Номер провадження 2/754/2496/26
Справа №361/9469/25
Іменем України
16 березня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Скрипки О.І.
за участю секретаря Моторенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 28.02.2021 року відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Київ на вул. Бальзака,50 допустив зіткнення з транспортним засобом «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР162236442. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови суду відповідача було визнано винним у адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Потерпіла особа звернулась із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих документів було складено страхові акти та здійснено виплатустрахового відшкодування у розмірі 17 098,97 грн.
Як зазначає позивач, оскільки відповідно до постанови суду відповідач після ДТП за його участю самовільно залишив місце пригоди, то у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія забезпеченого транспортного засобу відповідно до ст.38.1.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути на його користь з відповідача завдані збитки в порядку регресу в розмірі 17 098,97 грн., а також сплачений судовий збір.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2025 року позовну заяву направлено до Деснянського районного суду м.Києва за підсудністю для розгляду по суті.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 16.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у прохальній частині позову просить розглядати справу без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачу судом надсилалася копія позовної заяви з копіями доданих документів, повістки з викликом у судове засідання та роз'яснено право подати в зазначений строк письмові пояснення з приводу визнання позовних вимог чи заперечення проти позовних вимог з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються.
Відповідач з поясненнями чи запереченнями щодо позовних вимог до суду не звертався. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з"явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 18.12.2020 року о 21.40 год. по вул.Бальзака, 50 в м.Києві ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Форд», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п.2.3 б, 13.1 ПДР України, під час руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів. В порушення вимог п.2.10 а ПДР України, ОСОБА_1 залишив місце ДТП.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 03.02.2021 року, відповідача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР162236442.
Потерпіла особа ОСОБА_3 звернулась до власної страхової компанії ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», яка здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 17 098,97 грн.
Відповідно до платіжного доручення № 00052183 від 16.03.2021 року позивач здійснив виплату страхового відшкодування по регресній вимозі, страх. ОСОБА_1 , (потер. ОСОБА_3 ) по спр.№ 006.03085620-1, дог.ЕР162236442 від 20.03.2020, в розмірі 17 098,97 грн.
03.11.2021 року відповідачу направлено регресну вимогу № 3100/2011/1, однак дана вимога залишилась без реагування.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Системний аналіз цієї норми дає підстави для висновку про її застосування за таких умов: право регресної вимоги до винної особи має третя особа після виконання нею зобов'язання перед потерпілим; регрес застосовується після припиненні зобов'язання з відшкодування шкоди.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Регрес у правовідносинах страхування характеризується тим, що страховик одержує право стягнути суму виплаченого відшкодування не лише з третьої особи, а й із самого страхувальника. Право страховика на пред'явлення регресної вимоги передбачене, зокрема, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тобто виникає з правовідносин страхування відповідальності.
Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов'язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов'язанні.
У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст.1191 ЦК України, ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Згідно із ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатило страхове відшкодування, а відповідач після вчинення ДТП самовільно залишив місце пригоди, то у позивача виникло право вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу в розмірі 17 098,97 грн.
З огляду наведеного, даючи оцінку наданим доказам в їх сукупності, суд вважає, що вищевикладене є достатніми та вичерпними підставами для задоволення позову.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то відповідно до ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 280-289 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», код ЄДРПОУ 20782312, завдані збитки в порядку регресу в розмірі 17 098,97 грн., а також 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: