Справа № 459/600/20
Провадження № 1-кп/459/115/2021
19 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Шептицький кримінальне провадження № 12020140150000133 від 17.02.2020 стосовно обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Радехів, Львівської області українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, непрацюючого, розлученого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 13.02.2020 о 11 годині 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» ТОВ «Львівхолод», який знаходиться за адресою: вул. Б.Хмельницького, будинок №59, м. Червоноград (станом на сьогодні Шептицький), Львівської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з корисливих мотивів, протиправно, тобто усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних ним дій, таємно викрав зі стелажу з алкогольними напоями одну пляшку віскі «Вайт Лейбл 40% JIM ВЕАМ», об?ємом 0,7 л, закупівельною вартістю 470 (чотириста сімдесят ) грн. 52 коп. за одиницю товару, яку заховав під верхній одяг власної куртки та не розрахувавшись за вказаний товар, покинув приміщення магазину, в подальшому розпорядившись викраденим товаром на власний розсуд.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні прокурор просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв'язку з тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України, яким крадіжки на суму, що не перевищують двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, віднесено до дрібних крадіжок, за які передбачено адміністративну, а не кримінальну відповідальність.
Обвинувачений не заперечив щодо закриття кримінального провадження з вказаних вище підстав.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 року - ст.51 КУпАП викладено у новій редакції та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця сума в 2020 році становить 2102,00 грн, оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, з 09.08.2024 року дрібною крадіжкою вважається адміністративне правопорушення, якщо вартість викраденого майна становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто до 2102,00 грн станом на 2020 рік.
Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За змістом ч. 6 ст.3 КК України зміни законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Передбачені ч.1 ст.5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).
Відповідно до п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) в розмірі 470,52 грн.
Отже, враховуючи, що вартість викраденого майна, в якому обвинувачується ОСОБА_4 є меншою 2 неоподатковуваних мінімумів, який за нормами кримінального законодавства для кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється виходячи з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги - 2102,00 грн станом на 2020 рік, обвинувачений ОСОБА_4 підпадає під дію Закону України № 3886-IX, яким фактично декриміналізовано його кримінальну відповідальність.
За змістом ч.1 ст.479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
В судовому засіданні обвинуваченому роз'яснено право на продовження судового розгляду у загальному порядку. Судом встановлено згоду обвинуваченого ОСОБА_4 на закриття кримінального провадження з підстави передбаченої п.4 -1 ч. 1ст. 284 КПК України.
Враховуючи наведене та те, що під час здійснення судового провадження у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ним діяння, і обвинувачений не заперечує щодо закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження №12020140150000133 на підставі п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Керуючись ст. ст. 284, 336, 369-372, 376 КПК України, ст. ст. 3, 5 КК України, суд
Кримінальне провадження №12020140150000133 від 17.02.2020 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1