Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1342/26
Номер провадження2/711/1439/26
Іменем України
19 березня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: головуючого-судді Демчика Р.В., при секретарі Кобилки Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Заяву мотивує тим, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 23 жовтня 2021 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню житину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося. Шлюбні відносини припиненні. Спільне господарство не ведеться. Шлюб має формальний характер. В зв'язку з чим, вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Також просила залишити прізвище ОСОБА_4 . Стягнути з відповідача судові витрати по справі на її користь.
Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася. В прохальній частині позовної заяви просила справу слухати без її участі. Позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні..
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. До початку розгляду справи по суті подав заяву згідно якої позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнав, та не запречував щодо їх задоволення. Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу заперечував в повному обсязі та просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу за недоведеністю.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено, що сторони 23 жовтня 2021 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про що зроблений актовий запис №2159.
Сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спір про поділ майна, що є спільною власністю сторін, на час звернення до суду - відсутній.
Згідно статті 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно ст.110 СК, один з подружжя має право пред'явити до суду позов про розірвання шлюбу.
Згідно ст.112 СК суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин не підтримують, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечить інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331.20 грн..
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.
Передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тільки тоді у суду будуть відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до п.79 рішення Європейського суду з прав людини (справа «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (Заява №33949/02) відповідно до прецедентної практики Суду заявник має право на відшкодування витрат, тільки якщо буде доведено, що вони були необхідні та фактично понесені, а також є обґрунтованими за розміром.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин повинні бути надані документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Так, у матеріалах справи наявний Договір №31012602 про надання правової допомоги від 31.01.2026 року укладений між ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24» та ОСОБА_5 , Акт № 31012602 від 14.02.2026 приймання-передачі наданих послуг до договору №31012602 про надання правової допомоги від 31.01.2026 року, який також підписаний «Виконавець» ТОВ «Центр правової допомоги юрист 24», «Замовник» ОСОБА_6 .
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 гривень.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позов в частині про стягнення судових витрат не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України та ст.ст. 12, 18, 258, 263, 273 ЦПК України, постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ), що зареєстрований 23 жовтня 2021 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №2159.
Позовні вимоги щодо стягнення судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 331.40 грн.
В задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставленням відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: Р. В. Демчик