Справа № 151/48/26
Провадження № 1-кп/151/54/26
іменем України
19 березня 2026 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю :
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Чечельницького районного суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025020100000369, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 грудня 2025 року про визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербка Чечельницького району Вінницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,
У провадженні Чечельницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказаний обвинувальний акт.
21 січня 2026 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.
27 січня 2026 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду та продовжено обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
До початку судового розгляду прокурор ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що згідно ст. 177 КПК України метою і підставами продовження запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 , загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, відсутністю у нього постійного місця роботи, відсутність міцних соціальних та сімейних зв'язків через, що він з метою уникнення відповідальності може переховування від органів досудового розслідування та суду. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою уникнення покарання, так вони проживають разом та поєднанні єдиним побутом. Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - так як ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення покарання. Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки: особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи репутацію підозрюваного, тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного; особиста порука, оскільки у ОСОБА_5 , на даний час відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього в суд на першу вимогу; застава, оскільки у ОСОБА_5 , відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти для цього; домашній арешт, враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу. Звертаючись із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченогоОСОБА_5 , слідчим на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, відсутність постійного доходу, місця роботи, вчинення злочину в умовах воєнного стану, а також тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому. Таким чином враховуючи, що вищевикладене свідчить про неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, так як вказане буде суперечити загальним засадам кримінального провадження, а саме ст. 28 КПК України розумні строки, а також враховуючи тяжкість злочину, тому просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави на суму 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор ОСОБА_3 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав подане ним клопотання частково та просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 без визначення застави. Зазначив, що ризики, які були присутні при обрані та продовженні запобіжного заходу на даний час не зменшились, а саме переховування від органів досудового розслідування, вплив на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, просить задовольнити клопотання та продовжити запобіжний захів у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що повністю пробачила чоловіка та, оскільки мають малолітню дитину, просила визначити заставу та призначити мінімальну міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив визначити йому заставу, оскільки вину визнає, однак наміру стріляти в дружину не мав, просто хотів налякати, щоб та розповіла йому, хто веде з нею переписку в телефоні, яку він побачив випадково.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні просила визначити розмір застави її підзахисному, оскільки він повністю визнає свою вину, має позитивну характеристику з місця служби, отримував премії та має певні заощадження для сплати застави.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання прокурора та захисника обвинуваченого, приходить до наступного висновку.
Щодо заявленого клопотанняпрокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено Чечельницьким районним судом Вінницької області та який закінчується 27 березня 2026 року і розгляд кримінального провадження до вказаної дати не може бути закінчено.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, впливати на свідків та потерпілу в даному кримінальному провадженні.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
За сукупності вказаних вище обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого та обставини обвинувачення, суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню, оскільки ризики, що існували під час обрання та продовження даного запобіжного заходу продовжують існувати та є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим, а тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Щодо заявленого клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 щодо визначення розміру застави, суд вважає, що воно не підлягає до задоволення, оскільки визнання вини є недостатньою підставою для задоволення даного клопотання, так як обвинувачений будучи військовослужбовцем, маючи при собі постійну бойову зброю та навики поводження із нею, приїхавши додому на відпочинок, застосував зброю відносно дружини та наніс їй тілесні ушкодження.
Керуючись статтями 176, 183, 331, 372 КПК України,
Клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 19 березня 2026 року по 17 травня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 - відмовити.
Розгляд справи відкласти на 22 квітня 2026 року на 13 годину 00 хвилин.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, потерпілій та надіслати прокурору та начальнику Вінницької установи виконання покарань №1.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_9