36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
12.01.2011р.
№ 18/59/11
Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бульв. Дружби народів, 38) в особі Кременчуцької філії ПАТ "Кредитпромбанк" (39600, м. Кременчук, вул. Леніна, 9-б)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комплектації Полтава", м. Полтава вул. Новий базар, 4)
про стягнення 196336,87 грн.
встановив:
Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей -стягуваною сумою. За ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Позивачем у позові заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у сумі 196336,87 грн. (п.2 прохальної частини позову).
Отже, ціна позову становить 196336,87 грн.
З огляду на положення підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 з позовних вимог на суму 196336,87 грн. державне мито слід сплачувати в сумі 1963,37 грн. За платіжним дорученням №4 від 27.12.2010р. позивачем сплачено лише 1949,50 грн.
Отже, позивачем недоплачено державне мито на суму 13,87 грн.
Відповідно до ст. 9 (п.9.1.16) Податкового кодексу України мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".
Отже, відсутні докази сплати державного мита в установленому розмірі.
Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.
Керуючись п.4 ст. 63 ГПК України, суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вх. № 70 від 10.01.2011 р.) та додані до неї документи, у тому числі платіжне доручення №4 від 27.12.2010р. про сплату держмита на суму 1949,50грн., меморіальний ордер №5 від 27.12.2010р. на суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, поштовий опис вкладення у цінний лист від 05.01.2011р.
Суддя Безрук Т.М.