36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.01.2011 р. Справа №19/184
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кедр", пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, м. Дніпропетровськ, 49050
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", вул. Фрунзе, 57, м. Полтава, 36039
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультипак", 54055, м. Миколаїв, вул. 5-а Слобідська, 110
- ОСОБА_1 54055, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кедр Еспрессо Хаус", пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 53, м. Дніпропетровськ, 49050
про стягнення 60700,00 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: Журікова І. В.
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явилися
Розглядається позовна заява про стягнення 60700,00 грн. шкоди, що становить вартість втраченого вантажу (відправлення), за разовим договором про надання транспортно-експедиційних послуг та експрес-накладною №10001833590 від 24.12.2009р.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що вантаж було доставлено на адресу ТОВ "Мультипак" за експрес-накладною від 24.12.2009року №10001833590, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № НП/3-12553; вказаний вантаж було вручено менеджеру ТОВ "Мультипак" ОСОБА_1. (а.с.39).
Третя особа - ТОВ "Мультипак" -не отримувало спірного вантажу, договір на поставку вказаного вантажу ТОВ "Мультипак" не підписував; довіреність на одержання вказаного вантажу товариством не видавалася (а.с.31).
Третя особа - ОСОБА_1 -в письмових поясненнях повідомила, що довіреність на одержання вказаного вантажу ТОВ "Мультипак" не видавалася; обставин вчинення підпису на експрес-накладній не пам'ятає в зв'язку зі сплином тривалого відрізку часу(а.с.72).
Відповідачем надано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення питання про скасування постанови о/у СДСБЕЗ Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.11.2010р. щодо керівництва ТОВ "Мультипак" стосовно незаконного утримання спірного майна (а.с.74).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Вказаний у ст. 79 ГПК України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Визначені відповідачем обставини (зупинення провадження до вирішення питання про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи) не є підставою для зупинення провадження у справі згідно ст. 79 ГПК України.
З огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі судом відхиляється.
В судовому засіданні 11.01.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між ТОВ “Кедр” та ТОВ “Нова Пошта” було укладено разовий договір про надання транспортно-експедиторських послуг шляхом оформлення експрес-накладної № 10001833590 від 24.12.2009 р. (а.с.11, 44, 79, 80).
Позивач зазначає, що вказана експрес-накладна свідчить про те, що 24.12.2009 р. ТОВ “Кедр” надало, а ТОВ “Нова пошта” прийняло вантаж: обладнання -кавомашину Bras Excelsior 2g авт. вартістю 60700 грн. для поставки ТОВ “Мультипак” до м.Миколаїва. Згідно вказаної вище експрес накладної, відповідач виконав умови договору не належним чином, доставив вантаж і передав його фізичній особі ОСОБА_1 04.01.2010 р.
Листом від 25.03.2010р. позивач звернувся до ТОВ “Мультипак” з вимогою про оплату отриманого товару або повернення його як безпідставно отриманого. Зазначене підтверджується копією поштової квитанції від 31.03.2010р. та описом вкладення у цінний лист (а.с.12-13).
ТОВ “Мультипак” оплати за вказану кавомашину оплати не провів, товар позивачу не повернув.
В заявку з цим позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ “Мультипак” про повернення безпідставно отриманого майна кавомашину Bras Excelsior 2g авт. вартістю 60700 грн. ТОВ “Нова Пошта” було залучено до участі у справі в якості третьої особи на боці позивача.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 07.09.2010 р. по справі № 9/94/10 за позовом ТОВ “Кедр” до ТОВ “Мультипак” про стягнення безпідставно отриманого майна, в задоволенні позову було відмовлено з тих підстав, що позивач не довів належними доказами факту поставки кавомашини, не надав первинних документів бухгалтерського обліку (а.с.19-20).
02.07.2010р. позивач направив відповідачу - ТОВ “Нова Пошта” як перевізнику -претензію № 8, в якій заявив вимоги про відшкодування 60700,00 грн. збитків внаслідок втрати вантажу перевізником. Зазначене підтверджується поштовою квитанцією від 02.07.2010р. та описом вкладення у цінний лист (а.с.16, 17).
Відповідач відшкодування збитків не провів, вантаж не повернув.
Позивач на підставі ст.ст. 908, 920, 925 Цивільного кодексу України, ст.ст. 222, 314, 315 Господарського кодексу України, Статуту автомобільного транспорту УРСР, прохає стягнути з відповідача 60700,00 грн. шкоди внаслідок втрати вантажу.
Відповідно до ч. 2 ст. 509, ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною
(відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі (ч.2 ст. 909 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі -ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі (ч.2 ст. 307 ГК України).
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203 ЦК України).
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджено наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 N 363 (зі змінами та доповненнями). Ці правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту -перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів -замовників (далі - Правила № 363).
Відповідно до п.10.1, п. 10.3 Правил № 363 перевізники приймають вантажі для перевезення на підставі укладених Договорів із Замовниками згідно з заявками або за разовими договорами. Разові договори повинні бути укладені в письмовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Разовий договір про надання транспортно-експедиційних послуг, на підставі якого здійснювалося перевезення, не містить повної назви та повної адреси відправника, не містить адреси виконавця, в ньому не вказано прізвищ та посад осіб, які його укладають, не вказано документів на підставі яких діють ці особи.
Разовий договір про надання транспортно-експедиційних послуг, на підставі якого здійснювалося перевезення, уповноваженими представниками сторін не підписаний, печатками даний договір не скріплений.
Відмітка в експрес-накладній № 10001833590 від 24.12.2009 р. про згоду відправника з умовами разового договору не є належним доказом підписання цього договору, оскільки дана відмітка не скріплена печаткою позивача, не вказана посада та прізвище особи, яка підписалася за відправника, відсутня печатка відповідача.
За ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Відповідно до пояснень позивача у позові та пояснень відповідача у відзиві між даними сторонами було укладено договір перевезення вантажу, оформлення якого відбулося експрес-накладною № 10001833590 від 24.12.2009 р. (а.с.2, 39).
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про укладення між сторонами договору перевезення вантажу в усній формі.
Частиною третьою ст. 909 ЦК України встановлено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За ч.2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні N 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з п. 11.1 -п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні N 363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля (п. 11.4.).
Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом) (п.11.5).
Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри (11.6).
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (11.7).
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. N 207 "Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні", наявність товарно-транспортної накладної вимагається від водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах.
Отже, для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання згідно законодавства обов'язково використовується товарно-транспортна накладна.
На спірне перевезення сторонами товарно-транспортна накладна не оформлювалася.
Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Типова форма товарно-транспортної накладної (N 1-ТН), затверджена наказом Міністерством транспорту України, Міністерством статистики України від 29.12.95 р. N 488/346. Згідно даного наказу є обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.
Надана експрес-накладна № 10001833590 від 24.12.2009 р. не відповідає затвердженій типовій формі (N 1-ТН) товарно-транспортної накладній, не містить обов'язкових реквізитів товарно-транспортної накладної.
За ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи.
Згідно із Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Частиною другою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Надана експрес-накладна № 10001833590 від 24.12.2009 р. не містить вказівки на місце її складання, не містить даних про посади та прізвища осіб, які передавали товар для перевезення (зазначено лише ім'я ОСОБА_2, не вказано назву підприємства, від імені якого складено документ; не зазначено зміст та обсяг господарської операції, не вказано посаду та відсутнє підпис особи, яка приймала товар, не вказані посади осіб, відповідальних за здійснення вказаних операцій.
Тобто в наданій накладній відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та дані про зміст та обсяг господарської операції.
З огляду на викладене, експрес-накладна № 10001833590 від 24.12.2009 р. не може бути належним доказом по справі.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами який саме товар був переданий відповідачу, не доведено вартість цього товару.
За змістом ч.2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено заявлений до стягнення розмір фактичної шкоди, що визначається ним у розмірі вартості товару.
Позивачем не надано суду жодного документу, який би підтверджував існування товару - кавомашини Bras Excelsior 2g авт. на зазначену дату передачі.
Позивачем не надано суду жодних документів, що підтверджують право власності позивача на вказаний товар чи право розпорядження цим товаром.
Не надано документів, на підставі яких здійснювалося спірне перевезення. Зазначений у експрес-накладній договір № 137 д не є належним доказом існування зобов'язань між сторонами щодо передачі товару третій особі - ТОВ «Мультипак», оскільки договір № 137 д від 26.11.2009р. між ТОВ «Кедр Експресо Хаус»та ТОВ «Мультипак»з боку ТОВ «Кедр Експресо Хаус»не підписаний, зазначений договір є неукладеним та не породжує цивільних прав і обов'язків між сторонами.
Отже всупереч вимогам ст. ст.33 ГПК України позивачем не доведено належними первісними бухгалтерськими документами та іншими доказами факту існування спірного майна, факту передачі цього саме майна відповідачу, не доведено вартості майна та розміру фактичної шкоди.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
У позові відмовити повністю.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано: