Справа №760/2785/26
Провадження №1-кс/760/1680/26
11 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшої слідчої СВ Солом'янського управління поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000291 від 06 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України,
Старший слідчий СВ Солом'янського управління поліції ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в якому просить накласти арешт на майно із забороною його відчуження та використання, яке вилучено 05.02.2025 року під час обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та у теплопункті (технічному приміщенні поруч з квартирою) за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L,
- шапку зимову оливкового кольору,
- шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру.
В обґрунтування клопотання зазначив, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026100090000291, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України.
З матеріалів досудового розслідування вбачається, що 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Цього ж дня у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким зокрема зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців, організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення громадян, які призиваються на військову службу.
Крім того, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено повноваження ТЦК та СП щодо взяття на військовий облік призовників та відповідні обов'язки громадян України.
Відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, Положення про ТЦК та СП, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 154 від 23.02.2022, пунктів 10-48 та пунктів 49-55 Порядку проведення призову Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560) здійснюється оповіщення та перевірка військово-облікових документів громадян представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до пункту 35 Порядку №560, представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов?язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Відповідно до пункту 51 Порядку №560, перевірка військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років може здійснюватися за місцем проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блок- постах) - уповноваженими представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або поліцейськими.
Відповідно до спільного наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 та Солом'янського УП ГУНП у м. Києві № 1 від 01.01.2024 створено спільні постійно діючі мобільні групи з метою виявлення осіб, що ухиляються від військового обліку та виконання військового обов'язку (проходження ВЛК, повідомлення особистих даних, прибуття за повістками, тощо).
Відповідно до наказів начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 призначений на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ВП № 1 (з обслуговування мікрорайону «Відрадний», студентських містечок НТУ «КПІ» та НАУ) Солом'янського УП ГУНП у м. Києві, капітан поліції ОСОБА_7 призначений на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції ВП № 1 (з обслуговування мікрорайону «Відрадний», студентських містечок НТУ «КПІ» та НАУ) Солом'янського УП ГУНП у м. Києві та лейтенант поліції ОСОБА_8 призначений на посаду дільничного офіцера поліції ВП № 1 (з обслуговування мікрорайону «Відрадний», студентських містечок НТУ «КПІ» та НАУ) Солом'янського УП ГУНП у м. Києві.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи Національної поліції є правоохоронними органами. Отже ОСОБА_6 , обіймаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання капітана поліції, ОСОБА_7 , обіймаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання капітана поліції, та ОСОБА_8 , обіймаючи вказану посаду, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції, з моменту призначення на ці посади є працівниками правоохоронного органу.
Відповідно до книги нарядів Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 та лейтенант поліції ОСОБА_8 спільно з військовослужбовцем стрільцем відділення оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є особою уповноваженою вручати повістки громадянам на території Солом'янського району м. Києва ОСОБА_9 з 08:00 години по 20:00 годину 04.02.2026 заступили на чергування в складі наряду з позивним « ОСОБА_10 » та отримали табельну вогнепальну зброю на період чергування.
Відповідно до ч.7 ст.62 Закону України «Про Національну поліцію» правопорушення щодо поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.
Так, 04.02.2026 приблизно о 14:30 годині під час під час несення служби у Солом'янському районі м. Києва на службовому автомобілі марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, 40 працівниками поліції Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_6 , капітаном поліції ОСОБА_7 , лейтенантом поліції ОСОБА_8 та військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 був виявлений громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При перевірці військово-облікових документів ОСОБА_5 вказаними вище працівниками поліції та ІНФОРМАЦІЯ_3 було виявлено порушення правил військового обліку ОСОБА_5 та останнього запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
Перебуваючи на задньому сидінні салону службового автомобіля марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні у ОСОБА_5 , який достовірно розуміючи, що він у службовому автомобілі поряд із працівниками поліції, які є представниками правоохоронних органів та виконують службові обов'язки, та який не бажав бути доставленим до ІНФОРМАЦІЯ_2 виник злочинний умисел направлений на погрозу вбивством щодо працівників правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цими працівниками службових обов'язків, а саме на працівників Солом'янського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , лейтенанта поліції ОСОБА_8 та військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на погрозу вбивством працівників правоохоронного органу, які перебували під час виконання своїх службових обов'язків, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їхню карність та настання суспільно небезпечних наслідків, а також те, що поряд з ним знаходяться працівники поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 , які були одягнені у формений одяг (однострій) та заходилися при виконанні своїх службових обов'язків, а також діючи умисно рухаючись в салоні вказаного вище службового автомобіля, дістав з кишені одягу предмет, ззвовні схожий на гранату Ф-1 та тримаючи її у руках, витягнув запобіжне кільце, після чого розпочав розмахувати гранатою в бік працівників поліції, словесно погрожуючи наслідками своїх дій.
Після чого, ОСОБА_5 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, під погрозою застосування гранати, наказав працівникам поліції та працівнику ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти на передню консоль автомобіля власні мобільні телефони та вимкнути портативні боді камери. Враховуючи обстановку, яка склалася, працівники поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , усвідомлюючи реальність загрози, виконали вимоги ОСОБА_5 , після чого водій автомобіля ОСОБА_6 розпочав рух автомобіля за маршрутом, який вказував ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_5 розмахуючи гранатою в бік працівників поліції, рухаючись в салоні вказаного вище автомобіля з вул. Борщагівської, 154 до вул. Миколи Василенка, 25 по черзі під погрозою застосування предмета ззовні схожого на гранату, наказуючи кожен раз водію автомобіля ОСОБА_6 зупиняти транспортний засіб наказав покинути салон автомобіля лейтенанту поліції ОСОБА_8 , військовослужбовцю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 та капітану поліції ОСОБА_7 при цьому залишись в салоні автомобіля один на один з поліцейським ОСОБА_6 наказав останньому їхати далі.
Після чого, ОСОБА_5 не бажаючи бути затриманим працівниками поліції, розуміючи, що рухатись в салоні автомобіля марки «Skoda Oktavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 на синьому фоні стає ризиковано, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Василенка, 20 наказав працівнику поліції ОСОБА_6 зупинити автомобіль та розмахуючи предметом ззовні схожим на гранату покинув салон службового автомобіля, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
05 лютого 2025 року в порядку ч.3 ст.233 КПК України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 та у теплопункті (технічному приміщенні поруч з квартирою) за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено: куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору; шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру.
Приймаючи до уваги, що вищевказані предмети є процесуальними джерелами фактичних даних (доказів), на підставі яких можуть бути встановлені факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також для проведення подальшого експертного дослідження, для якого необхідні спеціальні знання, а також є знаряддям вчиненого кримінального правопорушення, вищевказані предмети - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100090000291 від 04 лютого 2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ч.345 КК України.
Таким чином, з метою забезпечення збереження вищевказаного майна та запобігання можливості його відчуження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно.
Старший слідчий СВ Солом'янського управління поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі, просила його задовольнити, додала протокол огляду речей від 26.02.2026 року та постанову про визначення місця перебування речового доказу.
Прокурор Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі, просила його задовольнити.
Власник майна - підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12026100090000291, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 лютого 2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України.
05 лютого 2025 року в порядку ч.3 ст.233 КПК України проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 та у теплопункті (технічному приміщенні поруч з квартирою) за місцем проживання громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено: куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору; шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру.
Згідно постанови слідчого про визнання речовими доказами від 06 лютого 2026 року, куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору; шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру визнано речовими доказами в кримінальному провадженні №12026100090000291 від 04 лютого 2026 року. 26 лютого 2026 року проведено огляд вилучених речей.
06 лютого 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2026 року у справі №760/2763/26 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_3 , згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна - власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_11 , яка являється дружиною ОСОБА_5 , в якій проживає ОСОБА_5 з метою збереження майна, переслідування особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення та вилучення наступних предметів: куртки оливкового кольору марки «Mouse», розмір L, шапки зимову оливкового кольору вилучено та поміщено до спецпакету №PSP4216532; шкіряних кросівок чорного кольору марки «Nike» 44 розміру, вилучено та поміщено до спецпакету №PSP4216551.
Слідчий звернувся до слідчого судді із указаним клопотанням про арешт майна, в якому просить з метою збереження речових доказів накласти арешт на майно із забороною його відчуження та використання, яке вилучено 05.02.2025 року під час обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та у теплопункті (технічному приміщенні поруч з квартирою) за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору, шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою, третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно (куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору, шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру), слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки достатньо підстав вважати, що, воно містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власника майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12026100090000291 від 04 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч3 ст.233 КПК, на майно, яке вилучено 05 лютого 2026 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме куртку оливкового кольору марки «Нouse» розмір L, шапку зимову оливкового кольору; шкіряні кросівки чорного кольору марки «Nike» 44 розміру.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1