ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Рішення
17 лютого 2026 р. м. Ужгород Справа №907/769/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області
про визнання неправомірними дій щодо надання, починаючи з 01.09.2018, недостовірних об'ємів газу, спожитих побутовими споживачами; зобов'язання надати достовірну інформацію щодо обсягів фактично спожитого природного газу побутовими споживачами, починаючи з 01.09.2018,
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Мартон М.М.
представники:
Позивача (в режимі відеоконференції) - Станько М.М., адвокат,
довіреність №22/12/2025/1 від 22.12.2025
Відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут», м. Ужгород Закарпатської області звернулося до суду з позовом до відповідача Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз», м. Ужгород Закарпатської області про визнання неправомірними дій щодо надання, починаючи з 01.09.2018, недостовірних об'ємів газу, спожитих побутовими споживачами; зобов'язання надати достовірну інформацію щодо обсягів фактично спожитого природного газу побутовими споживачами, починаючи з 01.09.2018.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.11.2020 суддею Ушак І.Г. відкрито провадження у справі №907/769/20 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.12.2020. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачу строк на подання суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України із одночасним надісланням копії такого позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк на надання суду та відповідачу відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву.
Ухвалою суду від 24.12.2020 підготовче засідання у справі №907/769/20 відкладалося з підстав, наведених в ухвалі суду.
У підготовчому засіданні 10.02.2021 судом за участю уповноважених представників сторін оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Ушак І.Г.) від 19.02.2021 призначено у справі №907/769/20 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі зупинено до одержання судом висновку експертизи.
Ухвалою суду від 27.04.2021 провадження у справі поновлено з метою вирішення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної у справі судово-економічної експертизи, підготовче засідання по розгляду клопотання експерта призначено на 01.06.2021.
Ухвалою суду від 01.06.2021 постановлено приєднати до матеріалів справи №907/769/20 додаткові докази, надані сторонами, та надіслати матеріали справи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для здійснення призначеної судово-економічної експертизи, погоджено термін проведення судово-економічної експертизи у даній справі у строк понад 90 календарних днів; провадження у справі зупинено до одержання судом висновків судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2021 провадження у справі №907/769/20 поновлено та призначено підготовче засідання на 02.12.2021.
Ухвалою суду від 02.12.2021 повторно призначено у справі №907/769/20 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 15.02.2022 провадження у справі поновлено з метою вирішення клопотання судового експерта про погодження строків проведення призначеної у справі №907/769/20 судово-економічної експертизи, підготовче засідання по розгляду клопотання експерта призначено на 24.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.02.2022 погоджено термін проведення судово-економічної експертизи у справі у строк понад 90 календарних днів; провадження у справі зупинено до одержання судом висновків судової експертизи.
Ухвалою суду від 06.07.2022 поновлено провадження у справі №907/769/20, підготовче засідання призначено на 11.08.2022.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Ушак І.Г.) від 11.08.2022 призначено у справі додаткову судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено до одержання судом висновку експертизи.
Ухвалою суду від 24.01.2023 провадження у справі поновлено з метою вирішення клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної у справі додаткової судово-економічної експертизи та погодження її виконання у строк понад 90 календарних днів, підготовче засідання по розгляду клопотання експерта призначено на 10.02.2023.
Ухвалою суду від 10.02.2023 підготовче засідання по розгляду клопотання експерта призначено на 16.03.2023.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-02/22/23 від 08.03.2023, у зв'язку із припиненням повноважень головуючої судді Ушак І.Г., призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/769/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 08.03.2023 справу №907/769/20 розподілено судді Пригузі П.Д.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області (суддя Пригуза П.Д.) від 15.03.2023 прийнято справу №907/769/20 до свого провадження, призначено підготовче засідання по розгляду клопотання експерта на 13.04.2023.
Ухвалою суду від 13.04.2023 матеріали справи №907/769/20 надіслано до Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для здійснення додаткової судово-економічної експертизи, провадження у справі зупинено до одержання судом висновку експертизи.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Закарпатської області №02-02/167/23 від 16.08.2023, у зв'язку із відрахуванням судді Пригузи П.Д. зі штату суду (закінчення строку відрядження), призначено повторний автоматизований розподіл справи №907/769/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Закарпатської області від 16.08.2023 справу №907/769/20 розподілено судді Пригарі Л.І.
У зв'язку з надходженням на адресу Господарського суду Закарпатської матеріалів справи №907/769/20 за наслідками проведення призначеної у справі додаткової судово-економічної експертизи, ухвалою суду від 05.07.2024 провадження у справі №907/769/20 поновлено, справу №907/769/20 прийнято до провадження суддею Пригарою Л.І. зі стадії проведення підготовчого провадження з метою з'ясування усіх обставин справи, об'єктивного, повного та всебічного розгляду справи, дотримання рівності сторін та змагальності процесу; продовжено строк підготовчого провадження до 04.10.2024, підготовче засідання призначено на 03.09.2024.
Ухвалами суду від 03.09.2024, 16.10.2024, 21.11.2024, 23.01.2025, 19.02.2025, 18.03.2025, 01.04.2025 та 29.04.2025 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 14.05.2025 в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор ГТС України» інформацію про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) Оператором ГРМ - АТ “ОГС “Закарпатгаз» - природного газу, передану до інформаційної платформи ТОВ “Оператор ГТС України», спожитого побутовими споживачами ТОВ “Закарпатгаз Збут», що був розподілений по кожному EIC-коду побутового споживача у періоді (помісячно): з 01 вересня 2018 року по 31 жовтня 2020 року; підготовче засідання відкладено на 11.06.2025.
Поданою через підсистему “Електронний суд» заявою б/н від 09.06.2025 (вх. №02.3.1-02/5461/25 від 09.06.2025) представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор ГТС України» на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2025 надав інформацію щодо остаточної алокації відборів побутових споживачів, внесених в алокацію ТОВ “Закарпатгаз Збут», за період із 01.01.2020 по 31.10.2020 (у табличному вигляді).
Ухвалами суду від 11.06.2025, 23.06.2025 та 19.08.2025 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.08.2025 закрито підготовче провадження у справі №907/769/20 та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 24.09.2025.
Ухвалами суду від 24.09.2025, 05.11.2025 та 03.12.2025 судові засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.01.2026 судове засідання у справі №907/769/20 відкладено на 17.02.2026. Явка уповноважених представників сторін у судове засідання визнана судом на власний розсуд.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, натомість поданою через підсистему “Електронний суд» заявою б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/413/26 від 20.01.2026) представник відповідача просить суд розглянути справу за відсутності відповідача та його уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 20.01.2026 явка учасників справи в судове засідання 17.02.2026 була визнана судом на власний розсуд, відтак, виходячи із засад змагальності та диспозитивності у господарському судочинстві, передбачених статтями 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, відповідач на власний розсуд скористався наданим йому частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальним правом на участь в судовому засіданні під час розгляду даної справи по суті.
Суд констатує, що у процесі розгляду справи позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» змінено адресу місцезнаходження із вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 на вул. Ольги княгині, будинок 22, приміщення 144, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49038, а відповідачем - Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз» змінено адресу місцезнаходження із вул. Погорєлова, будинок 2, м. Ужгород, Закарпатська область, 88015 на вул. Січових Стрільців, будинок 26-В, м. Київ, 04053, про що свідчать наявні у матеріалах справи витяги із ЄДРЮОФОПтаГФ.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
В судовому засіданні 17.02.2026 суд проголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення до 17.02.2026 до 16 год. 45 хв.
В судовому засіданні 17.02.2026 судом у присутності представника позивача (в режимі відеоконференції) проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги тим, що між ним та відповідачем укладено Договір на розподіл природного газу №01-57-15-Н від 25.06.2015, за умовами якого обсяги протранспортованого природного газу, визначаються в актах на підставі даних оператора газорозподільних мереж (оператора ГРМ), яким є відповідач у справі. Позивач вказує, що згідно з розподілом функцій між учасниками ринку природного газу, повноваження по обліку фактично спожитого природного газу віднесено до компетенції Оператора ГРМ АТ “Закарпатгаз», а ТОВ “Закарпатгаз збут» не має технічної можливості для здійснення обліку природного газу, а зобов'язаний використовувати дані, отримані від Оператора ГРМ. Відтак, відповідальність за якість та достовірність обліку спожитих обсягів природного газу побутовими споживачами, покладається на Оператора ГРМ (відповідача у справі), оскільки позивачем здійснюється виключно вартісне нарахування за спожитий природний газ у відповідності до наданої АТ “Закарпатгаз» інформації щодо обсягів спожитого природного газу споживачами у відповідні календарні періоди.
За твердженням представника позивача, за результатами вибіркового аналізу відповідності обсягів спожитого газу окремими побутовими споживачами 3акарпатської області, визначених відповідно до фактичних показників встановлених в їх домоволодіннях приладів обліку, виявлені розбіжності з даними, що отримані від АТ “Закарпатгаз», а також виявлено масові факти коригування Оператором ГРМ (відповідачем у справі) обсягів спожитого газу закритих періодів, а тому, у сторони позивача є обґрунтовані сумніви в достовірності даних, якими оперує оператор ГРМ, і на підставі яких були визначені фінансові зобов'язання позивача за отриманий від АТ НАК “Нафтогаз України» природній газ.
Поряд з тим, як вказує представник позивача, внаслідок численних скарг споживачів природного газу, ТОВ “Закарпатгаз збут» проведено вибіркову звірку інформації про показники лічильника, який надають споживачі через додатки в мережі Інтернет за телефоном із тими даними, які надає АТ “Закарпатгаз», і за результатами такої вибіркової звірки, встановлено суттєві розбіжності в даних, а тому, позивач має підстави вважати, що сплачуючи вартість отриманої від газорозподільної компанії послуги з розподілу природного газу, несе необґрунтовані витрати, обумовлені наданням відповідачем некоректної інформації щодо фактичного обсягу постачання.
На переконання представника позивача, вищенаведені обставини свідчать про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, як оператором ГРМ, щодо обліку газу та порушення прав позивача як постачальника природного газу.
Із покликанням на закінчення терміну дії Договору купівлі - продажу природного газу №18-508-Н від 05.11.2018 у зв'язку із закінченням дії постачання із спеціальними обов'язками, представник позивача стверджує про неправомірне коригування (зменшення) відповідачем обсягів спожитого газу у період січня - липня 2020 року, що, в свою чергу, мало насідком завищення обсягів розподілу природного газу та виникнення у позивача обов'язку зі сплати безпідставно збільшених зобов'язань.
Аналізуючи рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі №15-рп/2002 представник позивача наполягає на належності обраного ним способу захисту порушеного права.
Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх.№02.3.1-03/6629/20 від 17.12.2020), за змістом якого заперечив проти заявлених позовних вимог та зазначає про безпідставність тверджень позивача щодо наявності розбіжностей у частині визначення обсягів протранспортованого газу, оскільки акти надання послуг з розподілу природного газу з 01.09.2018 по 31.12.2019 за договором від 25.06.2020, які підписані з боку позивача без жодних зауважень чи застережень, і додані позивачем до позовної заяви, свідчать про достовірність та повноту відображених у них даних щодо обсягу природного газу, розподіленого для потреб населення. При цьому, як стверджує представник відповідача, у відповідності до п. 3.4. Договору на розподіл природного газу №01-57-15-Н від 25.06.2015 позивач не ініціював урегулювання розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу.
Поряд з тим, представник відповідача покликається на неподання позивачем достовірних, належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності проведеного АТ “Закарпатгаз» обліку спожитого побутовими споживачами природного газу, що ніби то виявлено позивачем за результатами “вибіркових перевірок». З аналогічних підстав відповідач заперечує твердження позивача щодо неправомірності здійснених позивачем коригувань обсягів природного газу.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
За змістом поданої через канцелярію суду відповіді на відзив б/н від 05.01.2021 (вх. №02.3.1-02/32/25 від 05.01.2021) представник позивача зауважує на тому, що відповідачем не спростовано наведених позивачем у змісті позовної заяви доводів. Зокрема, як стверджує представник позивача, умови п. 3.4. укладеного між сторонами спору Договору на розподіл природного газу №01-57-15-Н від 25.06.2015 не встановлюють обов'язкового порядку врегулювання спорів, а тому, звертаючись до суду із позовом у даній справі, позивач скористався правом на захист своїх порушених прав та інтересів.
Оспорюючи твердження представника відповідача щодо підписання стороною позивача актів надання послуг з розподілу природного газу без будь - яких зауважень як обставини, що свідчить про достовірність зазначених у них обсягів природного газу, розподіленого для потреб населення, представник позивача вказує, що в момент підписання актів на розподіл природного газу (що зазвичай відбувалося до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг з розподілу), позивач, як постачальник природного газу, в силу специфіки розподілу функцій на ринку природного газу не мав технічної можливості перевірити достовірність наданих Оператором ГРМ даних щодо протранспортованих обсягів природного газу. На момент підписання актів на розподіл позивач також ще не володів інформацією від споживачів стосовно розбіжностей щодо спожитих ними обсягів природного газу.
На переконання представника позивача, наявність у таблиці, складеній за результатами вибіркових звірок, показників об'ємів газу за даними побутових споживачів і даними відповідача, свідчить про безпідставність тверджень відповідача щодо недоведеності обсягів спожитого газу, по яких проведено вибіркову звірку.
Поряд з тим, представник позивача наголошує на тому, що положеннями Кодексу ГРМ не передбачено проведення коригування Оператором ГРМ обсягів спожитого природного газу споживачами у закритих періодах. Підсумовуючи вищенаведені обставини представник позивача стверджує про факт недостовірного обліку відповідачем спожитого газу, що призводить до збитків позивача.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" є суб'єктом ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу на території Закарпатської області відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України №187 від 22.03.2017 (період дії з 01.04.2017 до 01.11.2018), №867 від 19.10.2018 (період дії з 01.11.2018 до 21.08.2020).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" здійснює постачання природного газу на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), ліцензії №527 від 21.04.2017.
В свою чергу, відносини між газопостачальними організаціями, споживачами природного газу та Оператором ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1382/27827 (далі - Правила), а також Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824 (далі - Кодекс ГРМ).
Згідно абзацу 2 пункту 2 розділу III Правил (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
За змістом абзацу 1 пункту 13 розділу III Правил, розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об'єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та міжопалювальний періоди.
Поряд з тим, механізм визначення фактичних обсягів спожитого природного газу побутовими споживачами та порядок комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, по об'єкту споживача, визначений Кодексом ГРМ.
На підставі пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому Оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. У разі встановлення лічильника газу у комунальній квартирі об'єм споживання природного газу розраховується відповідно до кількості мешканців квартири та займаної ними площі.
Положеннями абзацу 1, 2 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу. У разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача, з урахуванням вимог цього Кодексу. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть покази лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Відповідно до абзацу 3, 4, 5 пункту 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.
25.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (замовником, позивачем у справі) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз") (газорозподільним підприємством, відповідачем у справі) укладено Договір на розподіл природного газу №01-57/15-Н (далі - Договір).
Згідно умов п. 2.1 Договору, газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.
На підставі п. 2.2. Договору, газ замовника, транспортування якого за цим Договором здійснює газорозподільне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності), газоспоживне обладнання яких підключено до газорозподільних мереж.
У відповідності до п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору, за розрахункову одиницю протранспортованого природного газу приймається один кубічний метр (куб.м) газу, приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів за Цельсієм, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа). Облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами користування та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №618, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941, та для споживачів-населення за Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246 (далі - Правила надання населенню послуг з газопостачання). Обсяг протранспортованого природного газу за розрахунковий період для споживачів постачальника за регульованим тарифом визначається відповідно до договорів на постачання газу, укладених між замовником, відповідним споживачем та газорозподільним підприємством.
За змістом п. 3.4. Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду газорозподільне підприємство формує акт про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та реєстр обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за розрахунковий період по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та у зазначений строк передає його на погодження замовникові. За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу протранспортованого газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов Договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання обсяг протранспортованого газу встановлюється відповідно до даних газорозподільного підприємства.
Відповідно до п. 4.1. Договору, договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на розрахунковий період визначаються в додатку 1 до Договору по кожному об'єкту замовника та/або його споживачеві.
Пунктам 4.6., 4.6.1., 4.7. Договору передбачено, що послуги з транспортування природного газу ГРМ підтверджуються підписаним між газорозподільним підприємством та замовником актом наданих послуг, що оформлюється з урахуванням обсягу протранспортованого газу за розрахунковий період, визначеного відповідно до розділу III Договору. Акт наданих послуг підписується сторонами на підставі щомісячного підписаного та скріпленого печаткою газорозподільного підприємства реєстру обсягів розподіленого природного газу споживачам замовника за формою, наведеною у додатку №2 до Договору. Газорозподільне підприємство до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовникові два примірники оригіналу акта наданих послуг та реєстр обсягів розподіленого газу споживачам замовника за звітний місяць, що підписані уповноваженим представником газорозподільного підприємства.
Згідно п. 4.8. Договору, замовник протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг та реєстру обсягів розподіленого газу споживачам замовника зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником замовника, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством. До вирішення спірних питань обсяг протранспортованого природного газу та сума для оплати наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ установлюються відповідно до даних газорозподільного підприємства.
За умовами п. 4.9. Договору, акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством.
На підставі п. 5.1. Договору, розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб.м. (далі - тариф), встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тариф, встановлений згідно з п. 5.1. цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання ним чинності. Визначена на його основі вартість послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами буде застосовуватись сторонами при складенні актів наданих послуг та розрахунків за ці послуги згідно з умовами Договору (п. 5.2. Договору).
Приписами п. 5.3. Договору визначено, що розрахунковий період за Договором становить один місяць з 9.00 години першого дня місяця до 9.00 години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість послуг з транспортування природного газу ГРМ визначається як добуток тарифу на загальний обсяг протранспортованого природного газу, розрахованого на умовах, визначених у розділі IV Договору та податку на додану вартість.
У відповідності до п. 5.4. Договору, загальна сума Договору складається з місячних сум вартості планових обсягів транспортування природного газу ГРМ газорозподільним підприємством замовнику.
Обов'язки газорозподільного підприємства сторони погодили у п. 6.1. Договору, яким передбачили, зокрема: забезпечення транспортування природного газу ГРМ до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених оператором, за умови дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків замовника за надані газорозподільним підприємством послуги; складення та надання на погодження замовникові акту наданих послуг; забезпечення за підсумками розрахункового періоду формування обсягу газу по споживачах постачальника за регульованим тарифом, що є замовником, та не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, надавати зазначеному замовникові персоніфіковані дані про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу по кожному споживачу цього замовника. При цьому, за окремим письмовим запитом замовника по конкретному споживачу щодо уточнення даних або інформації (покази вузла обліку тощо) про обсяг споживання газу надати відповідну письмову відповідь протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі п. 6.4. Договору, замовник має право на коригування планових обсягів природного газу в установленому порядку.
Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони повинні переоформити додаток до Договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк (п. 11.1. Договору).
Додатком №1 до Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015 є Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2015 рік, яким визначено, що газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 185 206,000 тис.куб.м., у тому числі за місяцями та кварталами (тис.куб.м.): липень - 10 510,000; серпень - 11 008,000; вересень - 11 008,000; жовтень - 25 520,000; листопад - 50 970,000; грудень - 76 190,000.
Додатковою угодою №1 від 29.07.2015 до Договору №01-57/15-Н на розподіл природного газу від 25.06.2015 сторонами внесено зміни у розділ ХІІ “Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін».
На підставі Додаткової угоди №2 від 22.12.2015 сторони внесли зміни до Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015, виклавши в наступній редакції:
“1. Викласти абзац 3 преамбули Договору в наступній редакції:
“При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України “Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2496, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1382/27827 (далі - Правила постачання), Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2493 (далі - Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року№ 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем)».
2. Викласти пункт 2.1. Договору в такій редакції:
“За Договором газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику у 2015-2016 роках послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів замовника (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін».
3. Викласти абзац перший пункту 11.1. Договору в такій редакції:
“Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, та діє в частині надання послуг до 31 березня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуг - до їх повного виконання».
4. Пункт 1 Додатку 1 до Договору викласти в наступній редакції:
“1.1. Газорозподільне підприємство здійснює протягом 2015 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 133 255,055 тис.куб.м., у тому числі за місяцями та кварталами (тис.куб.м.): липень - 7309,890; серпень - 7073,203; вересень - 7679,797; жовтень - 19 869,293; листопад - 36 747,872; грудень - 54 575,000; 1.2. Газорозподільне підприємство здійснює протягом 2016 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 194 885,000 тис.куб.м., у тому числі за місяцями та кварталами (тис.куб.м.): січень - 77 350,000; лютий - 67 340,000; березень - 50 195,000».
31.03.2016 сторонами спору укладено Додаткову угоду №3 до Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015 відповідно до якої внесли відповідні зміни:
“1. Сторони дійшли згоди викласти абзац 1 пункту 11.1. Договору у наступній редакції:
“Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 30 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуг - до їх повного здійснення».
2. Сторони дійшли згоди викласти пункт 11.3. Договору у наступній редакції:
“11.3. Додатки до Договору:
1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 30.04.2016 року;
2. Реєстр обсягів розподіленого природнього газу споживачам замовника. Підписані додатки до Договору є невід'ємними частинами Договору».
3. Сторони дійшли згоди викласти назву Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовником ГРМ з 01.07.2015 року по 30.04.2016 року».
4. Сторони дійшли згоди викласти пункт 1 Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“1.1. Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 року по 30.04.2016 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 345 626,081 тис.куб.м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): липень 2015 року - 7309,890; серпень 2015 року - 7073,203; вересень 2015 року - 7679,797; жовтень 2015 року - 19 869,293; листопад 2015 року - 36 747,872; грудень 2015 року - 52 326,386; січень 2016 року - 84 355,550; лютий 2016 року - 51 509,090; березень 2016 року - 50 195,000; квітень 2016 року - 28 560,000».
Відповідно до Додаткової угоди №4 від 30.04.2016 до Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015 сторони внесли наступні зміни:
“1. Сторони дійшли згоди викласти абзац 1 пункту 11.1. Договору у наступній редакції:
“Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 грудня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуг - до їх повного здійснення».
2. Сторони дійшли згоди викласти пункт 11.3. Договору у наступній редакції:
“11.3. Додатки до Договору:
Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року;
2. Реєстр обсягів розподіленого природнього газу споживачам замовника. Підписані додатки до Договору є невід'ємними частинами Договору».
3. Сторони дійшли згоди викласти назву Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовником ГРМ з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року».
4. Сторони дійшли згоди викласти пункт 1 Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“1.1. Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 487 749,641 тис.куб.м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): липень 2015 року - 7309,890; серпень 2015 року - 7073,203; вересень 2015 року - 7679,797; жовтень 2015 року - 19 869,293; листопад 2015 року - 36 747,872; грудень 2015 - 52 326,386; січень 2016 року - 84 355,550; лютий 2016 року - 51 509,090; березень 2016 року - 47 505,560; квітень 2016 року - 28 560,000; травень 2016 року - 10 520,000; червень 2016 року - 7515,000; липень 2016 року - 7006,000; серпень 2016 року - 7006,000; вересень 2016 року - 7506,000; жовтень 2016 року - 20 015,000; листопад 2016 року - 35 065,000; грудень 2016 року - 50 180,000».
Додатковою угодою №5 від 14.12.2016 сторони внесли зміни до Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015 у наступній редакції:
“1. Сторони дійшли згоди викласти абзац 1 пункту 11.1. Договору у наступній редакції:
“Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення підписів уповноважених представників сторін печатками та діє в частині надання послуг до 31 березня 2017 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуг - до їх повного здійснення.».
2. Сторони дійшли згоди викласти пункт 11.3. Договору у наступній редакції:
“11.3. Додатки до Договору:
1. Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ з 01.07.2015 року по 31.03.2017 року;
2. Реєстр обсягів розподіленого природнього газу споживачам замовника. Підписані додатки до Договору є невід'ємними частинами Договору».
3. Сторони дійшли згоди викласти назву Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“Договірні (планові) обсяги транспортування природного газу замовником ГРМ з 01.07.2015 року по 31.03.2017 року».
4. Сторони дійшли згоди викласти пункт 1 Додатку 1 до Договору у наступній редакції:
“1.1. Газорозподільне підприємство здійснює з 01.07.2015 року по 31.03.2017 року транспортування природного газу газорозподільними мережами в обсязі 879 807,681 тис.куб.м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): липень 2015 року - 7309,890; серпень 2015 року - 7073,203; вересень 2015 року - 7679,797; жовтень 2015 року - 19 869,293; листопад 2015 року - 36 747,872; грудень 2015 - 52 326,386; січень 2016 року - 84 355,550; лютий 2016 року - 51 509,090; березень 2016 року - 47 505,560; квітень 2016 року - 17 814,126; травень 2016 року - 11 975,061; червень 2016 року - 8687,784; липень 2016 року - 8612,905; серпень 2016 року - 9027,614; вересень 2016 року - 9809,157; жовтень 2016 року - 31 166,496; листопад 2016 року - 49 774,897; грудень 2016 року - 92 881,000; січень 2017 року - 147 940,000; лютий 2017 року - 95 662,000; березень 2017 року - 82 080,000».
Як вбачається із наявних у матеріалах справи документів, на виконання умов Договору на розподіл природного газу №01-57/15-Н від 25.06.2015 (із змінами до нього) сторонами спору щомісячно складались та підписувались акти наданих послуг з розподілу природного газу, відповідно до яких загальний обсяг розподіленого природного газу населенню за період з 01.09.2018 по 31.12.2019 складає 361 823,561 тис.куб.м.
Водночас сторонами спору до матеріалів справи не долучено актів наданих послуг з розподілу природного газу за період січень - жовтень 2020. Із наданої позивачем до матеріалів справи інформації щодо обсягів спожитого природного газу, які були надані оператором ГРМ, вбачається, що загальний обсяг розподіленого природного газу за вищевказаний період складає 225 531,342 тис.куб.м.
Поряд з тим, з метою виконання Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №792 від 30.09.2015 “Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ», між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» були укладені Договори на купівлю-продаж природного газу.
Так, між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» (покупцем, позивачем у справі) були укладені Договори купівлі-продажу №17-408-Н від 27.09.2017 та №18-508-Н від 05.11.2018, за змістом п. 1.2., яких визначено, що природний газ, що передається за Договорами використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі. Покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі - продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акту приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість (п. 3.2., 3.3. Договорів купівлі-продажу природного газу).
Як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу за вищезазначеними Договорами купівлі-продажу природного газу, Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» прийняло у період вересень - жовтень 2018 року за: Договором №17-408-Н від 27.09.2017 - 19 109,055 тис.куб.м. природного газу; за період листопад 2018 року - липень 2020 року за Договором №18-508-Н від 05.11.2018 - 434 954,622 тис.куб.м. природного газу.
При формуванні актів приймання-передачі природного газу між Товариством з обмеженою відповідальністю “Закарпатгаз Збут» та Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» позивач використав ті обсяги спожитого природного газу побутовими споживачами, які формує та надає облікова організація - Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз» (відповідач у справі).
Факт невідповідності обсягів спожитого газу за даними, що отримані від Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз» та даними фактичних показників приладів, встановлених у домоволодіннях окремих побутових споживачів Закарпатської області, та інформації про покази лічильників, які надаються споживачами, встановлений позивачем за результатами вибіркових звірок (перевірок), стало підставою звернення позивача до суду із позовними вимогами про визнання неправомірними дій відповідача щодо надання, починаючи з 01.09.2018, недостовірних об'ємів газу, спожитих побутовими споживачами; зобов'язання надати достовірну інформацію щодо обсягів фактично спожитого природного газу побутовими споживачами, починаючи з 01.09.2018.
В ході розгляду справи ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2021 у справі №907/769/20 призначено судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
- Чи підтверджується документально об'єм розподіленого відповідачем АТ “Закарпатгаз» природного газу побутовим споживачам постачальника ТОВ “Закарпатгаз Збут» за період з 01.09.2018 по 01.10.2020 та в яких обсягах помісячно?
- Чи підтверджується документально застосування відповідачем норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»; постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63; постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019? Якщо так, то в яких обсягах помісячно за період з 01.09.2018 по 31.10.2020?
Натомість ухвала суду від 19.02.2021 експертною установою залишена без виконання через неоплату сторонами вартості призначеної судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області суду від 02.12.2021 у даній справі повторно призначено судово-економічну експертизу, за результатами якої надано висновок експерта від 25.05.2022 у справі №907/769/20, за змістом якого встановлено, що:
1. За результатами дослідження в межах наданих документів та компетенції експерта-економіста, документально підтверджуються об'єм розподіленого відповідачем АТ “Закарпатгаз» природного газу побутовим споживачам постачальника ТОВ “Закарпатгаз збут» за період з 01.09.2018 по 31.12.2019 у розмірі 363 492,71981 тис.м3 на загальну суму 310 350 084,09 грн (у т. ч. ПДВ 51 725 014,02 грн), у тому числі: населенню: у розмірі 361 823,39054 тис.м3 на загальну суму 308 924 810,81 грн (у т. ч. ПДВ 51 487 468,47 грн); релігійним організаціям - у розмірі 1669,32927 тис.м3 на загальну суму 1 425 273,28 грн (у т. ч. ПДВ 237 545,55 грн (деталізація обсягів помісячно наведена у Додатку № 1 до висновку експерта).
Документально підтвердити об'єм розподіленого відповідачем АТ “Закарпатгаз» природного газу побутовим споживачам постачальника ТОВ “Закарпатгаз Збут» за період з 01.01.2020 по 01.10.2020 не видається за можливе з причини ненадання договірної, первинної, облікової та іншої підтверджуючої документації за вказаний період.
2. За результатами дослідження в межах наданих документів та компетенції експерта-економіста, документально підтвердити застосування відповідачем - Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз» норм споживання природного газу для побутових споживачів, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газовик лічильників» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»; постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 №63; постановою Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019, та в яких обсягах за період з 01.09.2018 по 31.10.2020 помісячно, не видається за можливе.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.08.2022 у даній справі призначено додаткову судово-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:
- Чи підтверджуються документально розбіжність між даними Оператора ГРМ про фактичні обсяги споживання природного газу побутовими споживачами з даними про обсяги споживання природного газу побутовими споживачами, зазначеними у тому числі на інформаційній платформі оператора ГТС, за період з 01.08.2018 по 31.10.2020?
- Чи підтверджується документально здійснення Оператором ГРМ коригування обсягів фактичного споживання природного газу побутовими споживачами, у зв'язку зі зміною як норм споживання, так і перерозподілом місячних об'ємів споживання у побутових споживачів на підставі наданих ними фактичних показників лічильників газу за період з 01.08.2018 по 31.10.2020?
- Чи відображені такі коригування в даних, що надавались Оператором ГРМ до Інформаційної платформи Оператора ГТС та актах наданих послуг з розподілу природного газу за період з 01.08.2018 по 31.10.2020?
- Чи здійснювались Оператором ГРМ коригування, зменшення та/або перерахунки розподілених відповідно до норм споживання об'ємів природного газу у разі відсутності лічильників природного газу відповідно до змін норм споживання, що діяли у період з 01.08.2018 по 31.10.2020?
- Яка розбіжність між розподіленим Відповідачем об'ємом природного газу побутовим споживачам у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки та виставленими до оплати таким побутовим споживачам обсягам природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014р. №409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»; постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 № 63; постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019, які діяли у період з 01.08.2018 по 31.10.2020?
За результатами проведення призначеної у даній справі ухвалою суду від 11.08.2022 додаткової судово-економічної експертизи надано висновок експерта №3071/22-26 від 13.03.2024 про те, що:
1. Розбіжність між даними Оператора ГРМ про фактичні обсяги споживання природного газу побутовими споживачами з даними про обсяги споживання природного газу побутовими споживачами, зазначеними, у тому числі на інформаційній платформі оператора ГТС, за період з 01.09.2018 по 31.12.2019 документально підтверджуються.
Підтвердити чи спростувати розбіжність між даними Оператора ГРМ про фактичні обсяги споживання природного газу побутовими споживачами з даними про обсяги споживання природного газу побутовими споживачами, зазначеними у тому числі на інформаційній платформі оператора ГТС, за період з 01.01.2020 по 31.10.2020 не видається за можливе, у зв'язку з відсутністю актів надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 по 31.10.2020.
Згідно Розрахунку розбіжностей між даними про фактичні обсяги споживання природного газу побутовими споживачами у розрізі ЕІС-кодів, зазначеними на інформаційній платформі Оператора ГРМ (електронний документ на оптичному диску CD-R, серія 067410912064930), наданого ТОВ “Закарпатгаз Збут", розбіжність виникла, у зв'язку з приведенням об'ємів газу до стандартних умов, за період з 01.08.2018 року по 31.10.2020 року і становить 21 037 234,996 куб.м.
2. Згідно витягу з автоматизованої білінгової системи втрат природного газу по побутовим лічильникам за умови приведення до стандартних умов та втрат природного газу, наданої АТ “Закарпатгаз», з вересня 2018 року по жовтень 2020 року, оператором ГРМ здійснював коригування обсягів фактичного споживання природного газу побутовими споживачами, у зв'язку зі зміною норм споживання, планових місячних об'ємів споживання у побутових споживачів, наданих показників лічильників газу побутовими споживачами за період з 01.08.2018 по 31.10.2020.
Однак, у зв'язку з відсутністю детальних даних з інформаційної платформи, підтвердити документально здійснення оператором ГРМ коригування обсягів фактичного споживання природного газу побутовими споживачами, у зв'язку зі зміною норм споживання, планових місячник об'ємів споживання у побутових споживачів, наданих показників лічильників газу побутовими споживачами за період з 01.08 2018 по 31.10.2020, не видається за можливе.
3. Відповісти на питання “Чи відображені такі коригування в даних, що надавались оператором ГРМ до інформаційної платформи оператора ГРМ» не видається за можливе, у зв'язку з відсутністю детальних даних з інформаційної платформи за період з 01.08 2018 по 31.10.2020.
Коригування обсягів споживання природного газу, у зв'язку з невідповідністю норм споживання, розбіжністю між стандартними та робочими умовами, включені в акти наданих послуг з розподілу природного газу за період з 01.09.2018 по 31.12.2019.
4. Підтвердити чи спростувати здійснення Оператором ГРМ коригування, зменшення та/або перерахунки розподіленого відповідно до норм споживання об'ємів природного газу у разі відсутності лічильників відповідно до змін норм споживання, що діяли у період з 01.09.2018 по 31.10.2020, не видається за можливе.
Згідно Інформації ТОВ “Закарпатгаз Збут» щодо обсягу розподіленого природного газу побутовим споживачам, у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки (лічильників) за період з 01.09.2018 по 31.10.2020, розбіжність обсягів із затвердженням постанов №63 та №143 про встановлення занижених норм споживання газу для побутових споживачів без лічильників становить 4988,64 куб. м.
5. За результатами дослідження в межах наданих документів, встановити, яка розбіжність між розподіленим відповідачем об'ємом природного газу побутовим споживачам у яких відсутній облік природного газу із застосуванням засобів вимірювальної техніки та виставленими до оплати таким побутовим споживачам обсягам природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №619 “Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №409 “Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»; постанови Кабінету Міністрів України №143 від 27.02.2019, які діяли у період з 01.08.2018 по 31.10.2020, не видається за можливе.
ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, що складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, особа яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа чи суб'єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі “Кудла проти Польщі» (“Kudla v. Poland», заява №30210/96, §158), 16.08.2013 у справі “Гарнага проти України» (“Garnaga v. Ukraine», заява №20390/07, §29).
Засіб захисту, що вимагається законом або договором, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі “Афанасьєв проти України» (“Afanasyev v. Ukraine» (заява №38722/02, §75)).
У кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії» (Doran v. Ireland) зазначено, що поняття “ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Отже ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права та забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб'єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 14.02.2024 у справі №914/1259/22).
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №233/4365/18, у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №914/1259/22).
Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі №910/11511/18.
Таким чином, підставою для звернення до суду з позовом є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
У даному випадку, дослідивши зміст заявлених у даній справі позовних вимог на предмет належності обраного позивачем способу захисту, суд доходить до висновку, що заявлений у справі позов фактично містить у собі вимогу про встановлення судом факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту передання недостовірних об'ємів газу, та не стосується захисту права цивільного.
Водночас за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, позаяк до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
У свою чергу, захист майнового чи немайнового права, або законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Позивач, звертаючись до суду із позовними вимогами, якими просить визнати неправомірними дій Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" щодо надання, починаючи з 01.09.2018, недостовірних об'ємів газу, спожитих побутовими споживачами, прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження факту відсутності постачання споживачам тих обсягів газу, за які було підписано акти та здійснено оплату на користь НАК "Нафтогаз України".
Поряд з тим, заявляючи вимогу про зобов'язання відповідача надати достовірну інформацію щодо обсягів природного газу про фактично спожитий газ побутовими споживачами, позивачем не конкретизовано інформації щодо таких “достовірних показників», з огляду на що така вимога позивача ґрунтується на припущеннях.
В свою чергу, наведене свідчить про намагання позивача через судове рішення встановити ймовірність помилковості показників, з огляду на що в ході судового розгляду спору позивач ініціював призначення судово- економічної експертизи.
З урахуванням вищенаведених обставин та положень законодавства, заявлені позивачем у цій справі вимоги не можуть бути предметом самостійного розгляду в окремій справі, оскільки встановлення таких обставин, як правомірність та правильність здійсненого відповідачем передання об'ємів протранспортованого газу, може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, в тому числі про стягнення плати за поставлений газ чи про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення - у випадку припинення надання послуг, тощо.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №918/662/21.
Сама по собі вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо надання недостовірних об'ємів газу та про зобов'язання останнього надати достовірну інформацію щодо обсягів, які “ймовірно існують» не є належним способом захисту також і тому, що містить лише припущення позивача щодо події в майбутньому. В ході судового розгляду та вирішення спору позивачем не надано доказів наявності порушення його прав та законних інтересів, позаяк йдеться лише про припущення.
Що стосується стверджуваного позивачем факту корегування обсягів природного газу, оплаченого на користь НАК “Нафтогаз України», то такий має пряму належність до договірних відносин між позивачем та НАК “Нафтогаз України», а тому, саме в межах таких договірних відносин мають розглядатися всі аргументи та спори щодо обсягів газу.
Як вбачається із наявних у матеріалах справи документів, укладений між сторонами справи Договір в частині розподілу газу виконаний, а послуги - надані.
При цьому, вся документація, складена в ході та за результатами виконання договору та надання послуг підписана сторонами без зауважень, а сам Договір припинив свою дію, з огляду на що, вимога позивача щодо надання достовірної інформації про фактично спожитий газ населенням є безпідставною.
В той же час, виявлені та встановлені позивачем факти повідомлення відповідачем недостовірної інформації щодо обсягів використаного газу можуть бути підставою звернення з позовом про відшкодування збитків, спричинених протиправними діями АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз».
Аналогічна за змістом позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2026 у справі №902/1125/20.
Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову повністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 20.03.2026.
Суддя Л.І. Пригара