Справа № 694/3431/25
провадження № 2/694/495/26
17.03.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Кравченко Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Литвин Н.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №2928549 у розмірі 39574 грн., суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 2928549. Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні. Сума кредиту 6000 грн. (п. 1.3. кредитного договору) в межах строку дії Договору на строк до 30.05.2020 року (включно) , визначеного Сторонами. Відповідно до п. 1.7.3. кредитного договору, процентна ставка в базовий період з 20.11.2019 до 02.12.2019 - 1,70% за один день користування кредитом; спеціальний період з 03.12.2019 до 30.05.2020 - 3% за один день користування кредитом. Договір підписаний електронним підписом відповідача PS2928549.
10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025.
07.07.2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № ДФ-07072025.
Згідно Договору факторингу від 10.06.2025 року та Договору факторингу від 07.07.2025 року відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2928549 від 20.11.2019 року.
Таким чином, сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «ФК «Солвентіс» становить 39574грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33574 грн. - заборгованість за відсотками.
Оскільки, ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за вище вказаним договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому ТОВ «ФК «Солвентіс» вимушене звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України не надходило.
В позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за відсутності
представника позивача, проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідачу ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з судовою повісткою, які він не отримав в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, а тому відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належно повідомленою про розгляд справи. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило. Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася. Зустрічного позову не пред'явила, заяв та клопотань від її імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
У зв'язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Судом встановлено, що 20.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 2928549. Згідно з п. 1.2. кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування (надалі за текстом кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України гривні. Сума кредиту 6000 грн. (п. 1.3. кредитного договору) в межах строку дії Договору на строк до 30.05.2020 року ( включно ), визначеного Сторонами. Відповідно до п. 1.7.3. кредитного договору, процентна ставка в базовий період з 20.11.2019 до 02.12.2019 - 1,70% за один день користування кредитом; спеціальний період з 03.12.2019 до 30.05.2020 - 3% за один день користування кредитом. Орієнтовна вартість кредиту 7229,40 грн.Договір підписаний електронним підписом відповідача НОМЕР_1 (а.с.16-17).
Також відповідач підписав Графік платежів (Додаток № 1) до Договору про надання кредиту № 2928549 від 20.11.2019 року (а.с.17).
Кредитодавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику ОСОБА_1 обумовлену договором суму грошових коштів (а.с.27).
Відповідач скористався наданими кредитними коштами, проте зобов'язання належним чином за вищезазначеним Договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
В подальшому, 10.06.2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № АК-10/06/2025 (а.с.18-20).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № АК-10/06/2025 від 10.06.2025 року ТОВ «Секвоя Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 39574 грн., з яких: 6000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 33574 грн. заборгованість за процентами (а.с.40).
Відповідно до договору факторингу №ДФ-07072025 від 07.07.2024 ТОВ «Секвоя Капітал» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» (а.с.22-24).
Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 станом на 06.06.2025 року має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Солвентіс» за кредитним договором № 2928549 в розмірі 39574 грн.(а.с. 41-зворот.).
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс»є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та стало новим кредитором у зобов'язаннях за кредитним договором, який був укладений з ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір в якому
погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, разом з тим, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 39574 грн., а саме: 6000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 33574 грн. заборгованість за відсотками.
Враховуючи матеріали справи доведеним є те, що відповідач отримав позику в розмірі 6000,00 грн., а тому заявлені вимоги в частині стягнення із відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Згідно з вимогами ст. 629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Вирішуючи питання про сплату процентів за користування кредитому, суд виходить з наступного.
Сторонами в договорі позики погоджено порядок і строки повернення кредиту, загальну вартість позики та встановлено строк кредитування до 30.05.2020 року, у межах вказаного строку, відповідач був зобов'язаний повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за користування кредитними коштами. Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять. Відповідно до договору № 2928549 від 20.11.2019 року, порядок нарахування процентів (у тому числі за фактичні календарні дні користування кредитом) встановлено пунктом 1.7 Договору, проте дані положення не ґрунтуються на вимогах закону та є такими, що ставлять у невигідне становище споживача.
Враховуючи вищевикладене, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором № 2928549 від 20.11.2019 року в розмірі 33574 грн., є несправедливим, оскільки перевищує суму позики, розмір загальної вартості кредиту та не узгоджується з сумою відсотків за користування позикою у розмірі 1224 грн. у період з 20.11.2019 року по 02.12.2019 року та у розмірі 5,40 грн. у період з 03.12.2019 року по 30.05.2025 року, які узгоджені сторонами в Графіку платежів до Договору позики. При цьому відомості про нарахування позивачем процентів за порушення умов договору відповідно до статті 625 ЦК України у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 33574 грн., заборгованості по процентам за користування позикою підлягають до часткового задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками за договором позики у розмірі 1229,40 грн. (1224+5,40=1229,40) грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що припис абзацу 2 ч.1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати
передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове поверненння кредиту згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах, тобто у випадку подальшого прострочення виконання зобов'язання, права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові у постанові від 28.03.2018 року у справі №14-10цс18, та у постанові від 06.02.2019 року у справі № 175/4753/15-ц.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 7229,40 грн.
Відповідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 2928549 від 28.10.2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. (а.с.7), враховуючи норми ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» про те, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, який він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи результат вирішення спору, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам (18 %) в розмірі 436 грн.
Що стосується відшкодування відповідачем позивачу витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн., то слід зазначити наступне.
Судом досліджені свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВЛ № 841, щодо адвоката Лівак І.М., договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, укладений між адвокатом Лівак І.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Солвентіс», додаткову угоду № 2928549 до Договору № 43657029 про надання правової допомоги від 01.07.2025 року детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Лівак І.М., акт № 2928549 від 30.09.2025 року наданих послуг правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 року, в якому погоджено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу допомогу по справі за позовом до ОСОБА_1 на суму 6000 грн.
Дані докази, на переконання суду, є належними та допустимими щодо обґрунтування витрат, пов'язаних із наданням позивачу правничої допомоги, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1080 грн.
На підставі ст. ст. 525, 526, 536, 629, 1046, 1047ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» заборгованість за Договором позики від 20.11.2019 року № 2928549 в сумі 7229 (сім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп., з яких 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 1229 грн. 40 коп. заборгованість за процетами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 436
(чотириста тридцять шість) грн. та витрати за надання правничої допомоги у розмірі 1080 (одна тисяча вісімдесят) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «СОЛВЕНТІС» код ЄДРПОУ: 43657029, адреса: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.М. Кравченко