Справа № 149/942/26
Провадження №1-кс/149/247/26
19.03.2026 р. м. Хмільник
Слідча суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12026020210000067, внесеному до ЄРДР 04 лютого 2026 року, кваліфікованому за ч. 1 ст. 367 КК України, про накладення арешту,
17 березня 2026 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло вказане клопотання, яке мотивовано тим, що в провадженні СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, перебувають матеріали кримінального провадження № 12026020210000067 від 04 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що у результаті неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, місцевому бюджету Вінницької обласної ради в особі Хмільницької обласної лікарні відновного лікування завдано матеріальної шкоди в сумі 177 915,90 грн, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому згідно примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Оскільки, в даному кримінальному провадженні 28 січня 2026 року КНП "Хмільницька ОЛВЛ ВОР" було заявлено цивільний позов про відшкодування майнової шкоди у сумі 177 915,90 грн, з метою забезпечення відшкодування шкоди, слідчий просив накласти арешт на належну ОСОБА_5 земельну ділянку із кадастровим номером 0520680500:01:002:0052, загальною площею 0,094 га, що розташована на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, шляхом заборони її відчуження.
Слідчий ОСОБА_3 , прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду повідомлені належним чином. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання згідно ч. 1 ст. 172 КПК України.
Клопотання розглядається без виклику підозрюваного, захисника на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України за клопотанням слідчого.
Слідча суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшла наступних висновків.
Клопотання про арешт майна відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером 0520680500:01:002:0052, загальною площею 0,094 га, що розташована на території Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 .
За загальними правилами, передбаченими ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається, зокрема з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно до ч. 8, 11 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При цьому, як слідує із матеріалів клопотання, КНП "Хмільницька ОЛВЛ ВОР" 28 січня 2026 року було заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 42025022330000118.
Доказів пред'явлення цивільного позову до ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження 12026020210000067 суду не надано.
Враховуючи викладене, накладення арешту на майно ОСОБА_5 не може сприяти виконанню завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням - тому клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 170-173 КПК України, слідча суддя,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідча суддя: