Справа №295/14802/21 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
09 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича про призначення судово-економічної експертизи у цивільній справі №295/14802/21 за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галактік», про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Янчук Максим Олександрович
на заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 27 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Чішман Л.М.
встановив:
В провадженні Житомирського апеляційного суду знаходиться на розгляді вказана цивільна справа.
Представником відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янчука М.О. 26 травня 2025 року було подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операцій.
Необхідність призначення судом у справі експертизи обґрунтована тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу, оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. А оскільки сторона відповідача не має спеціальних знань в сфері фінансово-кредитних операцій, то єдиним способом реалізувати право на доказування, на думку представника, є проведення даної експертизи.
На вирішення судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операцій просить поставити наступні питання:
1) Яка загальна сума коштів була сплачена по кредитному договору про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року, враховуючи погашення тіла кредиту, відсотків, пені та штрафів, комісій та страхових виплат?
2) Яка реальна сума заборгованості по тілу кредиту по кредитному договору про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року (враховуючи сплату відсотків, пені та штрафів, комісій та страхових виплат та інших сплачених платежів, як такі, що повинні були бути зараховані на погашення кредиту)?
3) Якими є реальна процентна ставка (у процентах річних) та «абсолютне значення подорожчання кредиту» за кредитним договором про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року на момент його укладення, та чи визначено їх в кредитному договорі про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року та додатках до нього?
4) Чи відповідають реальна процентна ставка і абсолютне значення подорожчання кредиту зазначені в договорі та додатках до нього процентам за користування кредитом?
5) Чи обґрунтовано нормативно та документально виконано позивачем оформлення з надання кредиту по договору про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року?
6) Який розмір складає документально обґрунтований щомісячний платіж (в т.ч. за кредитом, процентами, комісією, страховими та іншими платежами), відповідно базових умов, викладених на момент укладення кредитного договору про споживчий кредит №102 від 24.11.2017 року та інших додатків до нього, підписаних сторонами?
7) Чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу, а також нарахована сума штрафних санкцій перед банком умовам кредитного договору?
В судовому засіданні представник відповідача Ніновського М. вказане клопотання підтримав.
Представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операцій на стадії апеляційного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (ч. 2 ст. 103 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи (ч. 1 ст. 104 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, 3ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За приписами ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчинення нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Заявляючи клопотання про призначення судово-економічної експертизи фінансово-кредитних операцій представник скаржника посилався на те, що позивач не надав суду жодних належних доказів того, що відповідач заборгував позивачу грошові кошти у розмірі, зазначеному у позовній заяві, розрахунок заборгованості не може підтверджувати існування боргу оскільки він не є первинним обліковим бухгалтерським документом, не відповідає ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно не може підтверджувати існування тих чи інших фінансових операцій. Тобто скаржник не погоджується з сумами зазначеними в розрахунку та вважає їх надуманими.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими доводами представника скаржника, оскільки він не обґрунтував потребу в призначенні експертизи. Саме по собі твердження скаржника про те, що він не має заборгованості перед позивачем та не погоджується з сумами зазначеними в розрахунку заборгованості та вважає їх надуманими, не є підставою для призначення експертизи. З заявленого клопотання не вбачається, чому саме експертиза є необхідною для вирішення справи і чому саме обставини справи не можуть бути встановлені наданими позивачем та наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Згідно ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши зміст питань, на які потрібно дати відповідь експерту, колегія суддів вважає за необхідне відхилити клопотання представника відповідача про призначення експертизи, в зв'язку з тим, що у справі достатньо доказів, необхідних для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а відповідачем не надано доказів, які зумовлюють необхідність призначення експертизи, апеляційний суд вважає клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 103, 104, 259, 381, 389 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича про призначення у цивільній справі №295/14802/21 судово-економічної експертизи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 18 березня 2026 року.
Головуючий Судді