Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/5164/25
номер провадження 2/695/984/26
17 березня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Середи Л.В.,
за участю секретаря с/з - Оніщенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» обґрунтовує тим, що 21.09.2022 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банку» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку, підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Позивач вказує, що свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач користувався кредитними коштами, частково сплачував суму заборгованості, однак в подальшому не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Станом на 16.11.2025 відповідач має заборгованість 54 446.25 грн., яка складається з наступного: 35 358.63 грн. - заборгованість за кредитом; 19 087.62 грн. - заборгованість по відсоткам.
Позивач зазначає, що неодноразово проводилось інформування відповідача про наявну заборгованість шляхом повідомлення за допомогою телефонних дзвінків та SMS-повідомлень, які жодного результату не дали.
Тому АТ «А-Банк» просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 21.09.2022 у розмірі 54 446.25 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді від 22.12.2025 відкрито провадження по даній справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження
08.01.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечував проти задоволення позову вказуючи, що він дійсно користувався кредитною карткою, яка була надана позивачем. За користування кредитними коштами відповідач сплачував регулярні платежі, однак через нарахування значних відсотків та комісій більшість його платежів зараховувалась не в рахунок погашення тіла кредиту, а в рахунок відсотків. При цьому позивачем не взято до уваги вимоги ЗУ №2120-ІХ згідно якого на період дії воєнного стану забороняється нарахування штрафів, пені та інших платежів за кредитними зобов'язаннями. Відтак, на думку відповідача, нараховані позивачем відсотки підлягають списанню, а всі сплачені відповідачем кошти мають бути зараховані у рахунок погашення тіла кредиту.
Позивач правом на подання відповіді на відзив не скористався.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
За таких обставин суд здійснює розгляд справи за матеріалами, що містяться у ній.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані сторонами письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що на підтвердження своїх позовних вимог позивачем надано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», яка підписана ОСОБА_1 .
Положеннями Анкети-заяви визначено, зокрема, що надані ОСОБА_1 документи є чинними (дійсними) та наведені їх копії відповідають оригіналу; дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між мною та АТ "А-БАНК" становлять Договір про надання банківських послуг (далі Договір), умови якого ОСОБА_1 зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Відповідно до Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, б/н, від 21.09.2022, ОСОБА_1 просить відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 на наступних умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту - споживчі цілі; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців, порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. Кредит надається клієнту відповідно до тарифів, які розміщуються на вебсайт Банку у розділі Картки. Заява підписана клієнтом ОСОБА_1 21.09.2022 року.
У пункті 13 вказаної заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком зазначено передбачено, що заявник беззастережно погодився із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; погодився із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Заява підписана ОСОБА_1 ..
Згідно даних паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена» сума/ліміт кредитування: до 200 000 (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит) грн., строк кредитування: 240 місяців з правом автоматичного продовження, процентна ставка: пільгова процентна ставка: 0,000001%, пільговий період - до 62 дні, базова процентна ставка: 40,8% на рік, тип процентної ставки: фіксована. Загальні витрати за кредитом: 109 120,95грн., розраховані, виходячи з суми кредитного ліміту 25 000 грн., погашення якого відбулось мінімальними обов'язковими платежами. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом: 134 120,95грн., розрахована, виходячи з суми кредитного ліміту 25 000 грн., погашення якого відбулось мінімальними обов'язковими платежами. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 49,34% річних. Пеня: не передбачено. Також вказано інформацію про порядок нарахування штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків та про процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту. Паспорт містить відмітку про його підпис клієнта ОСОБА_1 21.09.2022 простим електронним підписом .
Як вбачається з довідки за картами АТ «А-Банк», без зазначення номера та дати, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки:
- № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
- № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року.
Відповідно до довідки за лімітами АТ «А-Банк», без зазначення номера та дати, клієнт ОСОБА_1 , кредитний договір б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC10076067665) від 21.09.2022 року за період з 21.09.2022 по 16.11.2025 відповідачу встановлювався, збільшувався та зменшувався кредитний ліміт. так 08.04.2023 відповідачу було встановлено кредитний ліміт - 30 000 грн.; 14.04.2023 було встановлено кредитний ліміт - 40 000 грн., а 19.09.2024 зменшено кредитний ліміт до 38 080 грн.; 31.05.2024 - 36 380 грн.; 01.06.2024 - 35 359 грн., а 16.11.2025 кредитний ліміт збільшено до 35 400 грн.
Згідно Тарифів по картці «Зелена» наявні відомості про тарифи щодо даної картки.
Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № б/н вiд 21.09.2022, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та клієнтом ОСОБА_1 , ЄДРПОУ 2169106499, станом на 16.11.2025, він проведений за період з 21.09.2022 по 16.11.2025. Загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 35 358,63 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту 0,0 грн., залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 35 358,63 грн., загальний залишок заборгованості за процентами 19 087,62 грн., залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 0,0 грн., залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 19 087,62 грн., заборгованість за пенею відомості не вказано, штраф - 0,00 грн., разом 54 446,25 грн.
Надаючи правову оцінку вказаним доказам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Спеціальними нормами статей 1048, 1049, 1054 ЦК України встановлено обов'язок позичальника за кредитним договором повернути отримані грошові кошти (тіло кредиту) та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором. При цьому розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику та строку користування коштами (ст. 1056-1 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Стаття 534 ЦК України встановлює черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями, відповідно до якої у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості , якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) и у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Загальні правила виконання зобов'язань, визначені статтею 526 ЦК України, передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 629 ЦК України закріплено принцип обов'язковості договору для виконання сторонами.
У разі порушення боржником строку повернення позики, він не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання та несе відповідальність згідно з умовами договору та положеннями статей 625, 1050 ЦК України.
Відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п. 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписка з банківського рахунку є первинним документом, що підтверджує здійснені по банківському рахунку операції. Верховний Суд у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, саме виписка по картковому рахунку є належним і допустимими доказом, що підтверджує виконання позивачем умов договору в частині встановлення відповідачу кредитного ліміту та користування позивачем кредитними коштами.
Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується, що вбачається із змісту вказаного вище відзиву відповідача.
Крім того позивачем до позовної заяви додано виписку по картці від 16.11.2025, де зазначено відомості про клієнта, а саме клієнт: ОСОБА_1 , рахунок: НОМЕР_1 , період: 21.09.2022-16.11.2025, сума витрат за період: 114 404,25 грн., сума зарахувань за період: 59 958 грн., сума комісій: 3117,77 грн., сума кешбеку: 0,00 грн.
З виписки по картці вбачається, що ОСОБА_1 користувався кредитною карткою та фактично отримав кредитні кошти внаслідок придбання товарів, оплати послуг, переказу коштів.
Відповідач у відзиві стверджує, що оскільки загальна сума його платежів (59 958 грн) перевищує суму тіла кредиту (35 358,63 грн), то заборгованість відсутня.
Однак, як вбачається з вказаної банківської виписки, кредит за договором від 21.09.2022 надавався у формі відновлювальної кредитної лінії (кредитного ліміту на картку). Це означає, що після часткового погашення боргу кредитний ліміт знову ставав доступним для використання.
Судом встановлено, що після погашення заборгованості у червні 2023 року (платіж 33 338,00 грн), коли залишок за тілом кредиту складав лише 10 399,17 грн, відповідач не припинив користування карткою, а продовжив здійснювати видаткові операції.
Зокрема, з виписки вбачається, що протягом липня та серпня 2023 року відповідач знову активно використовував кредитні кошти, внаслідок чого станом на 06.08.2023 заборгованість за тілом кредиту знову зросла до 39 542,99 грн.
Таким чином, загальна сума внесених коштів (59 958 грн., яка відображена як у вказаній виписці так і в розрахунку позивача) свідчить не про повне закриття одного кредиту, а про виконання зобов'язань, після якого відповідач щоразу знову користувався кредитними коштами банку.
Відповідач зазначає, що банк незаконно зараховував платежі в рахунок відсотків, а не тіла кредиту. Суд відхиляє ці доводи, оскільки згідно зі ст. 534 ЦК України та умовами підписаного договору, встановлено черговість погашення: спочатку сплачуються проценти, а потім - основна сума боргу (тіло).
Умовами Договору встановлено відсоткову ставку 3,4% на місяць (40,8% річних) поза межами пільгового періоду. Розрахунком підтверджено, що щомісячні платежі відповідача (у розмірі 1500-1700 грн) лише незначно перевищували суму нарахованих відсотків (близько 1200-1300 грн), через що залишок основного боргу (тіла) зменшувався мінімально.
Щодо застосування Закону України №2120-ІХ, то твердження відповідача про те, що під час воєнного стану нарахування відсотків є незаконним, ґрунтується на неправильному тлумаченні норм права.
Пункт 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України (в редакції Закону №2120-ІХ) звільняє позичальника від відповідальності за прострочення (штраф, пеня), але не звільняє від обов'язку сплачувати відсотки за користування кредитом (плату за гроші).
Як вбачається з наданого розрахунку, у колонці «Штраф» за весь період нарахувань зазначено 0,00 грн, що свідчить про дотримання банком вимог закону щодо не нарахування штрафних санкцій.
Відповідачем правильність розрахунку заборгованості по кредиту, наданого банком, не спростовано та не надано іншого розрахунку на спростування нарахованої банком суми заборгованості по кредитному договору.
За таких обставин, суд вважає розрахунок позивача станом на 16.11.2025 вірним, таким, що повністю відповідає фактичному руху коштів по рахунку та умовам укладеного договору. Оскільки з травня 2024 року відповідач припинив здійснювати навіть мінімальні щомісячні платежі, заборгованість за тілом кредиту (35 358,63 грн) та нарахованими відсотками (19 087,62 грн) є доведеною та підлягає стягненню.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено повністю то, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 551, 610, 626, 628, 629, 634, 638, 1049-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 77-78, 81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.09.2022 станом на 16.11.2025 у сумі 54 446 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста сорок шість) гривень 25 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Середа Л.В.