Справа № 522/26085/25
Провадження № 2-з/522/180/26
18 березня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Юлія Вікторівна, розглянувши заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Петровою Альоною Миколаївною, про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання права користування та зобов'язання виконувати умови договору,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана від його імені представником - адвокатом Бойко Наталею Іванівно, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 про визнання права користування та зобов'язання виконувати умови договору.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнусі Ю.В.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подала заяву про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА_2 та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з квартири АДРЕСА_1 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі; заборонити ОСОБА_2 та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо відключення/припинення постачання електроенергії, водопостачання, теплопостачання, водовідведення квартири АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява про забезпечення позову передана для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Бойко Наталею Іванівною, про забезпечення позову - задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти дії щодо відключення/припинення постачання електроенергії, водопостачання, теплопостачання, водовідведення квартири АДРЕСА_1 . У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову - відмовлено.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.01.2026 відкрите провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання права користування та зобов'язання виконувати умови договору. Цивільну справу призначити до розгляду у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 17 лютого 2026 року.
10.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Петрової Альони Миколаївни надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просить заборонити ОСОБА_2 та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з квартири АДРЕСА_2 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасовування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Чорнухи Ю.В.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
Заява про забезпечення позову від 10.03.2026 обґрунтована тим, що із мотивувальної частини ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 про часткове задоволення заяви про забзепечення позову, вбачається, що суд відмовив у повному задоволенні заяви, зокрема, через те, що «заявник не додав до заяви про забезпечення позову будь-яких доказів того, що відповідні дії будуть вживатись відповідачем. Вимога про заборону вчинення «будь-яких дій» є занадто абстрактною та не відповідає обраному позивачем способу захисту права».
Подаючи заяву про забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що позивачем було отримано «Попередження про розірвання договору оренди квартири» від 01 березня 2026 року, що має на меті виселення позивача. Заявник вважає, що насправді у відповідача немає підстав для розірвання договору оренди житла із позивачем та не має підстав для позбавлення останнього права користування житлом. Відповідач є власником багатьох об'єктів житлової нерухомості. Отже, для відповідача квартира в якій проживає позивач не є єдиним житлом, на відміну від сім'ї позивача. Відповідач ігнорує право позивача на користування квартирою за договором найму. Позовна заява направлена на захист права користування житлом, що виникло на підставі договору найму житла. Відмова у задоволенні заяви про забезпечення призведе до того, що позивач буде вимушений звертатись із іншими позовами до суду про усунення перешкод у користуванні майном, або буде протиправно позбавлений можливості користуватись житлом ще до вирішення спору по суті.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
В ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2025 була надана оцінка можливості вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом заборони відповідачу та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо виселення будь-яких осіб з квартири.
При цьому, суд послався не тільки на ненадання заявником будь-яких доказів того, що відповідні дії будуть вживатись відповідачем, а й зазначив, що:
вимога про заборону вчинення «будь-яких дій» є занадто абстрактною та не відповідає обраному позивачем способу захисту права;
у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації про виселення. Вимога заяви про забезпечення позову про заборону виселення, заявлена разом із позовом про визнання права користування та зобов'язання виконувати умови договору, не відповідає завданням забезпечення позову та фактично спрямована на вирішення по суті спору, який є предметом розгляду іншої справи - про виселення. Отже, вимога про забезпечення позову таким способом не підлягає задоволенню.
Позивач зазначену ухвалу в апеляційному порядку не оскаржив.
Звертаючись до суду повторно із заявою про забезпечення позову, позивач додав до заяви про забезпечення позову попередження про розірвання договору оренди квартири, яке надійшло від відповідача і на думку заявника є доказом вжиття у майбутньому відповідачем заходів щодо примусового виселення позивача з квартири.
Однак, у повторно поданій заяві про забезпечення позову заявник не навів нових доводів, які б свідчили про те, що спосіб забезпечення позову шляхом заборонити відповідачу та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з квартири АДРЕСА_2 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасовування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі відповідає обраному позивачем у цій справі способу захисту права та є співмірним.
Також у провадженні Приморського районного суду м. Одеси продовжує перебувати справа про виселення № 522/15338/21-Е за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації. Тому вимога про забезпечення позову заборонити відповідачу та/або за його дорученням іншим особам вчиняти дії щодо вселення та/або виселення будь-яких осіб з квартири АДРЕСА_2 , а також вчиняти дії щодо зміни, скасовування (припинення) державної реєстрації (декларування) місця проживання будь-яких осіб в цій квартирі не відповідає завданням забезпечення позову та фактично спрямована на вирішення по суті спору, який є предметом розгляду іншої справи - про виселення (№ 522/15338/21-Е).
Звертаючись до суду повторно із заявою про забезпечення позову заявник не навів нових аргументів в цій частині.
Суд не вбачає підстав для надання повторної оцінки ідентичним доводам заявника та тим же обставинам.
Щодо посилання заявника на отримання позивачем попередження про розірвання договору оренди квартири, яке надійшло від відповідача і на думку заявника є доказом вжиття у майбутньому відповідачем заходів щодо примусового виселення позивача з квартири, то суд вважає, що звернення ОСОБА_2 до суду із позовом про виселення до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ забезпечення діяльності органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації (справа № 522/15338/21-Е), а також не вжиття ОСОБА_2 за час розгляду справи заходів щодо примусового виселення позивача з квартири, до ухвалення рішення у відпвоідній справі, свідчить про намір позивача у судовому порядку вирішити спір щодо виселення.
Докази, які б свідчили про намір відповідача у позасудовому порядку примусово виселяти позивача з квартири заявником суду не надані.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення повторної заяви представником ОСОБА_1 про забезпечення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 149, 150, 151, 153, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
У задоволенні заяви про забезпечення позову, поданої представником ОСОБА_1 - адвокатом Петровою Альоною Миколаївною 10.03.2026 у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , про визнання права користування та зобов'язання виконувати умови договору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя Юлія ЧОРНУХА