(ЗАОЧНЕ)
Справа № 695/5495/25
номер провадження 2/695/1114/26
18 березня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Ватажок-Сташинської А.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Біліченко С.В.,
представника позивача - Прибєг Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулась Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.05.2023 близько 23 год 50 хв працівниками поліції на автодорозі в адміністративних межах с. Нова Гребля Золотоніського району, був зупинений автомобіль ВА3-21099 н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в багажнику якого було виявлену свіжовиловлену рибу та ости. Дану рибу зі слів ОСОБА_1 він виловив на р. Супій поблизу с. Нова Гребля Золотонського району за допомогою ости, що є грубим порушенням правил рибальства, а саме: карась - 14 шт. Чим завдав збитків державі на суму 22 134 грн. На місце події викликано працівника Державної екологічної інспекції Центрального округу, який склав адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП за фактом порушення п.1 IV Розділу правил любительського рибальства, відповідальність передбачена ст. 63 Закону У країни «Про тваринний світ». Постановою Золотоніського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. У подальшому Інспекцією було направлено відповідачу лист з пропозицією добровільно відшкодувати завдані збитки та повідомлено, що в разі не відшкодування збитків заподіяних державі Інспекцією будуть вжиті заходи для примусового стягнення вищевказаної суми у содовому порядку. Вищевказаний лист було вручено відповідачу 29.08.2025, проте станом на день звернення з позовом до суду збитки на загальну 22 134 грн 00 коп. не відшкодовано. З огляду на викладене, Інспекція як уповноважений державою контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, заподіяної державі у сумі 22 134 грн 00 коп.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.12.2025 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надав.
У судовому засіданні представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала з підстав, викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибув, про причини такої неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, суд виконав покладений на нього обов'язок інформувати учасників справи про її розгляд.
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.
Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 07.05.2023 близько 23 год 50 хв працівниками поліції на автодорозі в адміністративних межах с. Нова Гребля Золотоніського району, був зупинений автомобіль ВА3-21099 н/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в багажнику якого було виявлену свіжовиловлену рибу та ости.
Дану рибу зі слів ОСОБА_1 він виловив на р. Супій поблизу с. Нова Гребля Золотонського району за допомогою ости, що є грубим порушенням правил рибальства, а саме: карась - 14 шт. Чим завдав збитків державі на суму 22 134 грн.
На місце події викликано працівника Державної екологічної інспекції Центрального округу, який склав адміністративні протоколи за ч. 4 ст. 85 КУпАП за фактом порушення п.1 IV Розділу правил любительського рибальства, відповідальність передбачена ст. 63 Закону У країни «Про тваринний світ».
Постановою Золотоніського районного суду Черкаської області від 25.06.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
У подальшому Інспекцією було направлено відповідачу лист з пропозицією добровільно відшкодувати завдані збитки та повідомлено, що в разі не відшкодування збитків заподіяних державі Інспекцією будуть вжиті заходи для примусового стягнення вищевказаної суми у содовому порядку.
Вищевказаний лист було вручено відповідачу 29.08.2025, проте станом на день звернення з позовом до суду збитки на загальну 22 134 грн 00 коп. не відшкодовано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства: цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України , водних біоресурсів, що є природним багатством континентального шельфу України та водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, а також анадромних видів риб, що утворюються у річках України за межами цієї зони станом на день виникнення спірних правовідносин, тобто 07.05.2023, визначався Таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного обування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 №1209.
Згідно з ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про тваринний світ» рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого поживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в незаконному вилученні об'єктів тваринного світу з природного середовища.
Підпункт 8 п.2 розділу ІІІ Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 передбачає обов'язок рибалок відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.
Згідно з п. «б» ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Таким чином на підставі викладеного вище, враховуючи обов'язок відповідача відшкодувати завдані ним збитки рибному господарству у вигляді спричиненої ним шкоди водним живим ресурсам, а також те, що збитки на даний час не відшкодовані останнім, шкода у розмірі у сумі 22 134 грн 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду доказів повного чи часткового відшкодування розміру завданої шкоди, не спростував наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд скориставшись наданими йому процесуальними правами.
Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422 грн 40 коп.
Керуючись ст.4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Державної екологічної інспекції Центрального округу (36039, Полтавська область, м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6, код ЄДРПОУ 42149108) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про відшкодування шкоди - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу заподіяні державі збитки незаконним виловом водних живих біоресурсів на суму 22 134 (двадцять дві тисячі сто тридцять чотири) грн 00 коп. і перерахувати їх на: р/р UA048999980333149331000023751, ГУК у Черк.обл./Піщана тг/24062100, код ЄДРПОУ 37930566 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя А.В. Ватажок-Сташинська