Справа №760/14256/25
2-зз/760/29/26
19 лютого 2026 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Козленко Г.О., за участю секретаря судових засідань Крикуна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Козій Дар'ї Олександрівни, яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі №760/14256/25 (провадження № 2/760/1049/26) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-
До Солом'янського районного суду м. Києва через свого представника за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», в якому просив суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) долар США;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 35 745,60 грн.
У судовому засіданні 19.02.2026 було задоволено клопотання представника позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позовними вимогами є:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) долар США;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 3% річних в доларах США за періоди: з 29 жовтня 2020 року по день ухвалення судового рішення по справі (нарахування 3% річних з суми 47 361,00 (сорок сім тисяч триста шістдесят один) доларів США); з 1 липня 2021 року по день ухвалення судового рішення по справі (нарахування 3% річних з суми 48 000,00 (сорок вісім тисяч) доларів США); з 1 травня 2023 року по день ухвалення судового рішення по справі (нарахування 3% річних з суми 13 340 (10 900 + 2 440 = 13 340) доларів США;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрат на оплату правничої допомоги у розмірі 35 745,60 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2025 відкрито загальне позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
Разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої останній просить застосувати заходи забезпечення позову у виді:
- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Аса-Плюс», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) долар США, яка становить по курсу НБУ на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень;
- заборони відповідачу - ТОВ «Аса-Плюс» вчиняти дії щодо розпорядження (відчуження, в тому числі шляхом передачі в іпотеку) земельною ділянкою(яка єдина із всіх, якими володіє відповідач поки ще не передана в іпотеку), кадастровий номер 8000000000:72:577:0027, площею (га): 0,0056, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1862244080000, номер запису про право власності: 32200285.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 1.06.2025 скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) доларів США, яка становить по курсу Національного банку України на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 00 коп.
В іншій частині заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 26.12.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про виправлення описки - задоволено частково.
Зазначено в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року такі відомості:
постанова підлягає негайному виконанню;
строк пред'явлення постанови до виконання до 18 листопада 2028 року.
Від адвоката Козій Дар'ї Олександрівни надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просила суд:
- скасувати вжиті ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 заходи забезпечення позову у справі №760/14256/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.
В обґрунтування клопотання зазначено, що внаслідок застосованих заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, зокрема:
- проводити розрахунки з контрагентами;
- сплачувати податки, збори та інші обов'язкові платежі;
- виплачувати заробітну плату працівникам,
оскільки арештовані рахунки є основними для здійснення всіх фінансових операцій компанії.
Як зазначено в клопотанні, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» є будівельною компанію, що займає значну частку на ринку, та наразі будує ціле жиле містечко та через блокування рахунків стане будівництво та відповідно люди не отримають своє житло.
Окрім цього, на думку представника відповідача відсутні будь-які правові підстави, оскільки:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» не є стороною жодного кримінального провадження, не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого;
- кошти на арештованому рахунку мають законне походження, що підтверджується фінансово-господарськими документами компанії;
- позивач не довів законності його позовних вимог;
- процесуальне рішення прокурора про визнання майна речовим доказом, зокрема коштів на банківському рахунку ТОВ «АДВАНСЕД ДІСТРІБ'ЮШН» в АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 , не може бути єдиною умовою для його арешту.
На думку представника відповідача, зазначений ступінь втручання у права і свободи не виправдовує потреби позову, а є фактичним та безпідставним втручанням в права власника майна.
Разом з тим, від адвоката Козій Дар'ї Олександрівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», надійшло уточнене клопотання про скасування заходів позову, в якому просила суд:
скасувати вжиті ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 у справі №760/14256/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу щодо наступних рахунків:
- НОМЕР_2 в гривні, НОМЕР_3 в доларах США, НОМЕР_4 в євро в АТ «УКРСИББАНК»;
- НОМЕР_5 в гривні в АТ КБ «ПриватБанк»;
- НОМЕР_6 в гривні, НОМЕР_6 в доларі США, НОМЕР_6 в євро в Акціонерний банк «Південний»;
залишити арешт на наступних рахунках у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) долар США, яка становить по курсу НБУ на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) гривень:
- НОМЕР_7 в гривні в АТ «КБ «ГЛОБУС»;
- НОМЕР_8 та НОМЕР_9 в гривні в АТ «Ощадбанк»;
- НОМЕР_10 в гривні в АТ «СЕНС БАНК».
В обґрунтування зазначеного представник відповідача вказав, що за наявною у представника інформацією відповідач має банківські рахунки в шістьох банківських установах, які рівномірно використовувалися до моменту накладення арешту, внаслідок якого фактично заблоковано діяльність товариства, в тому числі, але не виключно, зупинена виплата заробітної плати та сплата податків та зборів, а також може зупинитися будівництво в будь-який момент, що призведе до порушення прав третіх осіб, а тому сторона відповідача вважає, що залишення арешту в межах суми на рахунках в трьох із шести банківських установ відповідатиме належному ефективному захисту.
Від ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надійшли заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Київського апеляційного суду від 18.11.2025.
Доводи представника позивача, зокрема, зводяться до того, що:
- аргумент представника відповідача про те, що сума позову в декілька разів більша, ніж сума за договором, не відповідає дійсності та представник відповідача не конкретизує та не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин;
- постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 накладено арешт на рахунки підприємства лише в межах суми позову, відтак доводи про те, що фактично заблокована господарська діяльність підприємства не відповідають дійсності;
- ситуація в країні не скасовує відповідальність відповідача за свої грошові та договірні зобов'язання;
- для накладення арешту на рахунки в рамках цивільного процесу не потрібні такі підстави, як зазначено представником відповідача в клопотанні про скасування заходів забезпечення позову (зокрема, бути стороною кримінального провадження).
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив задовольнити, оскільки застосовані заходи забезпечення фактично паралізують здійснення господарської діяльності підприємством.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, оскільки арешт на рахунки накладено лише в межах ціни позову, тому фактично не перешкоджає здійсненню господарської діяльності.
Суд, вивчивши зміст клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання, приходить до висновку про те, що клопотання підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно зі ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкоду здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Окрім того, Верховний Суд у Постанові від 13.07.2022 № 2/0301/806/11 зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 13.06.2025 у задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 1.06.2025 скасовано та ухвалено нове рішення.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про забезпечення позову задоволено частково.
Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) доларів США, яка становить по курсу Національного банку України на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 00 коп.
В іншій частині заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 26.12.2025 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Приходченка Олександра Вікторовича про виправлення описки - задоволено частково.
Зазначено в резолютивній частині постанови Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року такі відомості:
постанова підлягає негайному виконанню;
строк пред'явлення постанови до виконання до 18 листопада 2028 року.
Так, забезпечення позову є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею 3 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачеві ефективний захист його порушених чи оспорюваних прав та інтересів, за захистом яких він звернувся/має намір звернутися до суду, а також реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Порядок скасування заходів забезпечення позову визначено статтею 158 ЦПК України.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Вирішуючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушенні, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Згідно з ч.ч. 1-2, 4-7, 9-11 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 504/158/22 забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Зі змісту Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 521/19246/20 вбачається, що порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Забезпечувальні заходи скасовуються судом шляхом постановлення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст. 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також, у п.49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/2260/17 вказано, що «як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав».
Разом з тим суд враховує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати принципу співмірності, бути адекватними заявленим вимогам та забезпечувати баланс інтересів сторін. У даному випадку продовження дії арешту на всі банківські рахунки відповідача призводить до істотного та непропорційного обмеження його господарської діяльності, що виходить за межі мети забезпечення позову.
Суд також виходить із загального принципу пропорційності заходів забезпечення позову, відповідно до якого втручання у право особи на здійснення господарської діяльності та розпорядження власними коштами має бути мінімально необхідним для досягнення мети забезпечення позову. Заходи забезпечення не можуть застосовуватися таким чином, щоб їх наслідком фактично ставало блокування діяльності суб'єкта господарювання, оскільки це суперечить самій природі забезпечення позову та порушує баланс інтересів сторін.
Разом із тим суд враховує, що метою застосування заходів забезпечення позову є належний захист інтересів позивача та гарантування можливості реального виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. З огляду на це повне скасування арешту з усіх банківських рахунків відповідача не відповідало б завданню забезпечення позову та могло б призвести до зниження ефективності такого способу захисту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доцільність скасування арешту лише з частини банківських рахунків відповідача, які використовуються для забезпечення поточної господарської діяльності підприємства, у тому числі для здійснення обов'язкових платежів та виплати заробітної плати працівникам. Водночас арешт на інших рахунках відповідача підлягає збереженню з метою забезпечення належного захисту майнових інтересів позивача та гарантування можливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Такий підхід, на переконання суду, забезпечує дотримання принципу співмірності заходів забезпечення позову та дозволяє досягти справедливого балансу між необхідністю захисту прав позивача та недопущенням непропорційного втручання у господарську діяльність відповідача.
За таких обставин суд вважає за необхідне частково задовольнити клопотання адвоката Козій Дар'ї Олександрівни, яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову та частково скасувати заходи забезпечення позову, застосовані постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 щодо накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) доларів США, яка становить по курсу Національного банку України на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 00 коп., а саме: в частині накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на наступних рахунках:
НОМЕР_2 в гривні в АТ «УКРСИББАНК»;
НОМЕР_5 в гривні в АТ КБ «Приват Банк»;
НОМЕР_6 в гривні в Акціонерному банку «Південний».
На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд
Клопотання адвоката Козій Дар'ї Олександрівни, яка діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про скасування заходів забезпечення позову у справі №760/14256/25 (провадження № 2/760/1049/26) за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задовольнити частково.
Частково скасувати заходи забезпечення позову, застосовані постановою Київського апеляційного суду від 18.11.2025 щодо накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову - 108 701 (сто вісім тисяч сімсот один) доларів США, яка становить по курсу Національного банку України на день подання позову - 4 512 178 (чотири мільйони п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн 00 коп., а саме: в частині накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на наступних рахунках:
НОМЕР_2 в гривні в АТ «УКРСИББАНК»;
НОМЕР_5 в гривні в АТ КБ «Приват Банк»;
НОМЕР_6 в гривні в Акціонерному банку «Південний».
У задоволенні клопотання в іншій частині - відмовити.
Реквізити сторін:
Стягувач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_11 , адреса реєстрації місця проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 .
Боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «АСА-ПЛЮС», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 39468807, адреса місцезнаходження: 04123, місто Київ, вул. Яблунева, 20-3.
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали суду.
Суддя - Г.О. Козленко