Постанова від 25.01.2011 по справі 2а-70/11

Справа № 2а-70/2011 рік

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року м. Болехів

Суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області Поляниця М.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту Болехівської міської ради, Івано-Франківської області “Про визнання дій неправомірними, зобов'язанні видати посвідчення жертви нацистських переслідувань”,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого вказує, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Гергенгал, Німеччина. ЇЇ мати ОСОБА_2 під час 2-ї світової війни була вивезена з с. Розточки, Долинського району на примусові роботи в Німеччину, що підтверджується відповідними документами. Відповідач відмовив їй у видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань. Просить визнати дії відповідача, щодо відмови у видачі посвідчення неправомірними, зобов'язати видати посвідчення жертви нацистських переслідувань.

Відповідач не подав до суду заперечення проти позову.

Нормами ст. 1832 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані позивачкою документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховуючи достатність підстав для прийняття рішення в порядку скороченого провадження приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачено конституцією України та законами України. Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншого правового акту, суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

Нормами ст.8 КАС України адміністративний суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" дано визначення жертви нацистських переслідувань це особи, які в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму;

Відповідно до ст. 4 вищезазначеного Закону особами, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, є діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт.

Нормами ст. 6 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що держава забезпечує соціальний захист жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій шляхом надання пільг. Статтею 61 вказаного Закону передбачено ряд пільг дітям які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт.

Призначення, виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, видача відповідних посвідчень ветеранам війни, праці та іншим категоріям громадян здійснюються органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання їх отримувача, які діють відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 N 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації".

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1. народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, в с. Гергенал Німеччина. Батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2. (а.с.4). Після одруження ОСОБА_1. змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.5). З архівної довідки від 16 червня 2006 року за №М-41 вбачається, що ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_1 під час ІІ світової війни була примусово вивезена з с. Розточки, Болехівського району (а.с.6) За час перебування на примусових роботах у Німеччині в період 1941-1944 років ОСОБА_2. злочинів проти Батьківщини не вчинила (а.с.9). Рішенням Долинського районного суду від 28 грудня 001 року встановлено факт перебування матері позивачки ОСОБА_2 на примусових роботах в с. Гергенал, Німеччина з 10 серпня 1942 року по 10 червня 1944 року. (а.с.10). Відповідачем 09 серпня 2006 року ОСОБА_1 було видано тимчасову довідку, яка підтверджувала надання їй пільг передбачених ст.61 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» (а.с.8).

З відповіді управління праці і соціального захисту населення від 30 липня 2010 року за №508 вбачається, що позивачці відмовлено у видачі посвідчення, оскільки в поданих документах ( архівній довідці, рішенні Долинського суду не зазначено, що її мати була насильно вивезена на примусові роботи в Німеччину (а.с.12). В (а.с.6-7)

Відповідно Постанова Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань" посвідчення видаються особам, які відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" визнані такими, що належать до числа жертв нацистських переслідувань на підставі одного з таких документів: довідки, виданої органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав. У разі відсутності документів про факт нацистських переслідувань факт і період перебування в місцях примусового тримання встановлюються в судовому порядку. Вказаним порядком не передбачено видачу тимчасових довідок.

Таким чином, видача особі, посвідчення, що надає їй статус жертви нацистських переслідувань є формою соціального забезпечення громадян, які згідно з Законом України, «Про жертви нацистських переслідувань» мають право на отримання такого статусу.

Трактування відповідачем на власний розсуд Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що позивачка має право на отримання посвідчення жертви нацистських переслідувань. Підставою для такого висновку суду служить те, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів того, що ОСОБА_1 народилася в місцях відбування її матір'ю ОСОБА_2. примусових робіт на території Німеччини, яка була туди примусово вивезена з с. Розточки Болехівського району Івано-Франківської області 10 серпня 1942 року.

Відмовляючи позивачці у видачі посвідчення жертви нацистських переслідувань відповідач діяв неправомірно в порушення вимог статей 1,4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Постанови Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань".

За таких обставин суд приходить до висновку, що слід визнати неправомірними дії управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради, Івано-Франківської області по відмові у видачі ОСОБА_1 посвідчення жертви нацистських переслідувань. та зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради, Івано-Франківської області видати ОСОБА_1 посвідчення жертви нацистських переслідувань у відповідності до ст. 4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Постанови Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань".

На підставі ст. 17 п. 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», ст. 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 1,4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань постанови Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань", постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 N 790 "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації", керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 100, 160-163, 167,1832 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту Болехівської міської ради, Івано-Франківської області “Про визнання дій неправомірними, зобов'язанні видати посвідчення жертви нацистських переслідувань” - задоволити.

Визнати неправомірними дії управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради, Івано-Франківської області по відмові у видачі ОСОБА_1 посвідчення жертви нацистських переслідувань у відповідності до ст.ст. 1,4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань постанови Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань".

Зобов'язати управління праці і соціального захисту населення Болехівської міської ради, Івано-Франківської області видати ОСОБА_1 посвідчення жертви нацистських переслідувань у відповідності до ст.ст. 1,4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань постанови Кабінету Міністрів України, від 27.09.2000, № 1467 "Про затвердження Порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань".

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови, через Болехівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Поляниця М.М.

Попередній документ
13499476
Наступний документ
13499479
Інформація про рішення:
№ рішення: 13499478
№ справи: 2а-70/11
Дата рішення: 25.01.2011
Дата публікації: 26.01.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Болехівський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.03.2011)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 06.08.2010
Предмет позову: про скасування постанови