Справа № 161/16125/25 Провадження №33/802/169/26 Головуючий у 1 інстанції:Олексюк А. В.
Доповідач: Денісов В. П.
18 березня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 30.07.2025 о 23.49 год, в с. Струмівка, вул. Лисенка, керуючи транспортним засобом марки Toyota Highlander н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, від проходження обов'язкового огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради відмовився в ході безперервної відео зйомки на технічний засіб зйомки (нагрудна боді камера поліцейського), чим порушив п.2.5 ПДР України, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що суд безпідставно розглянув справу без ОСОБА_1 та його захисника, оскільки захисник подала клопотання про відкладення справи тому що перебувала у відпустці, що підтверджувалось наказом від 05.01.2026. Вказує на те, що кожне судове засідання відкладалось з поважних причин неможливості прибуття до суду та щоразу підтверджувалось наданням відповідних доказів. Зазначає, що працівники поліції формально підійшли до зазначення у процесуальних документах ознак наркотичного сп'яніння. Крім того, водієві не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення, отже підстави для притягнення водія до відповідальності за ст.130 КУпАП відсутні. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 та його захисник в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, хоча належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 02.03.2026 (а.с.81). Жодних клопотань від них про відкладення розгляду справи не надходило.
А тому відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №407694 від 31.07.2025 (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ВОПЛ», в якому зазначено, що виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, також вказано про відмову ОСОБА_1 від огляду (а.с.2); рапортом від 31.07.2025 (а.с.4); відеозаписами (а.с.5), а також іншими матеріалами справи.
Є безпідставними доводи апелянта про те, що місцевий суд безпідставно розглянув справу без участі ОСОБА_1 та його захисника з огляду на таке.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.55).
Однак, ОСОБА_1 15 січня 2026 року в судове засідання у суд першої інстанції не з'явився.
Разом з тим, на адресу місцевого суду захисник подала чергове клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.56).
Однак, місцевим судом було враховано, що судові засіданні у справі, які були призначені на 25.08.2025, 11.09.2025, 20.10.2025, 19.11.2025 та 22.12.2025 відкладалися за клопотаннями захисника Кварцяного Д.В., суд вважав, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості особисто надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Враховуючи, що положеннями ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справа за ч.1 ст.130 КУпАП до таких не відноситься, суд першої інстанції прийшов до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 ..
З такими висновками місцевого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
За час перебування даної справи у місцевому суді (з 08.08.2025 по 15.01.2026), тобто впродовж п'яти місяців ОСОБА_1 та його захисник для розгляду справи по суті жодного разу до суду не з'явились.
Як вбачається з матеріалів справи, за час перебування справи у провадженні місцевого суду розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторони захисту з різних причин (а.с.9, 18, 28, 36, 48).
Отже, стороною захисту було подано 5 клопотань про відкладення розгляду справи, які були задоволені судом першої інстанції.
З врахуванням вказаних обставин, така процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника свідчить про їх небажання брати участь в розгляді справи та намагання уникнути ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому суд обґрунтовано та підставно розглянув справу без його участі.
Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису бодікамери поліцейського, зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , поліцейським в ході спілкування із водієм у нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та повідомлено про це водія (00:17 час на відео), у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд для виявлення стану сп'яніння у медичному закладі, останній тривалий час не давав ніякої відповіді, повідомляв, що їде додому, лишилось 500 метрів, просив, щоб його просто відпустили, згодом відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (00:28 час на відео). При цьому, ОСОБА_1 був повідомлений про наслідки відмови від проходження огляду та про складання протоколу щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП, засвідчив протокол власним підписом (а.с.5).
Такі дії ОСОБА_1 були правильно кваліфіковані поліцейським, як порушення п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно яких доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, то поліцейський мав право запропонувати останньому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан такого сп'яніння, а водій, в свою чергу, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Більше того, як вбачається з відеозапису, що водій ОСОБА_1 сам не заперечував про вживання наркотичних речовин (а.с.5).
Таким чином, доводи захисника про те, що працівники поліції формально підійшли до зазначення у процесуальних документах ознак наркотичного сп'яніння є голослівними та спростовуються наявними у справі відеозаписами та іншими матеріалами справи.
Також, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги доводи апелянта про те, що водієві не було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі шляхом вручення письмового направлення з огляду на таке.
Порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від09.11.2015 та ст.266 КУпАП працівниками поліції не допущено.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Невручення ОСОБА_1 направлення до закладу охорони здоров'я не виключає наявності в його діях складу інкримінованого йому правопорушення, оскільки визначальним для кваліфікації є факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на нього безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.
На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов