київської області про відкриття провадження у справі від 14.03.2025 направлена відповідачу 20.03.2025, рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає адресі його місцезнаходження за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та повернута до суду 07.04.2025 без вручення, з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (штрих-кодовий ідентифікатор 0601125736452).
Суд наголошує, що Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Таким чином, суд здійснив усі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
З урахуванням належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
У зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.
За результатом з'ясування всіх фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічного та повного дослідження матеріалів справи, суд
встановив:
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» з 22.07.2022 є власником нежитлових приміщень №2А площею 353,9 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Реєстрі 2395261432224), 3А площею 331,6 кв.м (реєстраційний номер об'єкта 2599519432080), 4А площею 77 кв.м (реєстраційний номер об'єкта 2599529832080), що знаходяться за адресою: Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Валерія Лобановського, будинок 21, корпус 6.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» з 24.02.2016 є виконавцем житлово-комунальних послуг в селі Чайки Бучанського району Київської області, відповідно до Рішення виконавчого комітету Петропавлавсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області від 24.02.2016 №41.
Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 20.05.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» визнано управителем багатоквартирного будинку, в якому розташовані належні відповідачу нежитлові приміщення та затверджено умови договору з управління цим багатоквартирним будинком.
Як вбачається з матеріалів справи, з 22.07.2022 відповідач став власником нежитлових приміщень № 2-а, 3-а, 4-а у буд. 21 корп. 6 по вул. Лобановського Валерія в с. Чайки Бучанського району Київської області.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника (частини 3 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).
З розрахунку позивача вбачається, що щомісячний платіж, який підлягає сплаті відповідачем за послугу з управління багатоквартирним будинком складає: прим. 2-А буд. 21/6 - (10,92 грн х 353,9 кв. м.) = 3864,59 грн; прим. 3-А буд. 21/6 - (10,92 грн х 331,6 кв. м.) = 3621,07 грн; прим. 4-А буд. 21/6 - (10,92 грн. х 77,0 кв.м.) = 840,84 грн.
Відповідно до довідок про нарахування та оплату житлово-комунальних послуг, станом на 20.02.2025, загальна заборгованість відповідача з оплати послуги з управління багатоквартирним будинком за період з жовтня 2023 року по січень 2025 року складає 80724,96 грн, з яких: прим. 2-А буд. 21/6 - 69996,32 грн; прим. 3-А буд. 21/6 - 64648,72 грн; прим. 4-А буд. 21/6 - 15011,92 грн.
Позивач звертає увагу, що у переліку витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, станом на 01.06.2023, визначені витрати на закупівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку в розмірі 1,18 грн на кв.м, з них 1,01 грн на кв. м для освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, а також 0,17 грн на кв. м для енергопостачання ліфтів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 544 з 01.06.2023 підвищено тариф на електроенергію для побутових споживачів з 1,68 грн до 2,64 грн за 1 кВт-год., що спричинило зростання витрат управителя на закупівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку на 0,67 грн/кв.м (тариф зріс в 1,571 рази (2,64 грн/кВт-год. та 1,68 грн/кВт-год.), відповідно, витрати на закупівлю електроенергії підвищились до 1,854 грн/кв.м (1,18 грн/кв. м х 1,571), а різниця зростання вартості електроенергії на 1 кв. м складає 0,67 грн/кв. м (1,854 грн/кв. м - 1,18 грн. на кв.м).
З метою безперервного і повного надання послуги з управління багатоквартирним будинком та компенсації витрат на закупівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку у зв'язку із зростанням вартості електроенергії відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України з 01.06.2023 в житлових будинках № № 18, 21\5, 21\6, що розташовані за адресою: вул. Лобановського Валерія, с. Чайки, Бучанського району Київської області для кожного особового рахунку споживачів забезпечено розрахунок витрат для відшкодування зростання вартості електроенергії на 0,67 грп./кв. м відповідно до загальної площі житлового та нежитлового приміщення.
Такий механізм відшкодування зростання розміру витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» як управителя на закупівлю електроенергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку, що спричинені підвищенням тарифу на електроенергію, застосовано управителем на підставі пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», згідно з яким, витрати на управління багатоквартирним будинком включають витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку.
Ці витрати на оплату електропостачання спільного майна будинку вже були передбачені затвердженим зборами співвласників договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а також абзацом 4 пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» передбачено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
За результатом розгляду справи суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зміст положення частини четвертої статті 319 Цивільного кодексу України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Статтею 322 Цивільного кодексу України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, чинним, на момент виникнення спірних правовідносин сторін, законодавством України встановлений обов'язок співвласника брати участь в утриманні спільного майна багатоквартирного будинку.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10136/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 №910/582/17 зазначив, що обов'язок утримання майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належного їм нежитлового приміщення та спільного майна, а також членства в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку.
Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року № 401/710/15-ц та у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 922/2790/17, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).
Таким чином, на відповідача як власника нежитлових приміщень №2-а, 3-а, 4-а у будинку 21 корп. 6 по вулиці Лобановського в селі Чайки Київської області, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, покладено обов'язок виконувати чинні рішення Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області щодо встановлених тарифів на спірні послуги та визначеного виконавця та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
При цьому, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року № 401/710/15-ц та у постановах Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 922/2790/17, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).
Спірні внески за утримання будинку у сумі 80724,96 грн, нараховані на підставі вищезазначених чинних рішень Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Київської області.
Розрахунок платежів у сумі 80724,96 грн, що наданий позивачем за період з жовтня 2023 року по січень 2025 року, який наведений у позові та здійснений пропорційно до площі приміщень відповідача, судом перевірений та встановлена його обґрунтованість та арифметична правильність.
Доказів оплати відповідачем спірних послуг, що надані у заявлений позивачем період, до матеріалів справи не надано.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з положеннями статей 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, з огляду на наведене, оскільки судом встановлене невиконання відповідачем його обов'язку зі сплати 80724,96 грн внесків на утримання будинку та житлово-комунальних послуг, які пов'язані з утриманням спільного майна будинку, то вимоги позову підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Суд зазначає, що за частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позов подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд".
Відтак, суд зауважує, що при зверненні з позовом до суду на підставі платіжної інструкції №468 від 24.02.2025 за подання позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн, у той час, як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 2422,40 грн (переплата складає 605,60 грн), оскільки позивачем не врахований коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн, інша частина судового збору в розмірі 605,60 грн може бути повернута позивачу за наявності відповідного клопотання в порядку пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх. №2175/25 від 24.02.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелп Інвест» (02094, місто Київ, вулиця Червоноткацька, будинок 87, офіс 11, код ЄДРПОУ 44199763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРАЗ-7» (08135, Київська область, Бучанський район, село Чайки, вулиця Валерія Лобановського, будинок 23, код ЄДРПОУ 40252739) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2023 року по січень 2025 року у розмірі 80724,96 грн (вісімдесят тисяч сімсот двадцять чотири гривні дев'яносто шість копійок) та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 20.03.2026.
Суддя С.О. Саванчук