Справа № 127/15410/24
Провадження № 1-кп/127/440/24
19.03.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 22023020000000177 від 30.08.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою економічною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працевлаштованого в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді провідного спеціаліста, раніше несудимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, -
ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою забезпечення здійснення негласного отримання інформації у вигляді вірних варіантів відповідей під час складання іспиту з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , в порушення вимог пункту 7 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України №2471-ХІІ від 17.06.1992, яким передбачено спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, як вид майна, що не може перебувати у власності громадян; пунктів 2, 3 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв?язку, інших засобів негласного отримання інформації», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1450 від 27.10.2001, яким визначено перелік замовників розроблення, виготовлення та придбання спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, серед якого відсутні фізичні особи; Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов?язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв?язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №669 від 22.09.2016, відповідно до яких зазначені спеціальні технічні засоби підлягають ліцензуванню, діючи за попередньою змовою із громадянином України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також іншими невстановленими слідством особами, здійснив незаконний збут та використання комплексу негласного отримання інформації, який відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, основним функціональним призначенням якого є негласне отримання, обробка та реєстрація (накопичення) інформації.
Так, у серпні 2023 року до ОСОБА_8 звернувся мешканець смт Вороновиця, Вінницького району Вінницької області - громадянин України ОСОБА_7 , який повідомив ОСОБА_5 , що він, після проходження протягом лютого-квітня 2023 року навчання на курсах Правил дорожнього руху, має бажання отримати допомогу у подальшому безперешкодному та гарантованому складанні іспитів з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху у структурному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_5 . На вказане звернення ОСОБА_7 ОСОБА_5 роз?яснив ОСОБА_7 , що за грошову винагороду у розмірі 21 тис. грн останньому у користування може бути наданий комплекс технічних пристроїв, закріплених на тілі під його одягом, через які, під час складання іспиту з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху, ОСОБА_7 буде повідомлятися інформація у вигляді вірних варіантів відповідей на питання іспиту, на що ОСОБА_7 погодився та 09.08.2023 передав ОСОБА_5 грошову винагороду у вказаному розмірі шляхом здійснення двох переказів на суму 15 тис. грн та 6 тис. грн відповідно на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на ім?я ОСОБА_5 .
В подальшому, на виконання досягнутої попередньо домовленості, ОСОБА_5 29.08.2023, близько 15 години 00 хвилин, самостійно отримав у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , талон про запис ОСОБА_7 на участь в іспиті з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху та в той же день передав останньому даний талон під час особистої зустрічі біля приміщення вказаного вище ІНФОРМАЦІЯ_7 , вказавши при цьому, що ОСОБА_7 необхідно буде прибути для проходження іспиту 30.08.2023 у ТСЦ за адресою: АДРЕСА_3 .
Далі, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 та невстановленими на даний момент особами, спрямованою на незаконний збут та використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, ОСОБА_5 , у період часу із 14 години 00 хвилин до 14 години 30 хвилин, зателефонував ОСОБА_7 та вказав на місце розташування легкового автомобіля, в якому перебувала невстановлена на даний момент особа, що мала передати ОСОБА_7 комплекс технічних пристроїв для забезпечення безперешкодного та гарантованого складання іспитів з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху.
Так, діючи за вказівкою ОСОБА_5 та в рамках попередньої домовленості із останнім, 30.08.2023 ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , одержав у користування від невстановленої на даний момент особи, на яку ОСОБА_7 вказав ОСОБА_5 , комплекс негласного отримання інформації у складі джерела живлення (павербанк), цифрової міні-відеокамери, Bluetooth-мікрофону, міні-навушника, які були закріплені на тілі під одягом ОСОБА_7 за допомогою фрагментів медичного пластиру з прозорого матеріалу зазначеною вище невстановленою на даний момент особою. Крім того, з метою ускладнення виявлення компонентів вказаного технічного комплексу співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 під час проведення іспиту, невстановлена на даний момент особа вмонтувала вічко міні-відеокамери у предмет ззовні схожий на ґудзик, що був в подальшому закріплений у верхній частині верхнього одягу ОСОБА_7 . Також, в рамках виконання попередніх домовленостей та протиправного умислу на незаконні збут, придбання та використання спеціальних технічних засобів отримання інформації, невстановлена на даний момент особа, що діяла за попередньою змовою із ОСОБА_5 , передала ОСОБА_7 два мобільні телефони «Redmi Note 10» та «Samsung» для організації та підтримання зв?язку між співучасниками описаної вище протиправної діяльності.
Далі, ОСОБА_7 , продовжуючи діяти за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 та іншими невстановленими на даний момент особами - спільниками ОСОБА_5 , виконуючи їх спільний злочинний задум, спрямований на негласне отримання інформації у вигляді вірних варіантів відповідей під час складання іспиту з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху, того ж дня, близько 14 години 40 хвилин, прибув у службове приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_3 , для проходження зазначеного іспиту, в ході проведення якого, в порушення п. 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої Наказом МВС від 07.12.2009 №515, відповідно до якого під час відповіді на питання заборонено користуватися додатковими електронними приладами, навчальною літературою, засобами зв?язку, пристроями зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремими елементами, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друкованими або рукописними матеріалами, іншими засобами, предметами, приладами (крім виробів медичного призначення), а також підказками інших осіб, здійснював використання отриманого раніше комплексу негласного отримання інформації, отримуючи за його допомогою від невстановлених на даний момент осіб вірні варіанти відповідей на питання іспиту, до моменту виявлення, близько 14 години 53 хвилини 30.08.2023, факту здійснення ним протиправної діяльності співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 та вилучення перелічених вище компонентів комплексу негласного отримання інформації співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_8 в ході проведення огляду.
У відповідності до висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_8 №118/3-119/3 від 28.11.2023, наданий на дослідження комплекс негласного отримання інформації у складі відео-реєстратора з фіксуючими елементами та засобами камуфляжу функціонально призначений для негласного отримання, обробки і реєстрації (накопичення) фото-, відеоінформації на зовнішньому носії інформації та відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Враховуючи викладене, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із громадянином України ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний момент особами - спільниками ОСОБА_5 , усвідомлюючи при цьому протиправний характер своїх дій, незаконно збув ОСОБА_7 і, в подальшому, діючи спільно із вказаними особами, незаконно використав комплекс негласного отримання інформації у складі відео-реєстратора з фіксуючими елементами та засобами камуфляжу, що відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 359 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що розуміє суть пред'явленого йому обвинувачення, вину у інкримінованому йому злочині не визнає.
Також суду повідомив, що працює в ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на посаді провідного спеціаліста. На початку серпня 2023 року до нього зателефонував ОСОБА_7 та попросив підготувати його до здачі іспиту з водіння, теоретичний іспит на знання ПДР він мав здавати самостійно. Обговорили всі деталі. Обвинувачений зауважив, що оскільки підготовка до іспиту з водіння мала проходити з використанням його автомобіля, то за ці послуги він запросив 21 000 грн, на що ОСОБА_7 погодився. Пізніше ОСОБА_7 попросив його взяти талончик в ІНФОРМАЦІЯ_9 для складання екзаменаційного іспиту, на що він погодився та в подальшому, після отримання, передав його ОСОБА_7 ОСОБА_5 запевняв суд, що більше нічого не робив та ні про що із ОСОБА_7 не домовлявся. Коли в Інтернет-мережі прочитав про події в ІНФОРМАЦІЯ_7 , то вирішив повернути ОСОБА_7 всі отримані від нього кошти на картковий рахунок з якого вони попередньо надійшли, оскільки вважав, що нічим йому не допоміг. Чому саме ці події в Сервісному центрі пов'язав із ОСОБА_7 обвинуваченим пояснити не зміг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що він є тією особою, яка 30.08.2023 складала іспит з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_7 , що знаходиться на АДРЕСА_3 . Свідок розповів, що після закінчення автошколи не міг скласти теоретичний іспит, тому за порадою своїх друзів звернувся до ОСОБА_5 , який погодився йому у цьому допомогти. Зі слів ОСОБА_5 , спочатку іспит мав проходити в м. Житомир, потім він говорив - в м. Києві, а пізніше повідомив, що іспит потрібно буде складати вже у м. Вінниці. Свідок також повідомив, що коли отримав талончик для складання теоретичного іспиту, то під'їхав автомобіль сірого кольору марки «Honda». В автомобілі чоловік на ім'я ОСОБА_9 вчепив на нього спеціальну апаратуру, а саме: мікронавушник, мікрофон, павербанк та два мобільні телефони. Все закріпили на його тулубі за допомогою скотчу. Також ОСОБА_9 провів із ним інструктаж. Правильні відповіді йому диктували по мікрофону. Після завершення складання іспиту його дії було викрито екзаменаційним спостерігачем, який в подальшому викликав працівників поліції та СБУ. Окрім того, свідок акцентував увагу суду на тому, що за отримані послуги попередньо перерахував на картковий рахунок ОСОБА_5 грошові кошти, спочатку 15 000 грн, а пізніше ще 6 000 грн. Однак, того ж вечора, після його затримання, всі кошти на загальну суму 21 000 грн були повернуті на картковий рахунок його матері.
Для з'ясування причин розбіжності в показаннях обвинуваченого та свідка ОСОБА_7 судом було призначено їх одночасний допит. Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що звернувся до ОСОБА_5 з приводу отримання посвідчення водія, а саме його «купівлі». Спочатку мала відбутись здача теоретичного іспиту на знання ПДР, після чого мав відбутися іспит з водіння. Зокрема, ОСОБА_5 мав допомогти зі складанням таких іспитів, оскільки, наміру самому здавати ці іспити, як зазначив свідок, він не мав. Також свідок повідомив, що ОСОБА_5 мав все вирішити. Напередодні складання теоретичного іспиту ОСОБА_5 сказав, що потрібно отримати в ІНФОРМАЦІЯ_10 для складання іспиту з теорії та оплатити вартість іспиту, а потім зателефонувати йому. Зі слів ОСОБА_5 , після того мав під'їхати автомобіль Honda і там його вже мали проінструктурувати. Свідок також повідомив, що безпосередньо в день здачі іспиту з теорії, він сів в автомобіль, орієнтування на який йому попередньо дав ОСОБА_5 , де раніше незнайомий йому чоловік на ім'я ОСОБА_9 сказав йому роздягнутись, після чого почав чіпляти на нього спеціальні пристрої, а саме: павербанк, мікронавушник, мікрофон. Після цього, свідок зазначив, що він одягнув спортивну кофту на застібці та пішов до екзаменаційного класу. Свідок акцентував увагу суду на тому, що саме ОСОБА_5 попередньо сказав йому взяти із собою на іспит кофту на застібці, попередив, що на його тіло буде закріплене відповідне обладнання. Для чого йому дали ще два телефони, свідок не знає, зазначає, що мав свій телефон. Під час складання іспиту розстебнув спортивну кофту і йому в навушник диктували правильні відповіді (чоловік казав «лівіше», «»правіше»), називав правильні відповіді.
Окрім того, ОСОБА_7 повідомив також, що ці послуги коштували приблизно 20 000 грн + ще 6 000 грн. Акцентував увагу суду на тому, що зазначені кошти його мама перерахувала на картковий рахунок ОСОБА_5 , який був наданий ним попередньо. Також повідомив, що всі гроші ОСОБА_5 перерахував його матері в той же вечір.
ОСОБА_5 та його захисник відмовились брати участь в призначеному судом одночасному допиті обвинуваченого та свідка ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що приймає теоретичні іспити на знання ПДР у сервісному центрі, що знаходиться на АДРЕСА_3 . Влітку 2023 року, точного часу не пам'ятає, іспит здавав ОСОБА_7 . Одягнений він був у спортивну кофту на застібці, хоча тоді була спека, яку розстебнув, коли сів за екзаменаційне місце, також він мав при собі рюкзак, який поставив поруч. Іспит було розпочато та завершено у першій половині дня. Свідок зауважив, що екзаменаторів завчасно попередили про можливі спроби шахраювання, тому вони уважно спостерігали за кожним, хто складав такий іспит. ОСОБА_7 на поставлені йому запитання відповідав повільно, однак правильно. Коли закінчив, то піднявся з-за столу та застебнув кофту. ОСОБА_10 акцентував увагу суду на тому, що тоді знаходився поруч та побачивши такі маніпуляції із кофтою запідозрив ознаки шахраювання, тому підійшов до ОСОБА_7 і поросив його розстебнути кофту, під якою виявив прикріплене на його тілі устаткування, після чого вже викликав керівництво та працівників ІНФОРМАЦІЯ_11 . Також свідок повідомив, що першими приїхали працівники поліції, а потім, приблизно о 18:00 год приїхали працівники ІНФОРМАЦІЯ_11 , все оформлення відбувалось аж до вечора. Вилучали устаткування та оформляли все в окремому кабінеті. Свідок зазначив, що устаткування у ОСОБА_7 вилучалось при ньому, були також присутні поняті та працівники Центру. ОСОБА_7 розповів, хто йому дав таке устаткування, де він був і який інструктаж з ним попередньо провели. Зокрема, ОСОБА_7 повідомляв, що чоловік, який дав йому це устаткування, чекає на нього у автомобілі неподалік на майданчику Сервісного центру. ОСОБА_10 також зазначив, що під час цього вівся відеозапис.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд виправдати його підзахисного у зв'язку з недоведенням стороною обвинувачення його вини.
В ході судового розгляду судом всебічно та ретельно досліджено надані стороною обвинувачення наступні письмові докази.
На підставі матеріалів правоохоронних органів, зокрема, рапорту начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 полковника ОСОБА_11 від 30.08.2023, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023020000000177 від 30.08.2023 було внесено інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_11 отримано відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із незаконним придбанням, збутом та використанням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Так, громадянин України ОСОБА_7 , за попередньою змовою із невстановленими представниками однієї з охоронних структур, що здійснює свою господарську діяльність у м. Вінниці, з метою складання іспитів з теоретичної частини на знання правил дорожнього руху, отримав від останніх послугу зі спорядження особи спеціальним технічним пристроєм, який закамуфльований у зовнішній одяг, за допомогою якого громадянин ОСОБА_7 30.08.2023 здійснював негласне отримання відповідей на екзаменаційні питання під час складання іспитів у ІНФОРМАЦІЯ_12 . Визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення - ч. 2 ст. 359 КК України в ред. 2001 року.
Відповідно до протоколу огляду від 06.11.2023 з фототаблицею до нього, старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковником юстиції ОСОБА_12 , у порядку ст. 39, 40, 41 КПК України в даному кримінальному провадженні, у службовому кабінеті слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області, відповідно до ст. 104-107, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, було проведено огляд речей, добровільно виданих громадянином ОСОБА_7 12.10.2023, а саме спортивної кофти темного кольору із написом «М Motorsport» із застібкою типу «блискавка». Оглядом встановлено, що спортивна кофта чорного кольору із написом «М Motorsport» та логотипом, схожим на логотип виробника одягу та спортивного спорядження «PUMA», обладнана застібкою типу «блискавка», розміщеною у передній центральній частині кофти на усю її довжину - знизу-догори, а також двома бічними кишенями із застібками типу «блискавка», розміщеними спереду у нижній частині кофти, по обом її бокам. Кишені на момент огляду не містили будь-яких сторонніх предметів, речей чи речовин. Кофта містить на собі сліди її експлуатації (носіння) у вигляді прим?ятостей та потертостей. Замки кофти та кишені перебувають у робочому стані - застібаються та розстібаються.
Постановою слідчого від 06.11.2023 визнано речовим доказом спортивну кофту темного кольору із написом «М Motorsport» із застібкою типу «блискавка», яка була добровільно видана ОСОБА_7 12.10.2023.
Згідно з протоколом огляду від 30.08.2023 з фототаблицею до нього, старшим слідчим в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковником юстиції ОСОБА_12 , на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення в рамках кримінального провадження №22023020000000177 від 30.08.2023, у відповідності до ст. 104-106, 234, 237, 223, 233 КПК України, в присутності двох понятих, за участю співробітників ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_7 , з використанням аудіо-,відеофіксації, а також фотофіксації, було проведено огляд службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_13 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . На момент початку огляду в приміщенні цього ТСЦ перебували його співробітники, а також громадянин ОСОБА_7 , на тілі якого, з його слів, знаходились технічні пристрої, прикріплені фрагментами медичного пластирю. Під час особистого обшуку громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на тілі останнього було виявлено та вилучено фрагменти медичного пластиру з прозорого матеріалу, павербанк чорного кольору із написом «Power Bank» та «12000mA» із кабелем білого кольору, предмет, схожий на відеокамеру із блоком керування із кнопками «Reset», « ІНФОРМАЦІЯ_14 », портом USB та слотом для карти пам?яті/сім-карти, предмет, схожий на Bluetoth-мікрофон із трьома сервісними клавішами та роз?ємом USB. При цьому, павербанк було закріплено на тілі ОСОБА_7 за допомогою медичного еластичного бинта із металевою застібкою, а також навушник тілесного кольору. Крім того, у ОСОБА_7 також було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi Note 10 M2101K7AG» (IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 ) із сім-картами з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору s/n R58R935MJ9L ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Vivo». Відеозапис ходу слідчої дії - огляду поміщено на карту пам'яті типу microSD «Patriot» об'ємом 16 Гб та долучено до даного протоколу огляду.
Постановою слідчого від 31.08.2023 визнано речовими доказами виявлені та вилучені під час проведення огляду службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_13 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , речі та предмети, а саме: павербанк чорного кольору із написом «Power Bank» та «12000mA» із кабелем білого кольору; предмет, схожий на відеокамеру із блоком керування із кнопками «Reset, on/of», портом USB та слотом для карти пам?яті/сім-карти; предмет, схожий на Bluetoth-мікрофон із трьома сервісними клавішами та роз?ємом USB; медичний еластичний бинт із металевою застібкою; фрагменти медичного пластиру з прозорого матеріалу; навушник тілесного кольору; мобільний телефон марки «Redmi Note 10 M2101K7AG» (IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 ) із сім-картами з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору s/n R58R935MJ9L ІМЕІ 1: НОМЕР_8 та ІМЕІ 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Vivo».
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 31.08.2023 по справі №127/26822/23, у зв'язку з проведенням 30.08.2023 у відповідності, в т. ч. до ч. 3 ст. 233 КПК України, огляду місця події, а саме службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_15 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення огляду місця події, а саме службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_13 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого проведено особистий обшук ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час якого було виявлено та вилучено вищеописане майно.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 від 01.09.2023 по справі №127/26819/23 накладено арешт на предмети та речі, які були вилучені 30.08.2023 в ході особистого обшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Начальником відділу ІНФОРМАЦІЯ_11 полковником ОСОБА_13 , на виконання доручення старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_14 за №53/6-7-2084ві від 30.08.2023, 27.10.2023 надано відповідь, в якій зазначено про те, що у громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було відібрано пояснення щодо обставин вчинення ним злочину, способу спорядження спеціального технічного засобу негласного отримання інформації закамуфльованого у зовнішній одяг. Крім того, ОСОБА_7 добровільно надав елемент зовнішнього одягу - спортивку чорного кольору на блискавці з ковпачком, що використовувалась як камуфляж для ІНФОРМАЦІЯ_17 .
Письмова заява ОСОБА_7 про добровільну видачу працівникам ІНФОРМАЦІЯ_11 належної йому спортивної кофти - олімпійки з логотипом «PUMA» «М Motorsport» чорного кольору на блискавці, яка використовувалась ним для здачі екзаменаційного іспиту в ТСЦ №0541.
Висновком експерта ІНФОРМАЦІЯ_18 №118/3-119/3 від 28.11.2023 за результатами проведення комплексної експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та комп?ютерно-технічної експертизи, встановлено наступне.
1. Надані на дослідження комплекс негласного отримання інформації у складі відеореєстратора з фіксуючими елементами та засобу камуфляжу (спортивної кофти на блискавці), bluetooth-гарнітура з мікронавушником, портативний зарядний пристрій «PowerBank», мобільний телефон марки «Samsung» модель «Galaxy A22» s/n: НОМЕР_10 , мобільний телефон марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note 10» (M2101K7AG) s/n: НОМЕР_11 та мобільний телефон марки «Vivo» модель «Y31» знаходяться у робочому стані та виготовлені заводським способом.
На підставі відомостей, отриманих з відкритих джерел інформації та проведених досліджень, встановлено наступні основні технічні характеристики:
- комплексу негласного отримання інформації, до складу якого входять відеореєстратор з фіксуючими елементами та засіб камуфляжу: роздільна здатність телекамери: 500 ТВЛ; відстань від джерела мовного сигналу, на якій норма розбірливості мовного сигналу відповідає класу якості ІІІ: не менше 5 м; інтерфейс: micro-USB; дистанційне керування: мережа Wi-Fi; картка пам?яті: microSD; живлення: літій-іонний акумулятор.
- bluetooth-гарнітури з мікронавушником: стандарт зв'язку: bluetooth; інтерфейс живлення: micro-USB; живлення мікронавушника: елемент живлення типу «LR 521»; живлення гарнітури: літій-іонний акумулятор.
- портативного зарядного пристрою «PowerBank»: ємність: 12000 мАгод; інтерфейс: USB 2.0, micro-USB; вхідна/вихідна напруга: 5 В; вихідний струм: до 1 А.
- мобільного телефона марки «Samsung» модель «Galaxy A22», s/n: R58R935MJ9: номер моделі: SM-A225F/DSN; оперативна пам'ять: 4 ГБ; вбудована пам'ять: 128 ГБ; акумулятор: 5000 мАгод.
- мобільного телефона марки «Хіаоmі» модель «Redmi Note10» (M2101K7AG), s/n: НОМЕР_11 : номер моделі: M2101K7AG; оперативна пам'ять: 4 ГБ; вбудована пам'ять: 64 ГБ; акумулятор: 5000 мАгод.
- мобільного телефона марки «Vivo» модель «Y31»: вбудована пам'ять: 128 ГБ; акумулятор: 5000 мАгод.
2. Наданий на дослідження комплекс негласного отримання інформації у складі відеореєстратора з фіксуючими елементами та засобу камуфляжу (спортивної кофти на блискавці) функціонально призначений для негласного отримання, обробки та реєстрації (накопичення) фото-, відеоінформації на зовнішньому носії інформації (картці пам?яті типу «micro SD» або на мобільному телефоні на який встановлено програмний додаток для керування відеореєстратором комплексу).
Надана на дослідження bluetooth-гарнітура з мікронавушником функціонально призначена для прийому та передачі голосових повідомлень через bluetooth інтерфейс.
Наданий на дослідження портативний зарядний пристрій «PowerBank» функціонально призначений для збільшення тривалості роботи комплексу.
Надані на дослідження мобільні телефони марки «Samsung» модель «Galaxy A22» s/n: R58R935MJ9, марки «Хiаоmі» модель «Redmi Notel0» s/n: НОМЕР_11 та марки «Vivo» модель «Y31» функціонально призначені для роботи в мережі стільникового зв?язку.
3. Наданий на дослідження комплекс негласного отримання інформації у складі відеореєстратора з фіксуючими елементами та засобу камуфляжу (спортивної кофти на блискавці) відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Надані на дослідження bluetooth-гарнітура з мікронавушником, портативний зарядний пристрій «PowerBank», мобільні телефони марки «Samsung» модель «Galaxy A22» s/n: R58R935MJ9, марки «Хiаоmі» модель «Redmi Note10» s/n: НОМЕР_11 та марки «Vivo» модель «Y31» не відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
4. На мобільному телефоні марки «Samsung» модель «Galaxy A22» s/n: R58R935MJ9 виявлена наявна та раніше існуюча (видалена) інформація, яка була відновлена. Наявна та відновлена інформація збережені у архівованому файлі-звіті «Samsung GSM_ SM-A225F Galaxy A22_Отчет.ufdr» (контрольна сума за алгоритмом MD5: 3B548714A0E6DEC6A3201AFE73100378) обсягом 11,5 ГБ, який поміщений у каталог «Samsung GSM_SM-A225F Galaxy A22».
Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 14.12.2023, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2023 по справі №127/30226/23, отримано тимчасовий доступ до документів з можливістю вилучення їх копій, що зберігаються в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » щодо громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім?я якого видано банківську картку № НОМЕР_2 . В електронному вигляді інформацію поміщено на оптичний диск, який є додатком до даного протоколу.
На виконання доручення старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_14 за №53/6-7-732ві від 04.03.2024, 07.03.2024 старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ у Вінницькій області капітаном ОСОБА_15 у службовому кабінеті УСБУ у Вінницькій області було проведено огляд вмісту сейф-пакету №3379227, а саме речей, які були вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_2 - мобільного телефону та банківської картки № НОМЕР_2 (АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), отриманих в ході проведення 04.03.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 з адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду встановлено, що банківська карта № НОМЕР_2 (АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) «Золота для виплат» дійсна до 12/23 та видана ОСОБА_5 . На вказану карту здійснювалось надсилання коштів за надання ним послуг з облаштування ІНФОРМАЦІЯ_19 гр. ОСОБА_7 . Також, в ході огляду мобільного телефону марки «Xiaomi Mi11Lite» чорного кольору з IMEI 1: НОМЕР_12 IMEI2: НОМЕР_13 виявлено сім-карту оператора « ІНФОРМАЦІЯ_20 » з номером телефона НОМЕР_14 , що належить ОСОБА_5 . Вказаний номер телефону використовувався для зв'язування з гр. ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_16 . Крім того, в додатку «Телеграм» наявний контакт « ОСОБА_17 » з номером телефону НОМЕР_15 , що належить гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . До протоколу огляду долучено оптичний диск з інформацією щодо проведеного огляду від 07.03.2024.
На виконання доручення старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_14 за №53/6-7-2840ві від 15.12.2023, 24.01.2024 старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ у Вінницькій області капітаном ОСОБА_15 у службовому кабінеті УСБУ у Вінницькій області було проведено огляд (з аналізом руху коштів та їх одержувачів) відомостей, отриманих в ході проведення тимчасового доступу до речей та документів АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », а саме відомостей щодо громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), на ім?я якого видано банківську карту № НОМЕР_2 (АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Під час огляду інформації, діяльності та фінансового стану клієнта, встановлено, що банківська картка з реквізитами НОМЕР_2 була емітована банком 09.07.2019 на гр. України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України номер: НОМЕР_16 , виданий: Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 01.02.2000. Уродженець м. Вінниця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Використовує номери мобільних телефонів НОМЕР_14 . Оглядом встановлено, що для входу в систему онлайн банкінгу використовуються IP - адреса НОМЕР_17 (останній вхід в мережу 2023-10-16 21:00:26.778, Інтернет провайдер ТОВ ТРК « ІНФОРМАЦІЯ_21 », АДРЕСА_4 ) та номер мобільного телефону НОМЕР_14 . Крім цього, доступ до Інтернет-мережі здійснюється переважно з використанням мобільного оператора АТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 ». Під час огляду руху коштів в межах рахунку встановлено, що 09.08.2023 об 11:58:08 суму у розмірі 15 050 грн було переказано на карту № НОМЕР_2 ( ОСОБА_5 ) з карти № НОМЕР_18 , що належить ОСОБА_18 з технічним коментарем: «ПЕРЕКАЗ ВЛАСНИХ КОШТІВ. {{DAS-P24A1547691982D6446}} {{DAI-24805739)} {{DA20=3}}(C КАРТЫ НОМЕР_18 НА КАРТУ НОМЕР_2 )». Також, 14.08.2023 о 17:54:11 з карти, що належить ОСОБА_18 надійшли кошти у розмірі 6 000 грн з технічним коментарем: «ПЕРЕКАЗ ВЛАСНИХ КОШТІВ. {{DAS-P24A1569444722D5532}} {{DAI-24805739}} {{DA20=3}}(С КАРТЫ НОМЕР_18 НА КАРТУ НОМЕР_2 )». Додатково встановлено, що 30.08.2023 о 21:38:50 ОСОБА_5 здійснив повернення коштів у розмірі 21 000 грн гр. ОСОБА_18 з технічним коментарем: «ПЕРЕКАЗ ВЛАСНИХ КОШТІВ. {{DAS=P24A1634361D8438}} {DAI=6055990}} {{DA20-3)}(С КАРТЫ НОМЕР_2 НА КАРТУ НОМЕР_18 )». До протоколу огляду долучено оптичний диск з інформацією щодо проведеного огляду від 24.01.2024.
Окрім того, на виконання доручення старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_14 за №53/6-7-2840ві від 15.12.2023, 24.01.2024 старшим оперуповноваженим відділу КІБ УСБУ у Вінницькій області капітаном ОСОБА_15 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_11 було проведено огляд вмісту спеціального пакету для зберігання та пересилання конфіденційних документів та цінностей з номером №5021919, а саме речей, які були вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Проведеним оглядом встановлено, що вказаний пакет містив мобільний телефон «Redmi» синього кольору. Під час огляду, серед додатків, виявлено на робочому екрані Telegram-месенджер. Телеграм-акаунт з нікнеймом « ОСОБА_19 » збережений за номером НОМЕР_14 містить переписку власника телефону ОСОБА_7 наступного змісту: 09.08.2023:
- Доброго дня.
- 15000
- НОМЕР_2 Одержувач ОСОБА_5
- ОСОБА_20
ІНФОРМАЦІЯ_22 :
- Навчання без твоєї участі місяць. Скинь медичну довідку
- На карту скинь 6000
- НОМЕР_2 Одержувач ОСОБА_5
- Після навчання здача в МРЕО
Скинуто фотознімок медичної довідки, виданої на ім'я ОСОБА_7
15.08.2023:
- Привіт. Завтра поки їхати не потрібно.
- Щось зміниться одразу дам знати
- Ок
18.08.2023:
- Привіт. Сказали до середи чекати, далі все скажуть. На зв?язку
22.08.2023:
- Привіт. На завтра все в силі. Чекаю дзвінка, після 15:00. Одразу наберу.
Під час огляду додатку «Галерея» в альбомі «Всі фото» міститься зображення зі скріншотом квитанції про перерахунок 15 501 грн на карту ОСОБА_5 09.08.2023.
В додатку «Контакти» міститься контакт з номером НОМЕР_14 , записаний як « ОСОБА_21 », що належить ОСОБА_5 .
З протоколу огляду від 24.01.2024, проведеного на виконання доручення старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області підполковника юстиції ОСОБА_14 за №53/6-7-2840ві від 15.12.2023 старшим оперуповноваженим ІНФОРМАЦІЯ_11 капітаном ОСОБА_15 у службовому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_11 , встановлено, що проводився огляд відеоматеріалів отриманих з відеокамер за адресою: АДРЕСА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ). Під час огляду відеокамери, що знаходиться над терміналом реєстрації та видачі талонів електронної черги в приміщені ІНФОРМАЦІЯ_13 , встановлено громадянина України ОСОБА_5 . На зробленому скріншоті ОСОБА_5 друкує талончик на теоретичний іспит для ОСОБА_7 . Під час огляду відеокамери, що направлена на центральний вхід до ІНФОРМАЦІЯ_13 , отримано скріншот з гр. ОСОБА_5 , який передає отриманий раніше талончик гр. ОСОБА_7 при зустрічі 29.08.2023 о 15:41 год. На зробленому скріншоті відображено направлення гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 після зустрічі до підвального приміщення ІНФОРМАЦІЯ_13 . Зроблені скріншоти та відео записані на оптичний диск CD-R, який долучено до даного протоколу як невід'ємний додаток.
Відповідно до протоколу обшуку від 04.03.2024 з фототаблицею до нього, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.03.2024 по справі №127/6947/24, у присутності двох понятих, за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_22 , які проживають в обшукуваному помешканні, двох співробітників ІНФОРМАЦІЯ_11 , проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де фактично проживає громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: банківську картку № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Хiаоmі Mi 11 Lite» (IMEI 1: НОМЕР_12 ; IMEI 2: НОМЕР_13 ) із сім-карткою оператора мобільного зв?язку з номером НОМЕР_14 . Обшук супроводжувався відеофіксацією, відеозапис якої поміщено на носій інформації типу micro-SD, який долучено до даного протоколу.
Постановою слідчого від 04.03.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні речі та предмети, що були виявлені та вилучені в ході проведення 04.03.2024 санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає громадянин України ОСОБА_5 , а саме: банківську картку № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Хiаоmі Mi 11 Lite» (IMEI 1: НОМЕР_12 ; IMEI 2: НОМЕР_13 ) із сім-карткою оператора мобільного зв?язку з номером НОМЕР_14 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2024 по праві №127/7249/24 на банківську картку № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Хiаоmі Mi 11 Lite» (IMEI 1: НОМЕР_12 ; IMEI 2: НОМЕР_13 ) із сім-карткою оператора мобільного зв?язку з номером НОМЕР_14 було накладено арешт.
Відповідно до протоколу пред'явлення особи для впізнання від 06.03.2024 та довідки до нього, ОСОБА_7 заявив, що на фотознімку під №3 він чітко впізнає ОСОБА_5 . Дана слідча дія зафіксована на аудіо-,відеозапис, який записано на оптичний диск, який є додатком до даного протоколу.
Також судом досліджено квитанції про отримання на зберігання речових доказів до кімнати зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 за №673, 674, 675.
Окрім того, під час судового розгляду даного кримінального провадження судом було оглянуто речові докази, а саме: спортивну кофту темного кольору із написом «М Motorsport» із застібкою типу «блискавка», яка була добровільно видана ОСОБА_7 12.10.2023; фіксуючий засіб, вилучений у ОСОБА_7 ; мобільний телефон та банківську картку.
Відтак, заслухавши показання допитаних в судовому засіданні осіб, заслухавши клопотання та заперечення сторони захисту, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові та речові докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Загальні підстави визнання доказів недопустимими викладені у приписах ст. 87 КПК України.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 20.10.2001 № 12-рп/2011 обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання таких доказів. Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Так, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти огляду судом речових доказів, аргументуючи це тим, що йому та його підзахисному вони не відкривались в порядку ст. 290 КПК України. Проте, відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів кримінального провадження від 02.05.2024, на той час підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , в графі: «З протоколом ознайомлені» зазначили: «З матеріалами кримінального провадження ознайомлений без обмежень в часі», на підтвердження чого проставили свої підписи у даному протоколі. Окрім того, також вони проставили свої підписи в графі протоколу: «Факт надання доступу до усіх матеріалів досудового розслідування, включаючи речові докази та копії опису матеріалів, а також ознайомлення з ними, підтверджуємо». Додатком до даного протоколу є додаток-перелік матеріалів кримінального провадження №22023020000000177 від 30.08.2023.
Крім того, захисник обвинуваченого просив суд визнати недопустимим доказом протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 14.01.2023 та показання даного свідка, надані ним в судовому засіданні 04.06.2025.
Свою позицію захисник обґрунтовував тим, що під час проведення судового слідства, 16.12.2024 сторона обвинувачення запросила дану особу до суду для допиту в якості свідка. Однак, його не було допитано в якості свідка у зв'язку з тим, що сторона захисту заперечувала проти цього, на що погодився і суд, оскільки в якості свідка під час проведення досудового слідства він не допитувався, протокол його допиту в якості свідка стороні захисту не відкривався і сторона обвинувачення не заявляла на підготовчому судовому засіданні клопотання про його допит в якості свідка. Окрім того, на запитання суду стороною обвинувачення було підтверджено, що ОСОБА_7 не допитувався під час досудового розслідування в якості свідка і протоколу допиту свідка ОСОБА_23 у матеріалах справи немає. Суд, вислухавши думку сторін, надав стороні обвинувачення час для з'ясування статусу ОСОБА_23 . 23.03.2025 судом було задоволено клопотання сторони обвинувачення щодо допиту в якості свідка ОСОБА_23 , що на думку сторони захисту було незаконним, а тому сторона захисту, у зв'язку з цим подала заяву про відвід судді, у задоволенні якої було відмовлено. 04.06.2025 свідка ОСОБА_23 було допитано стороною обвинувачення під час судового розгляду даного кримінального провадження. Сторона захисту, вважаючи дії сторони обвинувачення та суду такими, що не відповідають вимогам закону, відмовилась приймати участь у дослідженні недопустимого доказу, заявивши про це суду.
На переконання захисника, показання свідка ОСОБА_23 є недопустимим доказом виходячи із наступного.
Отримання показань свідка зафіксованих у протоколі його допиту є різновидом слідчих дій. А приписами ч. 8 ст. 223 КПК України встановлено, що слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. За частиною першою цієї ж статті, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023020000000177 розпочато 30.08.2023 шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчено 02.05.2024, у день коли обвинувальний акт було скеровано до суду, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 219 КПК України, тобто це той проміжок часу, коли органу досудового розслідування або прокуророві, у випадках передбачених законом, дозволяється проведення слідчих (розшукових) або негласних слідчих (розшукових) дій.
Натомість прокурором допит свідка ОСОБА_23 було здійснено 14.01.2025, що підтверджується відповідним протоколом, тобто поза межами строку досудового розслідування та в послідуючому заявлено клопотання про допит даного свідка в суді і представлено суду даного свідка для отримання від нього показань.
При цьому стороні обвинувачення було достеменно відомо про наявність цього свідка у процесі проведення досудового розслідування, оскільки 30.08.2023, 14.09.2023, 12.10.2023, 25.10.2023, 22.01.2024 у нього відбиралось письмове пояснення (п.п. 2, 4, 5, 6, 10 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування), 06.03.2024 йому повідомлено про підозру (п. 16 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування) та 06.03.2024 його було допитано в якості підозрюваного (п. 17 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування), де міститься очевидна описка про те що цього дня було допитано в якості підозрюваного ОСОБА_5 .
На очевидність описки у п. 17 Розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування вказує той факт, що цього дня проведено допит підозрюваного ОСОБА_5 , однак це було неможливо через те, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручено тільки наступного дня - 07.03.2024 (п. 19 Реєстру матеріалів досудового розслідування).
Таким чином, протокол допиту свідка ОСОБА_23 від 14.01.2025 є недопустимим доказом.
У зв'язку з вищевикладеним, є недопустимим доказ - показання ОСОБА_23 , надані ним суду 04.06.2025, на що вказує наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
За частиною другою цієї ж статті, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
У той же час, як зазначено у частині дванадцятій цієї ж статті, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Разом з тим, частиною одинадцятою даної статті визначено, що сторони кримінального провадження зобов'язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Однак, збирання цих матеріалів стороною обвинувачення після звершення строків досудового розслідування та під час судового розгляду є можливим тільки у випадках, передбачених частиною третьою статі 333 цього Кодексу.
Таким чином, на переконання захисника, у зв'язку з тим, що прокурором проведено слідчі дії всупереч вимогам ч. 8 ст. 233 КПК України, отриманий ним доказ - показання свідка ОСОБА_23 , зафіксовані у протоколі від 14.01.2025, є недопустимим, а його відкриття стороні захисту - нікчемним. Відтак, показання свідка ОСОБА_23 здобуті у судовому засіданні, що мало місце 04.06.2025, теж є недопустимим доказом у розумінні ч. 8 ст. 238 КПК України та ч. 12 ст. 290 КПК України.
Ще однією підставою для визнання даного доказу недопустимим, на переконання сторони захисту, є те, що ОСОБА_24 у даному кримінальному провадженні має статус підозрюваної особи, про що прямо зазначено у 16 Розділі І Реєстру матеріалів досудового розслідування доданих до обвинувального акта по обвинуваченню ОСОБА_25 і дана підозра не скасована у встановленому законом порядку.
Разом з тим, прокурор здійснивши допит 14.01.2025 ОСОБА_23 надав йому у цьому ж кримінальному проваджені статус свідка.
Так, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є також докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Незважаючи на те, що діючим кримінальним процесуальним законодавством не визначено можливість набуття однією і тією ж самою особою подвійного статусу у кримінальному провадженні, однак на думку сторони захисту одночасне перебування особи в одному і тому ж кримінальному провадженні у статусі свідка та підозрюваного є неможливим через наявність різних і кардинально протилежних прав та обов'язків, в тому числі через призму відповідальності за відмову від дачі показань або за дачу завідомо неправдивих показів.
Таким чином, наявність в особи статусу підозрюваного у кримінальному провадженні виключає його можливість перебувати у цьому ж кримінальному провадженні у статусі свідка.
Вирішуючи вищезазначене клопотання захисника суд виходить з наступного в своїх доводах.
За змістом ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 95 КПК України свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
Оскільки судом задоволено клопотання сторони обвинувачення і ОСОБА_7 було допитано в судовому засіданні під присягою, суд вважає його показання допустимим доказом.
Окрім того, за змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
Обвинуваченим в даному кримінальному провадженні є лише ОСОБА_5 . Матеріли ж кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 під час досудового розслідування були виділені в інше провадження, тому одночасного статусу обвинуваченого і свідка в даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 не має.
Також захисник заперечував проти перехресного допиту даного свідка ОСОБА_7 та його підзахисного, аргументуючи це тим, що ОСОБА_24 не є свідком у даному кримінальному провадженні, не допитувався у такій якості під час проведення досудового розслідування, у спільному провадженні мав статус підозрюваного.
Посилався на те, що порядок допиту свідка у судовому засіданні регламентується приписами ст. 352 КПК України.
Разом з тим, відповідно до приписів ч. 7 ст. 352 КПК України, після прямого допиту свідка протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка, під час якого дозволяється ставити навідні питання.
ОСОБА_24 допитувався в якості свідка за ініціативою сторони обвинувачення.
Сторона захисту в допиті свідка ОСОБА_23 , під час проведення судового слідства, участі не приймала з підстав того, що ОСОБА_24 не є свідком у даному кримінальному провадженні, оскільки під час досудового розслідування в якості свідка не допитувався і протокол про його допит в якості свідка стороні захисту не відкривався.
Оскільки ОСОБА_24 допитувався в якості свідка за ініціативою сторони обвинувачення, відповідно до ч. 7 ст. 352 КПК України, право на його перехресний допит належить тільки протилежній стороні, а саме стороні захисту.
Проведення перехресного допиту обвинуваченого приписами ст. 351 КПК України, яка регламентує порядок проведення допиту обвинуваченого під час судового розгляду, не передбачено.
За таких обставин, правових підстав для проведення перехресного допиту свідка ОСОБА_23 немає.
У зв'язку з вищевикладеним сторона захисту заперечувала проти проведення перехресного допиту свідка ОСОБА_23 та повідомила суд про те, що не бажає і не буде брати участі у проведенні його перехресного допиту.
Вирішуючи вищезазначене клопотання захисника суд виходить з наступного в своїх доводах.
За змістом ч. 15 ст. 352 КПК України суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з'ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев'ятою статті 224 цього Кодексу.
В даному випадку, саме для з'ясування причин розбіжності в показаннях обвинуваченого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_7 судом було призначено їх одночасний допит.
Окрім того, під час підготовчого судового засідання стороною захисту було подано скаргу на дії старшого слідчого в ОВС СВ УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_12 в частині незаконного проведення огляду місця події 30.08.2023, а саме службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_15 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 та в частині незаконного проведення особистого обшуку ОСОБА_7 в ході проведення огляду місця події 30.08.2023; на клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_26 про проведення обшуку (легалізація) від 31.08.2023 та на дії прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_3 , який погодив відповідне клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу УСБ України у Вінницькій області ОСОБА_26 про проведення обшуку (легалізація) від 31.08.2023, не перевіривши належним чином його відповідність чинному законодавству.
Також стороною захисту до суду було подано письмове заперечення на ухвалу слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_16 у справі №127/26822/23 від 31.08.2023 в частині надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчим суддею, а також в частині надання дозволу на проведення особистого обшуку громадянина ОСОБА_7 .
Крім того, подано скаргу на дії старшого оперуповноваженого відділу ІНФОРМАЦІЯ_11 старшого лейтенанта ОСОБА_15 щодо допиту свідка ОСОБА_10 , який був адміністратором ІНФОРМАЦІЯ_15 у кримінальному провадженні №22023020000000177 від 30.08.2023.
Даючи правову оцінку вищевказаним скаргам та письмовому запереченню суд виходить з наступного.
За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду або отримання довідки, висновку спеціаліста).
Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
В даному випадку виконано вимоги ч. 3 ст. 233 КПК України, тому скарга та заперечення сторони захисту в цій частині також є необґрунтованими.
Щодо допиту свідка ОСОБА_10 суд вважає необхідним ще раз наголосити на тому, що суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. В даному випадку свідок ОСОБА_10 був допитаний в судовому засіданні під присягою, тому саме його показання надані під присягою враховуються судом в сукупності з іншими дослідженими по справі доказами.
Окрім того, в матеріалах кримінального провадження міститься доручення старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_14 про проведення слідчих (розшукових) дій (в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) №53/6-7-2084ві від 30.08.2023, адресоване начальнику ІНФОРМАЦІЯ_11 , в якому слідчий доручає працівникам даного відділу встановити місцезнаходження та допитати в якості свідків осіб з числа працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ), яким можуть бути відомі обставини вчинення громадянином ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
Законність наданого доручення не ставиться під сумнів судом, оскільки воно надане в порядку ст. ст. 40, 41 КПК України, слідчим, який безпосередньо вніс відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що відповідає вимогам ст. 214 КПК України.
Виготовлення даного доручення саме до початку проведення допиту свідка ОСОБА_10 підтверджується тим, що відомості до ЄРДР були внесені 30.08.2023 о 17:28 год, огляд місця події проведено 30.08.2023 з 18:15 год по 20:10 год, тоді як допит розпочато вже після цього, а саме 30.08.2023 о 20:20 год. Належних доказів для підтвердження протилежного стороною захисту не наведено.
Таким чином, з'ясовано, що стороною захисту не наведено суду жодної безумовної підстави для визнання будь-якого із доказів недопустимими з підстав порушення кримінально-процесуального законодавства чи прав обвинуваченого ОСОБА_5 .
В достовірності та об'єктивності досліджених судом доказів у суду сумніву не виникає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми, у зв'язку з чим були прийняті судом.
Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено. Відтак, суд вважає можливим покласти надані стороною обвинувачення докази в підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.
При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду даного кримінального провадження судом були створені всі необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 та іншими невстановленими на даний момент особами - спільниками ОСОБА_5 , усвідомлюючи при цьому протиправний характер своїх дій, незаконно збув ОСОБА_7 і, в подальшому, діючи спільно із вказаними особами, незаконно використав комплекс негласного отримання інформації у складі відео-реєстратора з фіксуючими елементами та засобами камуфляжу, що відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочинку, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин та відповідного покарання.
Відтак, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена матеріалами кримінального провадження, а також показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , які повністю узгоджуються між собою та з дослідженими судом письмовими та речовими доказами.
Щодо роз'яснення висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, суд виходить з наступного.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьєта Сассі проти Франції», п.52).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_5 , у судовому засіданні не встановлено.
При кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК.
Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст. 359 КК України, полягає в тому, що він порушує встановлений порядок використання спеціальних технічних засобів негласного одержання інформації, принижує авторитет органів державної влади, підриває довіру до органів, які застосовують такі засоби, посягає на конституційні права та свободи громадян.
Предмет злочину - це спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації.
До спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації (СТЗ) належать спеціальні технічні засоби для зняття інформації з каналів зв'язку та інші засоби негласного отримання інформації, а саме технічні, програмні засоби, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, призначені (спеціально розроблені, виготовлені, запрограмовані, пристосовані) для негласного отримання інформації.
До таких засобів належать СТЗ для негласного: а) отримання та реєстрації аудіо- інформації; б) візуального спостереження та документування; в) прослуховування телефонних переговорів; г) перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв'язку; д) контролю поштових повідомлень і відправлень; е) обстеження предметів і документів; є) проникнення у приміщення, транспортні засоби, інші об'єкти та їх обстеження; ж) контролю за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктів; з) отримання (зміни, знищення) інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі та ін.
Державними замовниками розроблення, виготовлення та придбання СТЗ можуть бути: СБУ, розвідувальні органи, МВС, ІНФОРМАЦІЯ_23 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , Управління державної охорони, ДПтС, а також ІНФОРМАЦІЯ_25 в межах, визначених законодавством.
Для негласного отримання інформації можуть використовуватись і будь-які інші технічні засоби: фотоапарати, відеокамери, диктофони тощо. Однак питання щодо належності до СТЗ конкретного технічного засобу, у тому числі виробленого кустарним способом, вирішується експертно-технічною комісією СБУ.
З об'єктивної сторони злочин характеризується такими альтернативними діями: 1) незаконне придбання СТЗ; 2) їх незаконний збут; 3) незаконне використання цих технічних засобів.
Незаконне придбання СТЗ - це отримання зазначених засобів всупереч порядку, встановленому КМУ. Незаконне придбання СТЗ може бути як оплатним, так і безоплатним (купівля, обмін на інші товари або речі, отримання як плати за виконану роботу чи виконані послуги, одержання як подарунок, відшкодування боргу). Згідно з установленим порядком придбання СТЗ має здійснюватися лише державними замовниками СТЗ серійного виробництва чи зразків дослідних партій вітчизняних та іноземних виконавців на конкурсних засадах. Реалізацію державної політики з придбання СТЗ для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації та забезпечення державного контролю і координації діяльності державних органів у цій сфері здійснює СБУ.
Замовниками придбання СТЗ можуть бути центральні органи виконавчої влади, розвідувальні органи, підрозділи яких провадять оперативно-розшукову діяльність, міжнародні правоохоронні організації, спеціальні служби та правоохоронні органи іноземних держав.
Під незаконним збутом спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації слід розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми відчуження спеціальних технічних засобів отримання інформації іншій особі (продаж, дарування, сплата боргу, позика та ін.).
Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації - це незаконне застосування таких засобів для негласного отримання інформації шляхом таємного прослуховування і спостереження, у тому числі з використанням відеозапису, оптичних приладів тощо.
Використання спеціальних технічних засобів - це їх застосування за цільовим призначенням.
Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації можуть використовуватися лише оперативними підрозділами ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ІНФОРМАЦІЯ_27 за наявності за наявності на те законних підстав.
Незаконним використання СТЗ негласного отримання інформації є у випадках, коли: 1) відсутній дозвіл на їх використання; 2) відсутні підстави для негласного отримання інформації; 3) порушується порядок використання зазначених засобів.
Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконного використання СТЗ негласного отримання інформації (зазначені засоби таємно встановлені у помешканні громадянина, у приміщенні або сховищі підприємства, установи, організації і приведені у робочий стан) незалежно від того, отримана така інформація чи ні.
Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел, поєднаний з метою негласного одержання інформації.
Суб'єкт злочину - це будь-яка особа, яка досягла 16-ти років.
Так, у відповідності до висновку експерта УНДІСТСЕ СБ України №118/3-119/3 від 28.11.2023, наданий на дослідження комплекс негласного отримання інформації у складі відео-реєстратора з фіксуючими елементами та засобами камуфляжу функціонально призначений для негласного отримання, обробки і реєстрації (накопичення) фото-, відеоінформації на зовнішньому носії інформації та відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Даючи ретельну оцінку висновку експерта, суд враховує, що комплексна експертиза спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та комп'ютерно-технічна експертиза за №118/3-119/3 від 28.11.2023 призначена і проведена з дотриманням вимог закону, компетентними експертами у своїй галузі, висновки експертів ґрунтуються на правильно зібраних досудовим слідством даних та доказах, відповіді експертів на поставлені питання логічні, обґрунтовані, повні та переконливі, а також узгоджуються з іншими, дослідженими і перевіреними у судовому засіданні зібраними досудовим слідством, доказами.
У частині 2 ст. 359 КК передбачена відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені: а) повторно; б) за попередньою змовою групою осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Домовитись про спільне вчинення злочину заздалегідь - означає дійти згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони. Така домовленість може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій тощо. Учасники вчинення злочину такою групою діють як співвиконавці. При цьому конклюдентними вважають мовчазні дії, з яких можна зробити висновок про дійсні наміри особи. Це, наприклад, обмін жестами, мімікою, певними рухами, внаслідок чого дії співучасників стають узгодженими.
Судом не було встановлено, що група осіб, до складу якої входив також обвинувачений ОСОБА_5 , при здійсненні своєї злочинної діяльності мала ознаки високого ступеня організованості, наявність чіткого плану скоєння кримінального правопорушення з розподілом ролей, що характерно для організованої групи. Тому, в даному випадку, має місце саме попередня змова групи осіб на вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 359 КК України, як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволяють ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд керується вимогами ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, а також особу обвинуваченого.
Так, злочин, передбачений ч. 2 ст. 359 КК України, відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше несудимий, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_5 згідно зі статтею 66 КК України, не встановлено.
Обставин, передбачених статтею 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого, не встановлено.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
За вищевикладених обставин, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме: невизнання ним своєї вини в інкримінованому злочині, враховуючи відомості щодо його особи, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого та його перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно й доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті обвинувачення.
Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 необхідно рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Запобіжний захід в межах даного кримінального провадження обвинуваченому не обирався. Відповідного клопотання про обрання будь-якого запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання даним вироком суду законної сили стороною обвинувачення заявлено не було.
Відповідно до довідки-розрахунку №1/1430 фактичної вартості робіт з проведення комплексної експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та комп'ютерно-технічної експертизи №118/3-119/3 від 28.11.2023, витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні склали 19 118,40 грн. Тому, згідно з ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути зазначені витрати з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави, оскільки проведення експертизи було обумовлено розслідуванням скоєного ним злочину.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. ст. 96-1, 96-2 КК України та ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65-67, 359 КК України, ст. ст. 84-86, 100, 124, 174, 371, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання на виконання вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в сумі 19 118 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімнадцять) грн 40 коп.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 01.09.2023 по справі №127/26819/23 на предмети та речі, що були вилучені 30.08.2023 під час особистого обшуку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході огляду місця події - службового приміщення ІНФОРМАЦІЯ_15 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: павербанк чорного кольору із написом «Power Bank» та «12000mA» із кабелем білого кольору; предмет, схожий на відеокамеру із блоком керування із кнопками «Reset, on/of», портом USB та слотом для карти пам?яті/сім-карти; предмет, схожий на Bluetoth-мікрофон із трьома сервісними клавішами та роз?ємом USB; медичний еластичний бинт із металевою застібкою; фрагменти медичного пластиру з прозорого матеріалу; навушник тілесного кольору; мобільний телефон марки «Redmi Note 10M2101K7AG» (IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 ) із сім-картами з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору s/n R58R935MJ9L IMEI 1: НОМЕР_8 та IMEI 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Vivo».
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.03.2024 по справі №127/7249/24 на майно, вилучене 04.03.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_5 , а саме: банківську картку № НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Хiаоmі Mi 11 Lite» (IMEI 1: НОМЕР_12 ; IMEI 2: НОМЕР_13 ) із сім-карткою оператора мобільного зв?язку з номером НОМЕР_14 .
Речові докази у кримінальному провадженні № 22023020000000177, а саме:
-спортивну кофту темного кольору із написом «М Motorsport» із застібкою типу «блискавка», яка була добровільно видана ОСОБА_7 12.10.2023, поміщена у паперовий конверт, опечатаний паперовими бирками, із пояснювальним написом, підписом слідчого та відтисками печатки «Для пакетів №1 УСБУ у Вінницькій області», який відповідно до квитанції №675 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 - знищити;
-медичний еластичний бинт із металевою застібкою та фрагменти медичного пластиру з прозорого матеріалу, які відповідно до квитанції №673 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 - знищити;
-банківську картку № НОМЕР_2 , поміщену до спецпакету №3379227, який відповідно до квитанції №674 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 - знищити.
На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речові докази, які були предметом кримінального правопорушення, а саме: павербанк чорного кольору із написом «Power Bank» та «12000mA» із кабелем білого кольору; предмет, схожий на відеокамеру із блоком керування із кнопками «Reset, on/of», портом USB та слотом для карти пам?яті/сім-карти; предмет, схожий на Bluetoth-мікрофон із трьома сервісними клавішами та роз?ємом USB; навушник тілесного кольору; мобільний телефон марки «Redmi Note 10M2101K7AG» (IMEI 1: НОМЕР_4 ; IMEI 2: НОМЕР_5 ) із сім-картами з номерами НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Samsung» чорного кольору s/n R58R935MJ9L IMEI 1: НОМЕР_8 та IMEI 2: НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Vivo», поміщені до спецпакету №5021819, який відповідно до квитанції №673 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 , а також мобільний телефон марки «Хiаоmі Mi 11 Lite» (IMEI 1: НОМЕР_12 ; IMEI 2: НОМЕР_13 ) із сім-карткою оператора мобільного зв?язку з номером НОМЕР_14 , поміщений до спецпакету №3379227, який відповідно до квитанції №674 передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
Суддя: