20.03.2026
ЄУН 389/485/25
Провадження №2/389/129/25
Рішення
іменем України
20 березня 2026 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення порушень правил добросусідства,
з участю: представника позивачки - адвоката Позненка Ю.В., відповідачки - ОСОБА_2 , її представника - адвоката Брижицької В.В.,
встановив:
ОСОБА_1 11.02.2025 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_2 прибрати огорожу, що становить собою паркан із залізобетонних плит висотою 2,12 м, який знаходиться на межі між належною їй на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером 3522285400:51:000:0016 за адресою: АДРЕСА_1 , та земельною ділянкою з кадастровим номером 3522285400:51:000:0622 за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначила, що вона є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:51:000:0016 по АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3522285400:51:000:0622 по АДРЕСА_2 . На межі цих земельних ділянок ОСОБА_2 встановлена огорожа з бетонних плит висотою 2,12 м. Наявність цієї огорожі створює їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, оскільки не відбувається її провітрювання, внаслідок чого посаджені нею овочеві культури гинуть. Крім того, огорожа має значну висоту та велику вагу, внаслідок чого існує загроза обвалення огорожі на її земельну ділянку, що може потягнути заподіяння шкоди життю та здоров'ю. Своєї згоди на встановлення цієї огорожі вона не надавала, вважає, що огорожа встановлена з порушенням правил добросусідства, визначених ст.103 ЗК України, ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Державно-будівельних норм, а тому ці обставини є достатніми для покладання на ОСОБА_2 обов'язку прибрати огорожу.
З приводу цієї ситуації вона зверталася зі скаргою до Знам'янської міської ради, внаслідок чого 26.12.2024 комісією здійснено обстеження вказаних суміжних земельних ділянок, під час якого встановлено, що по межі земельних ділянок та на відстані в 1 м від житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 встановила бетонний паркан висотою 2 м, який заважає ОСОБА_1 , оскільки не витримано нормативи щодо інсоляції та провітрювання суміжних територій. Комісією також рекомендовано ОСОБА_2 забезпечити виконання ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» в частині дотримання нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій земельних ділянок, а власникам земельних ділянок виконувати умови добросусідства з метою уникнення подальших сусідських спорів та суперечок. Оскільки спірна огорожа не відповідає будівельним нормам з моменту її встановлення, вона є суцільною та є вищою за 2,0 м, ОСОБА_2 не вчинила жодних дій на виконання рекомендацій комісії, тому позивачка вимушена звернутися до суду з цим позовом.
Представник відповідача подала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що попередня огорожа відповідачки була із жерсті висотою понад 2,5 м, стояла протягом тривалого часу, але спору щодо неї між сусідами не було. Встановлений відповідачкою новий паркан є секційною огорожею, висота паркану 2,0 м. Через те, що земельна ділянка відповідачки має ухил, частина паркану нещільно прилягає до землі і це створює прозор для провітрювання. Доводи позивачки з приводу того, що через існування паркану вона втратила можливість належним чином вирощувати овочі, які гинуть, є неспроможними, оскільки у період від встановлення огорожі до подання цього позову позивачка не мала можливості вирощувати овочі через невідповідність сезону такій діяльності. Водночас зміна висоти огорожі відповідачки у бік її зниження та наявність прозору між парканом і землею є передумовою для покращення інсоляції і провітрювання ділянки позивачки. Крім того, огорожа не порушена і не похилена, ознак загрози її обвалення немає. У свою чергу, акт комісійного обстеження не містить інформації про те, які саме нормативи не витримано та вимоги якого нормативно-правового акту у сфері будівництва порушено відповідачкою. Також відсутні роз'яснення, яким чином відповідачка має забезпечити виконання ДБН Б.2.2-5.2011 «Благоустрій територій» в частині дотримання нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій земельних ділянок, якщо висота її паркану становить 2 м згідно з цим актом і відповідає п.6.7 вказаних ДБН.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав та обгрунтувань, викладених у позові. Також пояснив, що згідно з проведеними позивачкою замірами висота спірної огорожі по всій довжині варіюється від 2 м до 2,12 м, оскільки вона йде на підйом, тому в різних ділянках різна висота.
Відповідачка та її представник в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві.
Відповідачка також пояснила, що огорожа має висоту 2 м, оскільки вона йде з нахилом, тому в деяких ділянках висота змінюється. Огорожа нікому не заважає, провітрювання хороше. За той час, коли її зводили, жодних нарікань чи зауважень з боку позивачки не було. Відносини у них давно склалися недружні.
Представник відповідачки пояснила, що актом комісійного обстеження встановлено, що огорожа має висоту 2 м, а відтак відповідачкою нічого не порушено. Те, що урожай позивачки внаслідок встановлення цієї огорожі гине, нічим не підтверджено та є припущенням.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку
Судом встановлено та сторонами не оспорювалося, що позивачка ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку з кадастровим номером 3522285400:51:000:0016, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачка ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:51:000:0622, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказані земельні ділянки є суміжними.
На підставі розпорядження Знам'янського міського голови №178 від 23.12.2024 комісією у складі заступника міського голови та представників відділу земельних питань управління земельних ресурсів та агропромислового розвитку виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області, ЗМКП «Бюро технічної інвентаризації», управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам'янської міської ради, старости Петрівського старостинського округу, 26.12.2024 здійснено обстеження вказаних вище суміжних земельних ділянок та будівель і споруд, розташованих по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , про що складено акт від 26.12.2024.
За змістом цього акту комісією встановлено, що по межі згаданих суміжних земельних ділянок та на відстані в 1 метр від житлового будинку АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 встановила бетонний паркан висотою 2 метри, який заважає ОСОБА_1 , оскільки не витримано нормативи щодо інсоляції та провітрювання суміжних територій. За встановленими фактами комісією рекомендовано ОСОБА_2 забезпечити виконання ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» в частині дотримання нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій земельних ділянок. У разі недосягнення порозуміння щодо вирішення вищезазначених спорів власникам присадибних земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 рекомендовано звертатися в судові органи для вирішення даних питань в судовому порядку. За встановленими фактами комісією рекомендовано власникам житлового будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 виконувати умови добросусідства з метою уникнення подальших сусідських спорів та суперечок.
На час подання цього позову рекомендації комісії відповідачка не виконала, що нею не заперечувалося і в судовому засіданні.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що зі сторонами у справі вона проживає на одній вулиці, з позивачкою відносини нейтральні, з відповідачкою - дружні. Раніше між земельними ділянками сторін був високий залізний забор, який поставила відповідачка. Однак за сплином часу він зіпсувався і вона поставила новий, висотою менше, ніж колишній. Будучи неодноразово в гостях у відповідачки, вона з її ділянки бачила, що у позивачки на городі нічого не росте, городину вона не садить, на землі посаджено багато дерев. У сторін між собою давно склалися неприязні стосунки.
Так, згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі ст.79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.
Пунктом «е» ч.1 ст.91 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок зобов'язані дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Відповідно до ст.103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Згідно зі ст.104 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Як передбачено ч.2, 3 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до ч.3, 5 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.
Як встановлено судом, відповідачка ОСОБА_2 побудувала огорожу (європаркан з бетонних плит) на межі належних їй та позивачці земельних ділянок.
Позивачка, у свою чергу, звернувшись до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідачкою порушені державні стандарти, будівельні норми та правила при встановленні цієї огорожі.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» огорожі віднесені до малих архітектурних форм.
Згідно з п.2 ч.1 ст.10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» затвердження правил благоустрою територій населених пунктів належить до повноважень сільських, селищних і міських рад та їх виконавчих органів у сфері благоустрою населених пунктів. Розроблення таких правил та їх затвердження здійснюється відповідно до норм Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про благоустрій населених пунктів».
При цьому судом встановлено, що Петрівською селищною радою саме Правила влаштування огорож (парканів) у цьому населеному пункті не розроблені та не затверджені, а Правила благоустрою на території Петрівської селищної ради, що затверджені рішенням цієї селищної ради №763/8 від 18.05.2021 (з наступними змінами) таких умов не містять.
Разом з цим, розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватися з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції і норм освітленості відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів і Державних будівельних норм та стандартів.
Так, згідно з п.6.1.34 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» присадибні ділянки з боку вулиць та сусідніх ділянок допускається огороджувати. Висоту огорожі слід встановлювати згідно з вимогами ДБН Б.2.2-5 та правилами благоустрою населеного пункту. Встановлення огорожі не може погіршувати інсоляцію житлових будинків на суміжних територіях. Огорожа присадибних ділянок не може виступати за червону лінію та межі ділянки.
У свою чергу, відповідно до п.6.7 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» дозволено проектувати огорожі як окремих ділянок, так і усієї прибудинкової території садибної забудови. Висота огорож має бути не більше ніж 2,0 м на межі сусідніх земельних ділянок та не більше ніж 2,5 м на межі з вулицею для забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій.
Отже, з вказаних ДБН слідує, що з метою забезпечення нормативної інсоляції та провітрювання суміжних територій висота огорожі має бути не більше ніж 2,0 м. В іншому випадку це є порушенням відповідних норм.
Оскільки актом комісійного обстеження від 26.12.2024 встановлено, що висота паркану (огорожі), зведеного відповідачкою, становить 2 м, доказів протилежного суду не надано, тому з боку відповідачки відсутні порушення як в частині порушення будівельних норм щодо висоти огорожі, так і в частині забезпечення провітрювання суміжної території.
Суд відхиляє доводи представника позивачки з приводу того, що висота спірної огорожі варіюється від 2 м до 2,12 м, оскільки належними доказами ці обставини не підтверджені. На дослідженому судом відеозаписі, на який посилається сторона позивача, зафіксовано вимірювання позивачкою огорожі, однак відповідні цифри позивачкою озвучені вголос, заміри, здійснені рулеткою, на камеру не зафіксовані.
У свою чергу, стороною позивача також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що збудована відповідачкою бетонна огорожа заважає позивачці користуватися її земельною ділянкою за цільовим призначенням.
Доводи про те, що внаслідок встановлення цього огородження погіршено провітрювання земельної ділянки, через що позивачка втратила можливість належним чином вирощувати овочі, жодними доказами не підтверджені, наданим позивачкою відеозаписом такі факти не зафіксовані.
Посилання сторони позивача на акт комісійного обстеження від 26.12.2024 суд до уваги як належний доказ не приймає, оскільки в акті не зазначено, які саме пункти ДБН 2.2-5:2011 порушені відповідачкою та що саме призвело до недотримання інсоляції та провітрювання.
Водночас, як слідує з цього ж акту, висота огорожі (2 м) відповідає будівельним нормам (п.6.7 ДБН Б.2.2-5:2011), а тому відсутні підстави вважати, що внаслідок її встановлення порушується нормативна інсоляція та провітрювання суміжної території.
Крім того, доводи про те, що бетонна огорожа може загрожувати майну та життю позивачки у випадку її руйнування, є припущеннями і також жодними доказами не підтверджені. Натомість на дослідженому судом відеозаписі, наданому стороною відповідача, ознак можливої руйнації, нахилу чи обвалення огорожі не зафіксовано.
Саме по собі будівництво відповідачкою паркану на належній їй же земельній ділянці, з або без порушення вимог ДБН Б 2.2-5:2011 «Благоустрій територій», не свідчить про порушення прав позивачки на безпечні умови проживання або негативний вплив будівництва на експлуатацію її земельної ділянки, за відсутності відповідних доказів цих обставин.
Також суд звертає увагу на те, що позивачкою не заявлялося вимог щодо приведення збудованої огорожі у відповідність до встановлених будівельних норм та вимог для забезпечення провітрювання суміжних територій, а заявлено вимогу про її знесення.
Проте, навіть за наявності обґрунтованих підстав вважати, що спірна огорожа між земельними ділянками побудована з порушенням встановлених будівельних норм і правил, і тим самим порушенням прав позивачки, остання все одно повинна обґрунтувати те, що єдиним способом захисту її порушеного цим права є саме знесення такої огорожі, а не приведення її у відповідності до встановлених вимог.
Таким чином, на підставі досліджених доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України та враховуючи, що цим судовим рішенням позивачці відмовлено в позові, тому понесені нею судові витрати зі сплати судового збору необхідно віднести на її рахунок.
На підставі ст.79, 91, 103, 104, 152, 158 ЗК України, керуючись ст.76, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні позову відмовити.
Понесені позивачкою судові витрати віднести на її рахунок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва