36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
11.01.2011 р. Справа №13/68-16/146
за позовом Закритого акціонерного товариства Фірма "Полтавпиво", вул.Фрунзе,160, м. Полтава, 36008
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 61 611,68грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: Бражник Н.І., дов.№ 04/842 від 28.09.2010 р.
від відповідача: ОСОБА_3, дов.1383 від 10.06.2010 р.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 14694,17 грн. боргу за поставлену продукцію згідно договору поставки № 169 від 01.07.08 р., 9300,00 грн. вартості неповернутої тари, 1212,77 грн. інфляційних, 764,87 грн. річних, 764,87 грн. штрафних санкцій, 34875,00 грн. штрафу за прострочку повернення зворотної тари.
На адресу суду надійшло від позивача письмове клопотання № 04/15 від 11.01.11 р. про зменшення позовних вимог, згідно якого позивач повідомляє про часткову сплату боргу відповідачем та просить стягнути з позивача 6454,04 грн. з них : грошові кошти за поставку продукції відповідно до договору поставки у сумі 3694,17 грн. та вартість тари з урахуванням ПДВ в розмірі 48,00 грн., дванадцять процентів річних в сумі 2711,87 грн., а також відшкодувати понесені судові витрати. У судовому засіданні представник позивача заяву підтримав.
Згідно ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та розглядає позовні вимоги у новій редакції.
Відповідач у письмовій заяві визнає заборгованість, просить розстрочити виконання рішення на строк до 1 квітня 2011 року з умовою сплати суми боргу щомісяця, рівними частинами. Позивач проти надання розстрочки виконання рішення не заперечує.
Крім того, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORT, 1993 p., білого кольору, НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та грошові кошти, що знаходяться на рахунку НОМЕР_3 в ЗАТ “Райфайзен банк “Аваль" в межах суми позову. Відповідач просить суд не вживати заходів забезпечення позову, оскільки вартість автомобіля значно перевищує суму боргу, а накладення арешту на рахунок в установі банку позбавить відповідача можливості сплачувати решту боргу.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив :
01.07.2008р. між сторонами було укладено договір поставки пива № 169, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити, а покупець прийняти, оплатити пиво в пляшках, КЕГ-тарі, ПЕТ- плашках на умовах, передбачених даним договором, та у встановлений термін повернути зворотну тару відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив продукцію відповідачу, чим виконав належним чином свої зобов'язання, проте відповідач в порушення умов договору лише частково оплатив вартість продукції та частково повернув зворотно тару, в результаті чого утворилась заборгованість.
Матеріали справи свідчать, що продукція власного виробництва відпускалася у засобах упаковки багаторазового використання (тарі), яка відповідно до п. 3.2 Договору - є залоговою (про що також вказано безпосередньо в накладних на отримання тари). Зворотна тара підлягала обов'язковому поверненню позивачу у стані, придатному для повторного використання, у строки вказані у додатку №6 до вищевказаного договору поставки, тобто на протязі 20 днів з моменту отримання такої тари, а у зимовий період - на протязі 45 днів.
Перерахування грошових коштів за отриману продукцію відповідач повинен був здійснити у строки, вказані у додатку №6 до вищевказаного договору поставки, тобто на протязі 15 днів з моменту отримання продукції, а у зимовий період - на протязі 20 днів.
В період з 21.07.08р. по 14.04.09р. відповідач згідно накладних отримав продукцію власного виробництва в засобах упаковки багаторазового використання (зворотній) тарі.
Однак, як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, він неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої продукції та поверненні тари, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість. З урахуванням проплат, здійснених відповідачем, згідно заяви по зменшення позовних вимог розмір заборгованості становить: грошові кошти за поставку продукції відповідно до договору поставки у сумі 3694,17 грн. та вартість тари з урахуванням ПДВ в розмірі 48,00 грн. Вказану заборгованість відповідач визнає.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 6.2 Договору, відповідач, який прострочив виконання свого грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 12% річних з простроченої суми. Отже, договором встановлений інший розмір процентів, який складає 12% річних. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 2 711,87 грн. річних.
Відповідно до ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Факт наявності заборгованості та її розмір, крім іншого, підтверджується наявним у справі актом звірки розрахунків від 01.01.2011р.
На підставі матеріалів справи суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, відповідачем не оспорюються, а тому підлягають задоволенню. Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача .
Крім того, відповідно до п. 6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд, розглянувши заяву відповідача про надання розстрочки виконання рішення, заслухавши пояснення його представника, врахувавши, що позивач не заперечує проти надання такої розстрочки, дійшов до висновку про можливість задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду про стягнення коштів з ФОП ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Фірма «Полтавпиво»на строк до 1 квітня 2011 року та сплати нею суми боргу щомісяця, рівними частинами, а саме:
- до 1 лютого 2011 року - 2393.06 гривень;
- до 1 березня 2011 року - 2393.06 гривень;
- до 1 квітня 2011 року - 2393.06 гривень.
На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст.33, 43, 49,66,67, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1, інші реквізити невідомі) на користь Закритого акціонерного товариства "Фірма "Полтавпиво" (вул.Фрунзе,160, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 05518768, інші реквізити невідомі) грошові кошти за поставку продукції відповідно до договору поставки у сумі 3694,17 грн. та вартість тари з урахуванням ПДВ в розмірі 48,00 грн., дванадцять процентів річних в сумі 2711,87 грн., 412,60 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; розстрочити виконання рішення на строк до 01.04.2011 р. за наступним графіком:
- до 1 лютого 2011 року - 2393.06 гривень;
- до 1 березня 2011 року - 2393.06 гривень;
- до 1 квітня 2011 року - 2393.06 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Тимощенко О.М.