Справа № 760/15907/22
Провадження № 2-др/761/67/26
06 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Аббасової Н.В.,
за участю секретаря Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - адвоката Цибульського Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про солідарне відшкодування матеріальної шкоди завданої державі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2025 задоволено частково позов Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про солідарне відшкодування матеріальної шкоди завданої державі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України завдану матеріальну шкоду в розмірі 29 515,00 грн.
29.09.2025 на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «Порше Лізинг Україна» - адвоката Цибульського В.В. про долучення доказів понесення витрат на правову (професійну правничу) допомогу та винесення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що позовні вимоги до ТОВ «Порше Лізинг Україна» були залишені без задоволення, а тому представник відповідача просить вирішити питання про розподіл судових витрат, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., шляхом їх стягнення з позивачів Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України.
06.10.2025 на адресу суду надійшли заперечення представника Головного управління справами Міністерства оборони України на заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, згідно яких представник просить відмовити у задоволені заяви ТОВ «Порше Лізинг Україна».
На підставі положень ст. 270 ЦПК України, учасники справи не викликались в судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, окрім іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Так, представником відповідача в підтвердження надання послуг адвоката, до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надано наступні докази: копія договору про надання юридичних послуг від 27.03.2018; копія додаткової угоди до договору про надання юридичних послуг від 27.03.2018; копія договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021; копія рахунку-фактури та акту надання послуг №ПЛУ-0055/01 від 29.09.2025; копія рахунку-фактури та акту надання послуг №ПЛУ-0055/02 від 29.09.2025.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц вказала, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.).
Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження №61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
ЄСПЛ у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи викладене, а також те, що представником відповідача не надано до суду документи, що свідчать про оплату витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду вказаної цивільної справи, оформлені у встановленому законом порядку, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» - адвоката Цибульського Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України до ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» про солідарне відшкодування матеріальної шкоди завданої державі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Аббасова