Справа № 127/10089/14-ц
Провадження № 6/127/9/26
19 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа, виданого в цивільній справі №127/10089/14, таким, що не підлягає виконанню,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2014 року у справі №127/10089/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року в розмірі 75751,94 долари США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 06 травня 2014 року становить 868836,87 грн, з яких: 65523,37 доларів США, що еквівалентно 751543,23 грн, - залишок заборгованості за кредитом, 10226,57 доларів США, що еквівалентно 117293,64 грн, - заборгованість за відсотками, а також стягнуто пеню в розмірі 868836,87 грн. Також стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання кредитної лінії №CRL-В00/SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року в розмірі 53564,81 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 06 травня 2014 року становить 614361,58 грн, а також стягнуто пеню в розмірі 614 361,58 грн. Крім того, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по 1827,00 грн судового збору з кожного. Заявниця зазначає, що зобов'язання боржника перед кредитором виконано в повному обсязі за рахунок іпотечного майна на підставі ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку», а тому посилаючись на положення ст. 432 ЦПК України, просила визнати виконавчий лист №127/10089/14-ц, виданий 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області, таким, що не підлягає виконанню.
Суд залучив до участі у справі ОСОБА_3 як правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», враховуючи ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2026 року, якою замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_3 , у виконавчому провадженні №72883630 з виконання виконавчого листа №127/10089/14, виданого 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_1 у справі №127/10089/14-ц.
Заявник та інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством. Представник ОСОБА_3 подав до суду заяву та просив розгляд заяви провести у відсутність ОСОБА_3 та його представника.
Відповідно до ч.3 ст.432 ЦПК України неявка осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду цієї заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що 19 листопада 2007 року між ЗАТ «ОТП БАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CNL-B00/195/2007. В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки №PCNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року, відповідно до якого в іпотеку передане нерухоме майно - житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 237,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності.
21 грудня 2007 року між ЗАТ «ОТП БАНК» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_2 був укладений договір про надання кредитної лінії №CRL-В00/SMEB00/166/2007. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №CRL B00/166/2007 від 21 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № PM-SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року відповідно до якого іпотеку передане нерухоме майно - житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 237,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить їй на праві власності, а з ОСОБА_1 - договір поруки №SR SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 липня 2014 року в справі №127/10089/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року в розмірі 75751,94 долари США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 06 травня 2014 року становить 868836,87 грн, з яких: 65523,37 доларів США, що еквівалентно 751543,23 грн, - залишок заборгованості за кредитом, 10226,57 доларів США, що еквівалентно 117293,64 грн, - заборгованість за відсотками, а також стягнуто пеню в розмірі 868836,87 грн. Також стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором про надання кредитної лінії №CRL-В00/SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року в розмірі 53564,81 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 06 травня 2014 року становить 614361,58 грн, а також стягнуто пеню в розмірі 614 361,58 грн. Крім того, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» по 1827,00 грн судового збору з кожного.
11 вересня 2014 року по вищевказаній справі Вінницьким міським судом Вінницької області видано два виконавчих листи відносно кожного боржника окремо.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В. В. від 27 вересня 2023 року відкрите виконавче провадження № 72883630 з виконання виконавчого листа № 127/10089/14-ц, виданого 11 вересня 2019 року, щодо боржника ОСОБА_1 .
Виконавчий лист № 127/10089/14-ц, виданий 11 вересня 2014 року щодо боржника ОСОБА_2 , перебував на виконанні у Центральному ВДВС м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. Виконавче провадження №50294843 було закінчено 19 квітня 2016 року на підставі пункту 10 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.
Відомості про наявність виконавчого провадження по цьому виконавчому листу матеріали справи не містять.
Крім того, 15 липня 2024 року у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований за реєстровим № 2662 та запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме житловий будинок з прибудовою господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 та який на підставі договору іпотеки, посвідченого 19 липня 2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., за реєстровим № 7490, переданий в іпотеку. За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі: залишок заборгованості - 65525,37 доларів США, заборгованість по відсотках за користуванням кредитом - 10226,57 доларів США, що всього становить 75751,94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 липня 2014 року становить 886841,14 гривень; витрати, пов'язані зі вчиненням виконавчого напису - 1700,00 гривень. Всього у гривневому еквіваленті - 888541,14 гривень.
В цей же день, 15 липня 2024 року у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №CRL - SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено ще один виконавчий напис, який зареєстрований за реєстровим № 2670, та запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме житловий будинок з прибудовою господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_4 та який на підставі договору іпотеки, посвідченого 21 грудня 2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., за реєстровим № 8521, переданий в іпотеку. За рахунок коштів отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнити вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі: залишок заборгованості - 53 564,81 доларів США, що всього становить 69187,31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 липня 2014 року становить 627092,55 гривень; - витрати, пов'язані зі вчиненням виконавчого напису - 1700,00 гривень. Всього у гривневому еквіваленті - 628792,55 гривень.
Виконавчі написи, вчинені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстровані за реєстровим № 2662 та № 2670, пред'явлено до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В., що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження від 18 липня 2025 року ВП№78650681 та ВП№78649983.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2024 року у справі №127/30129/24 заяву ОСОБА_3 за участі заінтересованих осіб: ОСОБА_4 , ТОВ «ОТП Факторінг Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас», Приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука В. В., ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 15 липня 2014 року, зареєстрований за реєстровим №2670, з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_3 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 жовтня 2024 року у справі №127/29937/24 заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження задоволено та замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І. М. 15 липня 2014 року, зареєстрований за реєстровим №2662, з ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_3
05 серпня 2025 року постановами приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. закінчені вищевказані виконавчі провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2026 року заяву ОСОБА_3 про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні та у виконавчому листі задоволено частково та замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №72883630 з виконання виконавчого листа №127/10089/14, виданого 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області щодо боржника ОСОБА_1 у справі №127/10089/14-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Згідно з ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до змісту вказаної вище норми ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин. При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Вказане узгоджується із висновком Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року у справі № 824/85/21.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 127/10089/14-ц, виданого 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області, таким, що не підлягає виконанню боржник як на підставу вказує на виконання зобов'язання за рахунок іпотечного майна.
Як вказувалося до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов'язань містяться у главі 50 розділу І книги п'ятої ЦК України. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Найпоширенішою підставою припинення зобов'язання є його припинення унаслідок виконання, проведеного належним чином.
Як слідує з матеріалів справи 05 серпня 2025 року постановами приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Собчука В.В. закінчені виконавчі провадження ВП№78650681 та ВП№78649983 з примусового виконання виконавчих написів про звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна за кредитним договором №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року у розмірі: залишок заборгованості - 65525,37 доларів США, заборгованість по відсотках за користуванням кредитом - 10226,57 доларів США, що всього становить 75751,94 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 липня 2014 року становить 886841,14 гривень; та за кредитним договором №CRL-В00/SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року в розмірі: залишок заборгованості - 53 564,81 доларів США, що всього становить 69187,31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 липня 2014 року становить 627092,55 гривень.
Виконавчі провадження закінчені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а саме фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Отже слід констатувати, що зобов'язання боржника щодо сплати заборгованості за кредитним договором №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року у розмірі 75751,94 доларів США та за кредитним договором №CRL-В00/SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року в розмірі 53 564,81 доларів США є виконаним.
У зв'язку з цим відповідно у боржника ОСОБА_1 відсутній обов'язок щодо сплати цих сум заборгованості за виконавчим листом, виданим 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/10089/14-ц, який також передбачає стягнення вказаних сум за цими ж кредитними договорами.
У постанові від 19 травня 2020 року в справі № 361/7543/17 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що питання щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли обов'язок боржника за таким виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо), слід вирішувати у порядку, передбаченому частиною 2 статті 432 ЦПК України.
Боржник, який вважає, що визначений виконавчим документом обов'язок відсутній, вправі звернутися до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Задоволення цієї заяви є однією з підстав для закінчення виконавчого провадження. У частині 2 статті 432 ЦПК України визначений спеціальний порядок закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення у випадку повного чи часткового виконання обов'язку боржника за виконавчим документом шляхом визнання останнього таким, що не підлягає виконанню. Такий порядок узгоджується із пунктом 5 частини 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 569/1720/24, провадження № 61-6464св24.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів та судом не встановлено виконання зобов'язання щодо сплати пені, яка була стягнута рішенням суду від 23 липня 2014 року та на виконання якого 11 вересня 2014 року виданий виконавчий лист.
Заявник, звертаючись до суду, вказує на повне виконання зобов'язань за рахунок іпотечного майна, посилаючись на положення ст.36 Закону України «Про іпотеку» та постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18.
Наразі слід звернути увагу, що відповідно до ч.1, 6 ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою-підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Тобто вказане стосується позасудового врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотеко держателя.
Наразі доказів, що в даному випадку саме в такому поряду було здійснено звернення стягнення на майно, матеріали заяви не містять.
Водночас слід констатувати, що в даному випадку звернення стягнення на майно здійснювалося в примусовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на іпотечне майно.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Щодо посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі №761/36873/18, то висновки, висловленій в ній, не є релевантними для цієї справи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та визнання виконавчого листа, виданого 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/10089/14-ц, таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення заборгованості в розмірі 75751,94 доларів США та 53564,81 доларів США.
Суд зауважує, що суд постановив ухвалу за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.260, 353, 354, 432 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Визнати виконавчий лист, виданий 11 вересня 2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області по справі №127/10089/14-ц щодо боржника ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №CNL-B00/195/2007 від 19 листопада 2007 року в розмірі 75751,94 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 6 травня 2014 року становить 868836,87 грн., з яких: 65523,37 доларів США, що еквівалентно 751543,23 грн - залишок заборгованості за кредитом, 10226,57 доларів США, що еквівалентно 117293,64 грн - заборгованість за відсотками, а також заборгованості за договором про надання кредитної лінії №CRL-В00/SMEB00/166/2007 від 21 грудня 2007 року в розмірі 53564,81 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 06 травня 2014 року становить 614361, 58 грн,
В решті вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день ї проголошення/складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: