Справа № 713/3511/25
Провадження №2/713/82/26
іменем України
10.03.2026 м. Вижниця
Вижницький районний суд, в складі головуючого судді Осокіна А.Л., за участю секретаря Холіван В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся в суд до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на так.
Між ТОВ «Лінеура України» та відповідачем 09.10.2024 було укладено кредитний договір №5028578, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура України» надав відповідачу кредит в сумі 35000грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
02.06.2025 між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «Українські Фінансові операції»було укладено договір факторингу №02-1/06/2025, згідно якого до ТОВ «Українські Фінансові операції»перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором.
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вказаному кредитному договору у відповідача перед позивачем виник борг по ньому в сумі 161000 грн.
Виходячи з викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача борг за вказаними кредитними договорами в сумі 161000 грн., сплачений при зверненні до суду судовий збір та витрати на правову допомогу у сумі 1000 грн. Також просивв порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Ухвалою від 18.11.2025р. відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та витребувано докази.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позов чи заяву про відкладення розгляду справи не надав.
У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України суд знаходить можливим провести розгляд справи у відсутності сторін на підставі наданих документів, та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису за відсутності учасників справи - не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура України» та відповідачем 09.10.2024р. було укладено кредитний договір №5028578, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура України» надав відповідачу кредит в сумі 35000грн. на строк 30 днів, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки. Вказане підтверджується кредитним договором від 09.10.2024.
02.06.2025року між ТОВ «Лінеура України» та ТОВ «Українські Фінансові операції»було укладено договір факторингу №02-1/06/2025, згідно якого до ТОВ «Українські Фінансові операції»перейшло право грошової вимоги до відповідача за цим договором. Вказане підтверджується договором факторингу 02.06.2025.
Відповідач, використавши кошти, свої зобов'язання за договором не виконував, та кошти не повернув, внаслідок чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 03.11.2025 р. заборгованість відповідача за вказаними договорами становить 161000 грн. Вказане підтверджується розрахунками заборгованості.
Згідно листа АТКБ «ПриватБанк» від 05.02.2025 №20.1.0.0.0/7-260204/50725-БТ на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано карту № НОМЕР_1 та на неї 11.10.2024 було зараховано кошти у сумі 3500 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Аналізуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач, отримавши від ТОВ «Лінеура України» кошти за кредитним договором, чином не виконував та кошти не повернув, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у вказаному розмірі. Зважаючи на те, що ТОВ «Лінеура України» передало право вимоги за кредитним договорами до ТОВ «Українські Фінансові операції», яке звернулось до суду з вимогою про стягнення з відповідача кошти за кредитним договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Лінеура України», тому вказані позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позов задоволено на користь позивача, суд, на підставі ст.141 ЦПК України, стягує з відповідачів понесені позивачем при зверненні до суду судові витрати та витрати на правову допомогу.
Вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу в порядку ч.2 ст.625 ЦК України позивачем у позові не вказано та не обґрунтовано.
Посилання позивача на частини 10, 11 ст.265 ЦПК України для стягнення інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу є помилковими, оскільки відповідні суми не є штрафними санкціями у розумінні цивільного законодавства, про можливість зазначення яких йдеться у відповідних нормах ст.265 ЦПК України.
На підставі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, та ст.ст. 2, 10, 12, 76, 77, 141, 263-265, 280- 282, ЦПК України, суд , -
Позов ТОВ «Українські Фінансові операції» до ОСОБА_1 стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові операції» заборгованість в сумі 161000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові операції» сплачений при зверненні судовий збір в розмірі 2422,4 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські Фінансові операції» витрати на правову допомогу у розмірі 10 000грн.
У задоволенні решти позовних вимог ТОВ «Українські Фінансові операції» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, до Чернівецького апеляційного суду.
Позивач: ТОВ «Українська Фінансові Операції», код ЄДРПОУ 40966896, вул. Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, м. Київ, 03045.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя Андрій ОСОКІН