Справа № 695/1027/26
номер провадження 1-кс/695/224/26
14 березня 2026 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду
Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12026250370000313 від 12.03.2026, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, громадянина України, освіта не повна загальна середня, офіційно не працює, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, депутатом будь-якого рівня, постраждалим внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, учасником бойових дій, особою із інвалідністю будь-якої групи не є, РНОКПП НОМЕР_1 , не має адреси місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 31.08.2004 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 69, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, звільнений умовно-достроково 25.05.2006 на строк 10 місяців 15 днів;
вироком Київського районного суду м. Полтави від 28.09.2007 за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією однієї другої частини належного йому майна у власність держави;
вироком Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 15.05.2020 за ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 156 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 08.06.2017 по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026250370000313 від 12.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , підозрюється органами досудового розслідування у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, на шлях виправлення не став та вчинив новий насильницький злочин проти власності.
Так, ОСОБА_5 , підозрюється у тому, що він, достовірно знаючи, що на всій території України відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та станом на 12.03.2026 діяв, близько 15 год. 30 хв., перебуваючи неподалік пішохідного мосту через ставок «Базарський», на тротуарному переході між присадибними ділянками домоволодінь № 90 та № 94 по вул. Володимирській у с. Драбів Золотоніського району Черкаської області, маючи непогашену судимість за раніше вчинений розбій, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх суспільно небезпечних наслідків, користуючись безпорадним станом малолітньої особи, яка не могла чинити належного опору, вчинив напад на малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 руками повалив потерпілого на землю, після чого, демонструючи кухонний ніж, який тримав у лівій руці перед обличчям малолітнього, погрожував застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, зокрема висловлював погрози використати ніж та вбити потерпілого, чим застосував до останнього психічне насильство.
Одночасно, як заначено у клопотанні, ОСОБА_5 застосував до малолітнього ОСОБА_8 фізичне насильство, яке виразилося у притисканні його правою рукою в ділянці верхньої частини грудної клітки та шиї до землі. Утримуючи потерпілого в такому положенні, ОСОБА_5 лівою рукою, якою продовжував тримати ніж, витяг із правої зовнішньої кишені куртки малолітнього мобільний телефон марки «Tecno Spark» разом із сім-карткою ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_2 , що належали ОСОБА_9 .
Після цього ОСОБА_5 , утримуючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на суму 4000 гривень.
12 березня 2026 року о 16 год 50 хв. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
13 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: протокол огляду місця події від 12.03.2026, а саме тротуарного переходу між присадибними ділянками домоволодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , неподалік пішохідного мосту через ставок «Базарський», тобто безпосереднього місця вчинення кримінального правопорушення, а також ділянки біля багатоквартирного п'ятиповерхового будинку по АДРЕСА_4 , де виявлено та вилучено кухонний ніж, який використовувався під час розбійного нападу; протокол допиту ОСОБА_10 , законного представника потерпілого, від 12.03.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 12.03.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 12.03.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 12.03.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 12.03.2026; протокол допиту свідка, психолога ОСОБА_15 , від 12.03.2026; протокол затримання підозрюваного ОСОБА_5 від 12.03.2026, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Tecno Spark», що належить ОСОБА_8 .
Як зазначено у клопотанні, відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Так, у ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:
- ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується відсутністю міцних соціальних зав'язків, оскільки ОСОБА_5 не працює, не має постійного місця проживання. Також ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному, оскільки останній усвідомлюючи те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 України, за який санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Невідворотність покарання за злочини, що вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний перебуваючи на волі матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на малолітнього потерпілого та свідків шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на її користь чи відмови від надання показань з метою уникнення нею кримінальної відповідальності;
- ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числіза насильницькі злочини про ти власності, має не зняту та непогашену судимість.
За таких обставин слідчий за погодженням прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання не заперечували.
Перевіривши надані матеріали клопотання в режимі таємниці слідства, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 176 цього КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання та доданих до нього документів слідчим суддею встановлено, що останнє відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням має підтверджуватися наявними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження на час пред'явлення підозри.
Сукупність цих доказів має дати підстави вважати, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті, зокрема наявності достатніх підстав для встановлення вини підозрюваного у інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом із тим у ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81 закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків у місці проживання, офіційно не працює, а тому існує передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик, що при обранні більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також слідчий суддя зауважує, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою отримання можливості уникнути чи пом'якшити свою відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на малолітнього потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, шляхом вмовлянь, погроз або примусу, щоб останні не давали або змінили свої свідчення на його користь, враховуючи, що на даний час вживаються заходи з метою встановлення та допиту усіх можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення, також вжити заходів щодо знищення ще не віднайдених речових доказів та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Отже, в ході розгляду клопотання встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжкого злочину, що стверджується доданими до клопотання матеріалами, які на даному етапі містять достатньо доказів про обґрунтованість підозри.
Суд дійшов до висновку, що тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
При цьому суд керується практикою Європейського суду з прав людини, саме тим, що оцінка таких ризиків має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).
Отже, беручи до уваги обставини, за якими пред'явлено підозру, слідчий суддя вважає доведеними заявлені слідчим ризики, оскільки підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства та від суду, оскільки тяжкість діяння в якому він підозрюється та суворість передбаченого покарання вказують на високий ризик втечі підозрюваного з метою уникнення покарання, вчинення ним нового злочину, чи незаконного впливу на свідків або потерпілого.
Крім того, слідчий суддя враховує, що за станом здоров'я підозрюваний може утримуватись під вартою, оскільки доказів протилежного слідчому судді не надано, інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, пов'язане із застосуванням насильства, що свідчить про високий ризик суспільної небезпечності підозрюваного, що вказує на можливість ним вчинення інших кримінальних правопорушень. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вказаним ризикам.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
При цьому, беручи до уваги вимоги п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, враховуючи особу підозрюваного, тому слідчий суддя одночасно із застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 КПК України.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 192-194, 196, 197, 205, 309, 369 - 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб, в межах строку досудового розслідування, без застосування застави.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 12.03.2026.
Строк дії ухвали - по 10.05.2026, включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 05 хв 19.03.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_16