36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
05.01.2011 р. Справа № 8/130
За позовом підприємства Новосанжарського районного споживчого товариства "Центральний ринок"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про вважати внесеними зміни до договору № 20 від 01.06.2008р.
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: Марченко М.В., дов. від 01.11.2010р.;
Вербицька П.А., дов. від 01.11.2010р.
від відповідача: ОСОБА_4, дов. від 12.11.2010р.
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява згідно якої позивач просить вважати внесеними зміни до договору № 20 про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера (кіоску) від 01.06.2008р.
28.12.2010р. від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просить внести зміни до договору № 20 про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера (кіоску) від 01.06.2008р. виклавши пункт 3.1. договору в редакції позивача, а саме: "Розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 156 (сто п'ятдесят шість) гривень, в тому числі ПДВ, за місяць". До уточнення позовних вимог позивач додав фіскальний чек пошти № 7648 від 24.12.2010р. на підтвердження факту направлення уточнення відповідачу (а.с. 76).
Надані позивачем уточнення позовних вимог по суті є зміною предмету позову. Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право змінити предмет позову до початку розгляду господарським судом справи по суті. Оскільки розгляд справи по суті розпочався в судовому засіданні 16.11.2010р., а заява позивача надійшла 28.12.2010р., заява позивача про уточнення позовних вимог не може бути врахована при вирішенні спору.
Відповідач у відзивах на позов від 08.11.2010р. (а.с. 23), від 24.12.2010р. (а.с. 44-47) та у доповненнях до відзиву від 05.01.2011р. заперечує позовні вимоги, посилаючись на те, що зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається і позивач не навів доказів наявності підстав для внесення змін до договору.
В засіданні суду відповідно до ст. 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Позивач у позові зазначає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач) орендує з 1 червня 2008 року у підприємства Новосанжарського районного споживчого товариства "Центральний ринок" (позивач) торгове місце № 6 для роздрібної торгівлі промисловими товарами з контейнера, загальна площа торгового місця 3,7 кв.м. На оренду торгового місця між сторонами був укладений договір №20 про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера (кіоску) від 01.06.2008 року (далі - договір) у якому були погоджені необхідні умови в тому числі і суми орендної плати та порядок її сплати.
Згідно п. 3.1. наданої позивачем копії договору оренди, розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 79,00 грн. за місяць. Пунктом 3.5. передбачено, що розмір орендної плати може переглядатися сторонами на вимогу однієї із сторін (...у випадку зміни податкового законодавства, амортизаційних відрахувань тощо).
Позивач вказує, що пунктом 1 розпорядження голови обласної державної адміністрації №149 від 06.05.2010 року «Про встановлення граничних розмірів плати за послуги, що надаються на підприємстві "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства" встановлено граничний розмір плати за послуги з утримання в належному стані одного торгового місця площею 1 погонний метр або 2 метри квадратних, що надаються на підприємстві "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства на рівні 3,00 грн. ( з урахуванням ПДВ) за день торгівлі. Зазначене розпорядження зареєстровано у Головному управлінні юстиції у Полтавській області 17 травня 2010 року за №28/1526 та набрало чинності 01.06.2010 року. На підставі вказаного розпорядження голови обласної державної адміністрації №149 від 06.05.2010 року директором підприємства "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства видано наказ №93 від 24 травня 2010 року "Про затвердження розцінок на ринку", яким затверджено розцінки оплати за одне торгове місце в розмірі 3,00 грн. (за 2 кв.м. або 1 пог.м) та передбачено введення вказаних змін з 01 червня 2010 року. Позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести відповідні зміни до договору, однак відповідач відмовився від даної пропозиції.
Як стверджує позивач, 26 серпня 2010 року він направив відповідачу 2 примірники додаткової угоди №1 до договору про користування торговим місцем , згідно якої п. 3.1. договору викладено в наступній редакції: "3.1. Розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 156,00 (сто п'ятдесят шість) гривень, в тому числі ПДВ, за місяць", при цьому зазначено, що дана додаткова угода набирає чинності з 01.06.2010р., та лист № 28 від 26.08.2010р. з обґрунтуванням внесення змін до договору. На підтвердження факту отримання відповідачем додаткової угоди позивач надав незасвідчену копію поштового повідомлення (а.с. 10). Позивач зазначає, що у встановлений законодавством термін відповідач додаткову угоду не підписав та не повернув один примірник позивачу по справі.
В зв'язку з цим, посилаючись на ст. 188 Господарського кодексу України, позивач просить вважати внесеними зміни до договору № 20 про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера (кіоску) від 01.06.2008р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та підприємством Новосанжарського районного споживчого товариства "Центральний ринок" виклавши п. 3.1. в редакції позивача, а саме: "Розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 156 (сто п'ятдесят шість) гривень, в тому числі ПДВ, за місяць".
Згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Позивач не вказав та не надав суду доказів істотного порушення відповідачем договору.
Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Частиною 4 ст. 652 передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Позивач не довів наявність виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України як підстави для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
Відповідач у відзивах від 08.11.2010р. та від 24.12.2010р. заперечує позов як необґрунтований та безпідставний посилаючись на наступне:
- позовна вимога не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ч. 2 ст. 16 ЦК України, оскільки ЦК України не містить такого способу захисту права, як «вважати внесеними зміни до договору»;
- договір № 20 від 01 червня 2008 року про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера, кіоску, павільйону не надає орендодавцю права самостійно, без погодження з орендарем, змінювати розмір орендної плати.
Крім цього, відповідач звертає увагу на те, що пропозиція про зміну умов договору (додаткова угода № 1) надіслана позивачем відповідачу тільки 28 серпня 2010 року, тоді як в самому тексті додаткової угоди і в позовній заяві позивач просить вважати внесеними зміни в договорі оренди з 01 червня 2010 року, тобто, за минулий, вже оплачений період, що суперечить п. 3 ст. 632 ЦК України, відповідно до якого «зміна ціни в договорі після його виконання не допускається».
Відповідач вважає, що розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 06.05.2010 року № 149 «Про встановлення граничних розмірів плати за послуги, що надаються на підприємстві "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства»(далі - розпорядження), на яке посилається позивач як на підставу необхідності збільшення розміру орендної плати, не може бути підставою для збільшення розміру орендної плати з огляду на наступне: зазначеним Розпорядженням встановлюються «граничні розміри плати за послуги, що надаються на підприємстві "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства"; термін "граничні розміри" передбачає, що плата за послуги не може перевищувати розміру, встановленого Розпорядженням, тобто, граничного розміру, однак зовсім не означає, що така плата повинна бути встановлена саме на рівні такого граничного розміру і не може бути меншою.
Відповідно до п. 2.3 договору, «зміна або розірвання договору проводиться за погодженням сторін». Відповідно до п. 3.5 договору «розмір орендної плати може переглядатися сторонами на вимогу однієї із сторін (у випадку зміни податкового законодавства, амортизаційних відрахувань, тощо)». Зазначений пункт договору надає право будь-якій із сторін договору висувати вимогу про перегляд розміру орендної плати, як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Проте, цей пункт договору не встановлює для будь-якої із сторін договору обов'язку безумовно приймати та виконувати вимогу іншої із сторін договору про зміну розміру орендної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідач стверджує, що на пропозицію позивача - додаткову угоду про зміну умов договору, він надав свої заперечення, а саме надіслав позивачу протокол розбіжностей до запропонованої додаткової угоди. Тобто, сторонами не було досягнуто згоди щодо зміни умов договору.
Позивач не навів підстав за яких можна вважати зазначені ним зміни внесеними до договору, не надав доказів внесення змін до договору у встановленому порядку, не навів норм права, які передбачають такий спосіб захисту прав та інтересів позивача отже вимога позивача вважати зміни внесеними необґрунтована.
Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації № 149 від 06.05.2010 року, на яке посилається позивач, передбачає встановлення граничних розмірів плати за послуги, що надаються на підприємстві "Центральний ринок" Новосанжарського районного споживчого товариства, а не розмір орендної плати за користування торговими місцями. Оскільки позивач просить вважати внесеними зміни в договір № 20 від 01.06.2008р. в частині розміру орендної плати, а не вартості послуг, суд вважає безпідставним посилання позивача на вказане вище розпорядження.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач свої вимоги не обґрунтував.
В зв'язку з цим суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Виходячи з викладеного позовна вимога вважати внесеними зміни до договору № 20 про користування торговим місцем з правом встановлення контейнера (кіоску) від 01.06.2008р., укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та підприємством Новосанжарського районного споживчого товариства "Центральний ринок" виклавши п. 3.1. в редакції позивача, а саме: "Розмір орендної плати за орендований об'єкт складає 156 (сто п'ятдесят шість) гривень, в тому числі ПДВ, за місяць" - необґрунтована і задоволенню не підлягає.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Відмовити в позові повністю.
Суддя Тимошенко К.В.
Повне рішення складено 10.01.2011р.