Справа № 538/2283/25
Провадження № 2-о/538/6/26
04 березня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за заявою представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сімутіна Романа Вікторовича, заінтересовані особи: Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про встановлення факту смерті, -
Адвокат Сімутін Р.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження у якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровськ, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме в селі Успенівка Покровського району Донецької області у віці 44 років.
Заява обґрунтована наступним.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 27 жовтня 2007 року заявник ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , який відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 26 серпня 2024 року, укладеного з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 , проходив військову службу на посаді водія взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 та загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі с. Успенівка Покровського району Донецької області.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02 грудня 2024 року № 354 вважати безвісти зниклим 02 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Успенівка сержанта ОСОБА_2 , водія 1 відділення взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 13 грудня 2024 року № 9148, 02 грудня 2024 року групою саперів військової частини НОМЕР_3 та батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 виконувалося бойове завдання біля АДРЕСА_1 . О 12:30 02 грудня 2024 року під час обстрілу противника зникли безвісти водій-санітар інженерно-саперного взводу інженерно саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_3 , розвідник-сапер взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_4 , водій електоронавантажувача взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_5 та водій взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 , що відображено в журналі бойових дій військової частини НОМЕР_3 за 02.12.2024 інв.№ 15/87т від 01.12.2024, підсумковим бойовим донесенням командира військової частини НОМЕР_3 від 03.12.2024. По списках загиблих, поранених та полонених не проходять.
Згідно з пунктом 4 наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 13 грудня 2024 року визнано, що 02 грудня 2024 року зникнення безвісти водія взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 сержанта ОСОБА_2 відбулося під час виконання бойового завдання та пов'язане з виконанням службових обов'язків під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
01 вересня 2025 року командиром військової частини НОМЕР_3 складено Акт про настання смерті водія 1 відділення автомобільного взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 сержанта ОСОБА_2 , відповідно до якого сержант ОСОБА_2 під час безпосередньої участі у бойових діях та виконанні бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Успенівка, Донецької області, 02.12.2024 року під час нанесення вогневого ураження противником, внаслідок влучення в бліндаж, в якому знаходилась групи з 4-х військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 , сержант ОСОБА_2 загинув.
Броварським районним управлінням поліції ГУ НП в Київській області відкрите кримінальне провадження № 12024111130002789 від 08 грудня 2024 року за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом зникнення безвісти 02 грудня 2024 року в с. Успенівка Покровського району Донецької області ОСОБА_2 , під час виконання бойового завдання.
Відповідно до висновку судової портретної експертизи від 25 серпня 2025 року № СЕ-19/111-25/5484-ФП на наданих для дослідження фото та на відеозапису на часовому проміжку з 29 секунди по 32 секунду зображена одна й та сама особа ОСОБА_2 .
Однак, заявниця через органи реєстрації позбавлена можливості зареєструвати факт смерті в органі реєстрації актів цивільного стану.
Заявниця в судове засідання не з'явилась. Від її представника наявне клопотання про розгляд справи без його участі та без участі заявниці.
Представник заінтересованої особи Лохвицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення заяви не заперечує.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони в судове засідання не з'явився, надали додаткові пояснення по справі, відповідно до яких просили відмовити в задоволенні заяві.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
У відповідності до правового висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №490/6057/19-ц, встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причиннонаслідкового зв'язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко-і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю. Про зазначене вказав Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року по справі № 753/8033/22.
У судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 27 жовтня 2007 року.
26 серпня 2024 року між ОСОБА_2 та Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_2 був укладений контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу (а.с. 21 - 22).
05 грудня 2024 року сповіщенням №417 заявницю було повідомлено, що її чоловік солдат ОСОБА_2 , 1980 р.н., водій електронавантажувача (автонавантажувача) 2 автомобільного взводу підвозу боєприпасів автомобільної роти підвозу боєприпасів батальйону логістки військової частини НОМЕР_3 , зник безвісти 02.12.2024, під час бойового завдання з оборони та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в районі виконання завдань за призначенням в ході ведення бойових дій в районі в с. Успенівка Покровського району Донецької області (а.с. 23).
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 02 грудня 2024 року № 354 вважати безвісти зниклим 02 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Успенівка сержанта ОСОБА_2 , водія 1 відділення взводу підвозу пального та мастильних матеріалів автомобільної роти батальйону логістики військової частини НОМЕР_3 .
Перебування ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на території біля с. Успенівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій та факт його смерті під час нанесення ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 год. 30 хв. вогневого ураження противником, внаслідок влучення в бліндаж, де він знаходився, підтверджується письмовими доказами:
- Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 13 грудня 2024 року № 9148, яким встановлені обставини зникнення безвісти ОСОБА_2 . Відповідно до цього наказу встановлено, що ОСОБА_2 разом з іншими військовослужбовцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не повернулись після виконання завдання за призначенням після обстрілу противника, який мав місце о 12:30 02 грудня 2024 року. Встановлено, що заходи безпеки вищевказаними військовослужбовцями не були порушені. Вина військовослужбовців не вбачається. Також, на час видання зазначеного наказу було встановлено, що по списках поранених та полонених військовослужбовці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не проходять.
-Актом про настання смерті від 01 вересня 2025 року, складеним командиром військової частини НОМЕР_3 , відповідно до якого сержант ОСОБА_2 під час безпосередньої участі у бойових діях та виконанні бойового завдання, пов'язаного із захистом незалежності та територіальної цілісності України поблизу н.п. Успенівка, Донецької області, 02.12.2024 року під час нанесення вогневого ураження противником, внаслідок влучення в бліндаж, в якому знаходилась групи з 4-х військовослужбовців військової частини НОМЕР_3 , сержант ОСОБА_2 загинув.
- Поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які показали, що 02 грудня 2024 року сержант ОСОБА_2 виконував бойове завдання в інтересах військової частини НОМЕР_3 неподалік АДРЕСА_1 , близько 12 год 30 хв. почався ракетно-артилерійський обстріл зі сторони противника, сержант ОСОБА_2 під час обстрілу знаходився в бліндажу. Внаслідок обстрілу бліндаж було зруйновано, від руйнування бліндажу сержант ОСОБА_2 отримав поранення несумісне з життям. Дістати тіло загиблого сержанта ОСОБА_2 з зруйнованого бліндажу не було змоги, у зв'язку з високою загрозою життя і здоров'я інших військовослужбовців та нестабільною ситуацією на місці.
- Висновком судової портретної експертизи від 25 серпня 2025 року № СЕ-19/111 25/5484-ФП, проведеної у кримінальному провадженні № 12024111130002789 доведено, що на відеозапису на часовому проміжку з 29 секунди по 32 секунду зображена одна і та сама особа.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану). Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» органи державної реєстрації актів цивільного стану видають відповідні свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану. Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08 серпня 2006 року (надалі - Інструкція) для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров'я або ФОП видається лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о).
Відповідно до п. 1.3 Інструкції у містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров'я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров'я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о). Відповідно до п. 2.2 Інструкції лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину. Відповідно до п. 2.3 Інструкції у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину.
Відповідно до п. 2.4 Інструкції забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті. Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів. Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу».
У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий. З урахуванням викладеного документами встановленої форми про смерть, які видаються закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану є лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о та фельдшерська довідка про смерть за формою № 106-1/о, які заборонено видавати заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті або без розтину трупу патологоанатомом.
Причиною неможливості одержання документів встановленої форми про смерть ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є неможливість евакуювати його тіло з території біля с. Успенівка Покровського району Донецької області, на якій він знаходився 02 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій і яка відповідно до Акту про настання смерті від 01 вересня 2025 року, не перебуває під контролем Збройних Сил України.
Внаслідок неможливості евакуації тіла ОСОБА_2 лікар не може особисто встановити факт його смерті, а патологоанатом здійснити розтин тіла. З викладених підстав заявник ОСОБА_1 не має можливості отримати лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о або фельдшерську довідку про смерть за формою № 106-1/о, щоб надати документ про смерть встановленої форми до органу державної реєстрації актів цивільного стану в порядку п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Тому у разі неможливості отримати документ встановленої форми про смерть особи п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачена державна реєстрація смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час. Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті
Суд вважає можливим врахувати надані докази в їх сукупності, як доказ факту смерті чоловіка заявниці, адже заявник позбавлена можливості зареєструвати смерть ОСОБА_2 у передбаченому законодавством порядку через відсутність медичних документів, які б підтверджували його смерть.
З огляду на викладене, суд приходить висновку про підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Успенівка Покровського району Донецької області.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 133, 141, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сімутіна Романа Вікторовича, заінтересовані особи: Лохвицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Дніпропетровськ Україна, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Успенівка Покровського району Донецької області у віці 44 років.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5 Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Бондарь