ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2026Справа № 910/529/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО"
до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
про зобов'язання вчинити певні дії
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" (далі - позивач, ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - відповідач, АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ") про зобов'язання АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" виконати зобов'язання відповідно до Договору №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025, а саме передати УАЗ 3303, номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 , для виконання робіт з поточного ремонту транспортного засбу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на дату звернення позивача з позовом до суду відповідач не направляв позивачу рознарядку на виконання робіт та не передавав транспортний засіб на ремонт, відповідно позивач не має можливості розпочати виконання робіт за Договором без отримання в розпорядження транспортного засобу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 позовну заяву ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
28.01.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2026 позовну заяву ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/529/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/529/26.
03.02.206 до суду від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника. Відповідно до якої відповідач просить, залучити до справи представника відповідача та надати доступ до електронної справи №910/529/26. Заява представника відповідача судом задоволена.
16.02.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" повністю заперечувало проти задоволення позовних вимог ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО", посилаючись на те, що обов'язок з надання послуг по ремонту транспортного засобу виникає лише після надання замовником (відповідачем) письмової рознарядки, яка є дозволом на надання послуг та підтвердженням готовності до їх приймання. В той час, письмова рознарядка на надання послуг по ремонту транспортного засобу не була передана позивачу, обов'язок виконання умов Договору щодо передачі ТОВ "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" транспортного засобу не виник.
23.02.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вказує, що Договір №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025 було укладено з метою ремонту транспортного засобу, тому непередання відповідачем спірного транспортного засобу до закінчення строку дії Договору є фактично односторонньою зміною Договору, що не допускається.
Крім того, позивач зазначає, що оскільки відповідач не направив рознарядку до закінчення строку дії Договору №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025, вважається, що така рознарядка була направлена.
26.02.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. В яких відповідач заперечує проти доводів, викладених позивачем у відповіді на відзив, та вказує, що відповідно до умов Договору №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025 АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" наділене правом зменшувати обсяг послуг та загальну вартість Договору, залежно від реального фінансування видатків та потреб замовника.
Тому вказує, що у відповідача відпала потреба у послугах з ремонту спірного транспортного засобу, а надання послуг по ремонту транспортного засобу без надіслання письмової рознарядки є неможливим.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
14.10.2025 між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" (далі - виконавець) було укладено Договір №ПК/ВЧД-4/25772/Ю (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов'язується на свій ризик, власними силами та засобами надати послуги з поточного ремонту вантажного автомобіля УАЗ (далі - послуги) ПКВЧД-4Синельникове відповідно до Технічного завдання (Додаток №1 до цього Договору), а замовник зобов'язується оплатити фактично надані послуги, які прийняті замовником та кінцевим одержувачем.
Згідно п. 1.3 та 1.4 Договору, замовником послуг є філія "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця". Кінцевим одержувачем є виробничий підрозділ Синельниківське пасажирське вагонне депо філії "Пасажирська компанія" АТ "Укрзалізниця".
Пунктом 14.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31 грудня 2025 року.
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань (п. 14.2 Договору).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши умови Договору №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником ( ст. 851 ЦК України).
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що ціна цього Договору становить без ПДВ: 124 500,00 грн, крім того ПДВ 20% - 24 900,00 грн, що разом з ПДВ становить 140 400,00 грн.
Згідно з п. 3.5 Договору, ціна Договору складається із загальної вартості послуг, наданих за Договором протягом усього строку його дії.
Відповідно до п. 5.1 Договору, надання послуг, виконується у відповідності до умов Договору, Технічного завдання (Додаток №1 до цього Договору) та Акта передачі транспортного засобу в ремонт (дефектний акт) (Додаток № 4 до цього Договору).
Надання Послуг розпочинається тільки на підставі отриманої виконавцем письмової рознарядки (далі - рознарядка), яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг.
Згідно з п. 5.4 Договору, передача транспортного засобу для надання послуг з ремонту та після його виконання здійснюється на підставі Актів приймання-передачі для надання послуг з ремонту та Актів повернення відремонтованого транспортного засобу.
Пунктом 5.5 Договору визначено, що виконавець повинен розпочати надання послуг протягом 3 календарних днів з дати отримання рознарядки.
Відповідно до п. 6.1 Договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати надання послуг своїми технічними засобами, інструментам, комплектуючими виробами.
Згідно з п. 6.2 Договору, виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані Послуги.
Пунктом 6.4 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний: підписати Акт приймання-передачі наданих послуг, в разі якщо послуги прийняті Кінцевим одержувачем та оплатити надані послуги у встановлений Договором термін.
Судом встановлено, що позивач зобов'язаний надати відповідачу послуги з ремонту транспортного засобу, а відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити оплату за надані позивачем послуги; надання послуг по ремонту транспортного засобу здійснюється тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на надання послуг та є підтвердженням готовності замовника та кінцевого одержувача до приймання послуг.
Таким чином, обов'язок з надання послуг по ремонту транспортного засобу виникає у позивача лише після надання відповідачем письмової рознарядки.
У частині 2 статті 16 ЦК України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у тих випадках, коли відповідач зобов'язаний був вчинити певні дії по відношенню до позивача, але відмовився або уникає можливості виконати свій обов'язок.
Тобто цей спосіб захисту прав застосовується за наявності зобов'язальних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Так, він може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги.
Обов'язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Зокрема, у ч. 1 ст. 14 ЦК України вказано, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Суд звертає увагу, що Договором №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025 не встановлено обов'язку відповідача подати позивачу письмову рознарядку на надання послуг по ремонту транспортного засобу.
Такого обов'язку також не визначено актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Крім того, суд звертає увагу, що пунктом 6.5.8 Договору передбачено, що замовник або кінцевий одержувач має право зменшити обсяг послуг та загальну вартість договору залежно від реального фінансування видатків, або потреби Замовника.
Аналогічні приписи містить пункт 1.5 Договору, згідно якого обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені замовником залежно від реального фінансування видатків.
Враховуючи викладане, суд звертає увагу, що Договором № ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025 передбачене право відповідача на зменшення обсягів замовлення послуг.
За наведених обставин, беручи до уваги відсутність встановленого у Договорі №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025 та/або в акті цивільного законодавства обов'язку відповідача надати позивачу письмову рознарядку на надання послуг по ремонту транспортного засобу, а також враховуючи право відповідача на зменшення обсягу послуг за Договором, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОШИНИ-ПРОЗОРО" про зобов'язання Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" виконати зобов'язання відповідно до п.п. 5.4., 6.3.2. Договору №ПК/ВЧД-4/25772/Ю від 14.10.2025, а саме передати за Актом передачі транспортного засобу в ремонт (дефектний акт) у тимчасове володіння транспортний засіб УАЗ 3303, номерний знак: НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 для виконання робіт з поточного ремонту транспортного засобу.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 41 000,00 грн - 49 500,00 грн. Також позивачем зазначено, що розрахунок судових витрат на правничу допомогу буде подано відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи суду не надав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та відмову у задоволенні позову повністю, судові витрати покладається на позивача.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 20.03.2026.
Суддя Оксана ГУМЕГА