ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.03.2026Справа № 910/7868/25
Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ягельської А.О.,
заяву Державного підприємства "Гарантований покупець"
про відстрочку виконання рішення
у справі № 910/7868/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група
"Югенергопромтранс"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 1 690 831,94 грн
За участю представників сторін:
від стягувача: Муравський С.П.;
від боржника (заявника): Прохоров Ю.В.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-промислова група "Югенергопромтранс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 1 690 831,94 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 (повний текст підписаний 03.10.2025) у справі № 910/7868/25, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2026, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Промислова група "Югенергопромтранс" заборгованість у розмірі 1 690 831 грн 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 25 362 грн 48 коп.
30.01.2026 на виконання вказаного рішення видано наказ.
05.03.2026 через підсистему «Електронний суд» на адресу суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочку виконання рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення суду по справі №910/7868/25 призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.03.2026.
16.03.2026 через систему «Електронний суд» та 17.03.2026 засобами поштового зв'язку на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення, в яких останній проти задоволення заяви заперечує.
Присутній у судовому засіданні 19.03.2026 представник заявника підтримав подану заяву з посилання на обставини, наведені у заяві.
Представник стягувача заперечив щодо задоволення поданої заяви.
Розглянувши заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/7868/25, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на слідуюче.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У свою чергу, частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В зв'язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача, при її наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку продовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Таким чином, враховуючи, що необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Так, в обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що обсяг виконання зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за "зеленим" тарифом ставиться Законом України "Про ринок електричної енергії" в залежність від виконання визначених законом спеціальних обов'язків НЕК "Укренерго", тоді як не повна оплата НЕК "Укренерго" отриманих послуг та тривале ухилення від підписання актів купівлі-продажу стало підставою неможливості розрахунку у повному обсязі з виробниками за "зеленим" тарифом. На думку відповідача, часткова оплата ним вартості послуг за спірний період позивачу; необхідність підтримання фіксованої ціни на електричну енергію для побутових споживачів на рівні, визначеному Положенням ПСО; фінансування діяльності гарантованого покупця лише в межах кошторису затвердженого Регулятором; участь Гарантованого покупця у функціонуванні критичної сфери інфраструктури; відсутність вини щодо несвоєчасної оплати послуг та складний фінансовий стан Державного підприємства "Гарантований покупець" є тими винятковими обставинами для відстрочення виконання рішення суду на один рік з моменту ухвалення.
Відтак, на переконання заявника, відстрочення виконання рішення суду у даній справі на 1 рік не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
Суд відзначає, що фактично всі покладені в основу даної заяви про відстрочення виконання рішення суду твердження відповідача зводяться до відсутності відповідного фінансування.
Водночас, позивач, заперечує проти задоволення заяви відповідача та зазначає, що доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення виконання, відповідачем суду не надано, як і не подано суду жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні поданої заяви.
Враховуючи зазначене вище, оцінивши обґрунтування заявника та заперечення позивача, суд дійшов висновку, що наведені заявником доводи не підтверджують наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання, у розумінні частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Недостатність чи відсутність коштів у Державного підприємства “Гарантований покупець» не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.
Суд також звертає увагу на положення частини 2 статті 617 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
Відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) та “Бакалов проти України» (заява № 14201/02).
Наведені заявником доводи щодо відсутності його вини у невиконанні зобов'язання не є підставою для відстрочення виконання рішення.
Водночас, заявником, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо відстрочення виконання рішення.
Судом, серед іншого, ураховано відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження наявності обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення, а також вчинення відповідачем дій на погашення заборгованості перед позивачем.
Судом також звертає увагу на те, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією російської федерації.
Окрім того, судом ураховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач (рішення у справі “Горнсбі проти Греції» заява № 18357/91).
З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/7868/25.
За таких обставин, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Державного підприємства “Гарантований покупець» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/7868/25.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2025 у справі №910/7868/25 - відмовити.
2. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 20.03.2026.
Суддя А.І. Привалов