Номер провадження 1-кп/754/562/26
Справа № 754/20864/25
Іменем України
19 березня 2026 року еснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.10.2025 за №12025100030002806 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополь Запорізької обл., громадянина України, українця, не одруженого, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання у м. Києві, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
за участю сторони обвинувачення: прокурора - ОСОБА_4
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває дане кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 02.11.2025 по даному кримінальному провадженню ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який закінчується 26.01.2026.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21.01.2026 обвинуваченому ОСОБА_3 , продовжено застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 22.03.2026 та залишено без змін раніще визначений розмір застави.
Прокурор підтримав доводи, викладені у клопотанні, зазначив, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.
Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення даного клопотання, просили застосувати будь-який інший запобіжний захід у виді домашнього арешту та просили знизити розмір застоави ніжче ніж передбачено кримінальнм процесуальним законодавством.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження з приводу заявленого прокурором клопотання, проаналізувавши доводи викладені у клопотанні, суд доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Норми ст. 177 КПК України визначають мету і підстави застосування запобіжних заходів. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні умисного, тяжкого злочину, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку, попередити вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість його здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд враховує, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою. Обираючи строк тримання під вартою обвинуваченим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише їх права, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором доведені ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є достатніми для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та вважає, що інші запобіжні заходи не здатні гарантувати його належну процесуальну поведінку та здійснення своїх процесуальних обов'язків.
Також, суд враховує, що будь-яких даних щодо усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суду стороною захисту не надано, у зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з раніше визначеним розміром застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 179, 194, 196-198, 369, 370 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та зменшення розміру застави- відмовити .
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ "Київський слідчий ізолятор" строком на 60 днів до 17 травня 2026 року (включно).
Залишити без змін раніше визначений обвинуваченому ОСОБА_3 розмір застави у сумі 60 560 (шістдесят тисяч пятсот шістдесят) гривень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинуваченим, його захисником.
Суддя ОСОБА_1