Справа № 727/14370/25
Провадження № 2/727/576/26
18 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Гончар В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Чернівціводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення, посилаючись на те, що він надає послуги водопостачання та водовідведення в квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 .
Нарахування за спожиті послуги здійснювались відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690.
Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносила платежі за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Вказав, що в результаті несплати за надані послуги водопостачання, за період з 01.11.2021 по 30.09.2025 р.р. у відповідача, станом на 10.11.2025 р. виникла заборгованість перед КП «Чернівціводоканал» в сумі 2347,30 грн.
Заявою від 09.12.2025 року позивач просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за послуги централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 1879,71 грн. та судові витрати в сумі 2684,00 грн.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ст. 274 ч.1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 листопада 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Комунального підприємства «Чернівціводоканал» в судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила її задовольнити з підстав наведених у позові, відповіді на відзив та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. В останнє судове засідання представник позивача не з'явилась, направила до суду через систему «Електронний суд» клопотання, в якому просила розглядати справу без присутності представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала просила відмовити з підстав викладених у відзиві та у запереченнях на відповідь.
Суд, заслухавши думки сторін, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив відповідача на позов та об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що не заперечується сторонами.
Згідно з довідкою Кельменецької селищної ради Дністровського району Чернівецької області №950 від 27.11.2025 р. ОСОБА_1 є жителькою селища Кельменці, Дністровського району Чернівецької області зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 25), що також підтверджується довідкою АДБ підрозділу ГУДМС, УДМС України в Чернівецькій області (а.с. 19) та витягом з реєстру територіальної громади (зв.а.с. 25).
Відповідно до акту ПП «Регіон-Центр» №143 від 03 червня 2024 р. ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_2 , за вказаною адресою ніхто не зареєстрований та не проживає, те, що у квартирі ніхто не проживає засвідчують сусіди (а.с. 26).
Згідно з актом виконаних робіт з виконання вимірювань для метрономічної повірки від 07 квітня 2024 р. за адресою:АДРЕСА_1 номер лічильника 101881997, показник 00185 (а.с. 28).
Рішенням Виконавчого комітету Чернівецької обласної ради №30 від 15.02.1995 року визначено, що саме КП «Чернівціводоканал» надає абонентам послуги по водопостачанню та водовідведенню.
Позивачем КП «Чернівціводоканал» надаються послуги по водопостачанню та водовідведенню за адресою: АДРЕСА_1 та відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 для проведення розрахунків.
Відповідно до статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Пункт 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством (частина друга статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» від 21.07.2005 року розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
У частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений у пункті 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року в справі № 6-59цс13 і від 20 квітня 2016 року в справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року в справі № 750/12850/16-ц і від 06 листопада 2019 року в справі № 642/2858/16.
У правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17 зазначено, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про надання послуг або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Пунктом 2 Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення даний договір вважається укладеним через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця https://vodokanal.cv.ua/ (а.с. 5-8).
Відповідачкою не заперечувався факт укладення типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», визначені поняття зокрема: вузол розподільного обліку вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів (п.5 ч1 ст. 1). Згідно абз. 5 п.4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»).
Для всіх лічильників води установлено міжповірочний інтервал 4 роки (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями»).
У постанові Верхового Суду від 11 травня 2021 року у справі №215/6483/19 зазначено, що до 28 листопада 2017 року періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, здійснювалась за рахунок суб'єктів господарювання, а з 29 листопада 2017 року повірка та ремонт засобів квартирних приладів обліку води, які знаходяться у власності фізичних осіб, здійснюється за кошти абонентів.
У разі виникнення сумнівів щодо правильності показань квартирних засобів обліку споживач в установленому порядку може проводити їх позачергову повірку за власні кошти, про що інформує виконавця. Якщо виявлена у показаннях помилка виходить за межі, передбачені у паспорті квартирного засобу обліку, виконавець повинен здійснити перерахунок плати за споживання води та/або теплової енергії з дня останньої повірки або встановлення засобу обліку, якщо його повірка не проводилась, шляхом зменшення плати на відсоток, який перевищує встановлені межі точності для цього типу засобу обліку, до моменту виявлення помилки.
Після отримання показань квартирних засобів обліку, якщо вони відрізняються від розрахованих за показаннями будинкових засобів обліку, виконавець здійснює коригування плати за надану послугу в наступному розрахунковому періоді шляхом зменшення або збільшення обсягів спожитої кожним споживачем послуги, що відображається в платіжному документі періоду, наступного за здійсненням коригування.
Так, в матеріалах справи наявна інформація, що відповідачкою в 2024 році була здійснена повірка вузла обліку, про що свідчить показник - 185 починаючи з травня 2024 року у розрахунку заборгованості, наданої позивачем.
На підтвердження своїх позовних вимог у даній справі позивачем до заяви про зменшення позовних вимог було долучено розрахунки заборгованості за послуги за централізоване водопостачання та водовідведення, за період з 01.11.2021 року по 30.11.2025 року, згідно з яким заборгованість становить 1879,71 грн. (а.с. 44).
Позивачем вказано, що враховано оплату відповідачкою за вищенаведені послуги в сумі 477,28 грн., що підтверджується платіжною інструкцією 0.0.4651026107.1 (а.с. 33).
За змістом Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 3 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
З огляду на викладене, нести витрати з оплати наданих житлово-комунальних послуг зобов'язані не тільки власники квартири, а й особи, місце проживання яких у цій квартирі зареєстровано у встановленому порядку.
Разом з тим, відповідно до отриманої судом інформації ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , але там не зареєстрована. Інформації про інших зареєстрованих або проживаючих у квартирі осіб, матеріали справи не містять. Однак в розрахунку заборгованості кількість мешканців вказано 2 особи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок заборгованості враховується судом у частині нарахування заборгованості, що припадають на власника квартири, як на споживача житлово-комунальних послуг. Відтак підлягає стягненню частина заявленої суми заборгованості в розмірі 939, 85 грн. (1879,71 : 2).
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача КП «Чернівціводоканал» необхідно стягнути заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у сумі 939, 85 грн. (1879,71 : 2), задовольнившичастково позовні вимоги.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1514 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 256, 253, 257, 261, 264, 526, 530, 611, 625 ЦК України, ст.1, 7, 13,16, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-284, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Чернівціводоканал» заборгованість по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) гривень 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Чернівціводоканал» суму сплаченого судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 23 березня 2026 року.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: