Справа № 761/6683/26
Провадження № 1-кс/761/5264/2026
27 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025110000000440 від 21.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025110000000440 від 21.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме: на грошові кошти в межах суми завданих збитків, що складає 4 950 000 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», на який ОСОБА_4 одноосібно отримала виплати, передбачені постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
В обґрунтування клопотання вказано, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальне провадження під №42025110000000440 від 21.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом шахрайських дій з метою заволодіння чужим майном, шляхом обману потерпілих, у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
Встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розлучилась зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 06.09.2001 року. Вони мали спільного сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був народжений в шлюбі. 16.08.2023 року при виконанні бойових завдань в районі н.п. Вільшана Куп'янського району Харківської області ОСОБА_6 загину про що 21.08.2023 було повідомлено ОСОБА_4 .
Надалі ОСОБА_4 надала до ІНФОРМАЦІЯ_4 копію рішення Червоноградського міського суду Львівської області (справа 2-2020) від 13.12.2003 про позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав. На підставі вищезазначеного рішення 08.11.2024 комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовила ОСОБА_5 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю сина, ОСОБА_6 .
Однак, згідно довідки Червоноградського міського суду Львівської області перевіркою алфавітних покажчиків реєстрації цивільних справ за 2003 рік встановлено, що цивільна справа за позовом до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав відносно дитини, ОСОБА_6 , в Червоноградському міському сулі Львівської області не зареєстрована.
Таким чином є підстави вважати, що ОСОБА_4 , маючи корисливі мотиви, шляхом обману та зловживання довірою надала до ІНФОРМАЦІЯ_4 підроблене рішення Червоноградського міського суду Львівської області про позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 відносно дитини, ОСОБА_6 та стала одноосібним отримувачем одноразової грошової допомоги у сумі 15 000 000 грн., передбаченої постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у зв'язку із загибеллю ОСОБА_6 .
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_5 25.10.2023 від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 надійшла заява, якою вона надала до вищезазначеної установи копію рішення суду про позбавлення батьківських прав №2-2020 ОСОБА_5 , а також вказала номер рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», на який просить здійснити виплати, передбачені постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»
Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Прокурор підтримав клопотання з підстав, наведених у ньому, та просив задовольнити клопотання.
Представник власника майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Так, Слідчим управлінням ГУ Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальне провадження під №42025110000000440 від 21.11.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_5 25.10.2023 від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 надійшла заява, якою вона надала до вищезазначеної установи копію рішення суду про позбавлення батьківських прав №2-2020 ОСОБА_5 , а також вказала номер рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», на який просить здійснити виплати, передбачені постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»
Незастосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів, які зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України встановлено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, виявленого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Надані прокурором дані, підтверджують висновки про те, що фактичні дані, які містяться в клопотання , дають підстави для висновків на даній стадії, що майно є засобом чи знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим їх вилучення узгоджується з правилам ст. 168 КПК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, що виявлене майно містить на собі сліди злочину, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні як на речові докази.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в межах суми завданих збитків, що складає 4 950 000 грн., які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Ощадбанк», на який ОСОБА_4 одноосібно отримала виплати, передбачені постановою Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1