Справа № 146/1626/25
Провадження №2/148/626/26
Іменем України
12 березня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,
при секретарі Ліванчук А.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (надалі ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 12.07.2023 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №6856635 про надання споживчого кредиту.
14.07.2023 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено Додаткову угоду до договору №6856635 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов кредитного договору, з урахуванням Додаткової угоди до договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 7500 грн; строк кредиту 364 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (10.07.2024) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до договору.
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 7500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
У період з 12.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем було сплачено 8106,27 грн, які було спрямовано на оплату процентів.
27.05.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" було укладено договір факторингу №27.05/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги відповідача було повідомлено через електронну пошту, вказану відповідачем при укладенні кредитного договору.
Позивачем нараховано проценти за 44 календарних днів ( 28.05.2024-10.07.2024) в межах строку договору ( 7500 грн х 1,99 % = 149,25 грн х 44 дні = 6567 грн).
25.11.2024 рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" змінено найменування з ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" на нове найменування ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", про що 10.12.2024 зроблено запис в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена та становить 25111,50 грн, з яких: 7500 грн - тіло кредиту, 11044,50 грн - нараховані проценти, 6567 грн - нараховані позивачем проценти за 44 дні.
У зв'язку з даними обставинами позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості в розмірі 25111,50 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. Окрім цього, також просить в порядку ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3:100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь позивача. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
В судове засідання представник позивача не з'явився. В матеріалах справи наявна відповідь на відзив, згідно якої представник позивача просить розгляд справи проводити без його участі, позов задовольнити в повному обсязі. Також вказав, що з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву не погоджується та вважає їх такими, що не відповідають дійсності та вимогам чинного законодавства. Проценти були нараховані в межах строку кредитування. У період з 12.07.2023 по 26.05.2024 відповідачем було сплачено 8106,27 грн, які було спрямовано на оплату процентів. Позивачем були нараховані проценти за 44 календарних днів з 28.05.2024 по 10.07.2024 в розмірі 6567 грн. Беззаперечність права вимоги позивача та доведеність наявної заборгованості неодноразово підтверджена судовою практикою, в тому числі і в апеляційній інстанції. Позивачем документально доведено понесення витрат на професійну допомогу, а тому відсутні підстави для відмови у їх стягненні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого він просить розглянути справу у його відсутність, у задоволенні позову відмовити У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, то позов задовольнити частково, виключивши з розрахунку проценти, нараховані після спливу строку кредиту, а також суми, що мають характер штрафних санкцій. Також просив зменшити розмір нарахованих процентів до співмірного рівня відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України. У стягненні витрат на професійну правничу допомогу відмовити або зменшити їх до розумного розміру з огляду на характер спору та його розгляд у спрощеному провадженні. Вважає, що сума 10000 грн є завищеною та не відповідає критеріям розумності та співмірності. Також вказав, що процентна ставка 1,99 % на день призводить до значного збільшення суми боргу порівняно з отриманим кредитом.
Відповідно до ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 12.07.2023 відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с.60-61) та того ж дня між ним та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" було укладено договір №6856635 про надання споживчого кредиту (надалі - кредитний договір), про що свідчить його копія (а.с.85-89), за умовами якого сторони погодили наступні умови:
- п.1.2. на умовах, встановлених договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором;
- п. 1.3. сума кредиту (загальний розмір) складає: 500 гривень. Тип кредиту - кредит;
- п. 1.4. строк кредиту 364 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі;
- п.1.5. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- п.1.5.1. стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору;
- п.1.5.2. знижена процентна ставка 1,692 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 26.07.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки;
- п.1.5.3. протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку;
- п.1.6. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;
- п.2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ;
- п.3.1. проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт».
Тоді ж між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем було підписано Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №6856635 від 12.07.2023 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, про що свідчить його копія (а.с.90).
14.07.2023 відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с.58-59) та того ж дня між ним та ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" була укладена Додаткова угода до договору №6856635 про надання споживчого кредиту від 12.07.2023, про що свідчить її копія (а.с.75), за умовами якої сторони погодили наступні умови:
- п.1. збільшити суму кредиту на 7000 гривень, в зв'язку з чим погодили внести наступні зміни до договору:
- п.1.1 викласти п.1.3 договору в новій редакції: "1.3. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7500 гривень. Тип кредиту - кредит.";
- п.2. надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 договору. Дати надання частини кредиту: 14.07.2023 або 15.07.2023;
- п.3. підписуючи цю Додаткову угоду, Споживач підтверджує, що перед укладенням цієї Додаткової угоди йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), з урахуванням збільшення суми кредиту;
- п.7. дана Додаткова угода та Додаток 1 в редакції від 14.07.2023 є невід'ємною частиною договору.
Тоді ж між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та відповідачем було підписано Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №6856635 від 12.07.2023 - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, про що свідчить його копія (а.с.76-77), згідно якої загальна вартість кредиту станом на 10.07.2024 становить 61276,77 грн, з яких: 7500 грн - сума кредиту; 53776,77 грн - проценти.
ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов'язання за кредитним договором та Додатковою угодою виконало, а саме, перерахувало відповідачу на його платіжну картку № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 500 грн та 7000 грн, про що свідчить: копія повідомлення ТОВ "ПЕЙТЕК УКРАЇНА" від 24.07.2024 Вих.№2024-07-24-2_4 (а.с.44-46), у якому зазначено про успішність перерахування коштів на платіжну картку клієнта ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", зокрема, про зарахування 14.07.2023 об 14:49:08 на картку № НОМЕР_1 коштів в сумі 7000 грн, номер транзакції в системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА"37473872; копія повідомлення ТОВ "ФК "КОНТРАКТОВИЙ ДІМ" від 29.05.2024 Вих.№7/4950 (а.с.47-28), у якому зазначено про успішність операції, зокрема, про зарахування 12.07.2023 о 18:28 на картку № НОМЕР_1 коштів в сумі 500 грн, номер транзакції 1264261352; копія повідомлення АТ "Універсал Банк" від 18.02.2026 №БТ/Е-5371 (а.с.12).
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував.
Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) №6856635 від 12.07.2023 позичальника ОСОБА_1 , сформованої ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА"(а.с.64-70), вбачається, що станом на 26.05.2024 загальний розмір заборгованості становить 18544,50грн, з яких: 7500 - основний борг, 11044,50 грн - проценти.
27.05.2024 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" було укладено договір факторингу №27.05/24-Ф, про що свідчить його копія (а.с.113-117), відповідно до умов якого сторони погодили:
- п.1.1. фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору;
- п.1.2. - перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому - передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 (а.с.122) вбачається, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 16723.
Відповідно до копії Додатку №1 до договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024 - Реєстру боржниківвід 27.05.2024 (а.с.73-74) вбачається, що ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №6856635 із загальною сумою заборгованості 18544,50 грн, з яких: 7500 - заборгованість за основною сумою боргу; 11044,50 грн - заборгованість за відсотками.
27.05.2024 ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" (первісний кредитор) направило на електронну пошту відповідача, зазначену при укладанні кредитного договору, повідомлення про відступлення прав вимоги, про що свідчить копія даного повідомлення (а.с.62).
25.11.2024 рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" змінено найменування з ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ УКРАЇНА" на нове найменування ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", про що 10.12.2024 зроблено запис в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчить копія даного рішення (а.с.42) та копію виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.12.2024 (а.с.56).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" в межах строку договору, а саме, за період з 28.05.2024 до 10.07.2024 нараховало відповідачу проценти за 44 календарних днів в розмірі 6567 грн ( 7500 грн х 1,99 % = 149,25 грн х 44 днів =6567 грн), про що свідчить розрахунок заборгованості, проведений позивачем (а.с.71).
У зв'язку з невиконанням відповідачем його зобов'язань за кредитним договором №6856635 від 12.07.2023 представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Норми ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним
Частиною 1 ст.1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №6856635 від 12.07.2023.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитому, а згодом і ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями відповідно до умов договору.
Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за вищевказаним кредитним договором.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на заперечення відповідача щодо нарахованих йому процентів, суд зазначає наступне.
Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості (а.с.64-70), проведений первісним кредитором, свідчить про те, що останній нараховував відповідачу проценти лише до 21.11.2023. При цьому нарахування процентів за період з 12.07.2023 до 25.07.2023 включно здійснювалося за зниженою процентною ставкою, а з 27.07.2023 по 21.11.2023 включно - за стандартною процентною ставкою.
Водночас судом встановлено, що сплачені відповідачем кошти в розмірі 8106,27 грн були спрямовані первісним кредитом на оплату процентів.
Між тим, провівши власні розрахуки, суд не може погодитись із зарахуванням усіх сплачених відповідачем коштів в оплату процентів, з огляду на таке.
З врахуванням умов кредитного договору та Додаткової угоди відповідач мав станом на 25.07.2023 сплатити проценти в розмірі 1539,72 грн (500 грн (тіло кредиту) х 1,692 % х 2 дні = 16,92 грн; 7500 грн (тіло кредиту) 1,692 % х 12 днів = 1522,80 грн; 16,92 грн + 1522,80 грн = 1539,72 грн).
З огляду на те, що сплачені відповідачем 27.07.2023 кошти в розмірі 1688,52 грн перевищували нараховані первісним кредитором проценти, тому сума в розмірі 1539,72 грн мала б піти в оплату процентів, а решта 148,80 грн (1688,52 грн - 1539,72 грн = 148,80 грн) - в оплату тіла кредиту. Відтак тіло кредиту мало зменшитись до 7351,20 грн (7500 грн - 148,80 грн = 7351,20 грн). Між тим первісний кредитор зарахував всю суму у погашення процентів.
Беручи до уваги те, що первісний кредитор здійснював нарахування процентів за стандартною процентною ставкою за період з 27.07.2023 по 21.11.2023 включно (118 днів), тому розмір процентів за даний період мав складати - 17262,09 грн ( 7351,20 х 1,99 % х 118 = 17262,09 грн).
Тобто станом на 27.05.2024 (момент передачі прав вимоги від первісного кредитора до позивача) заборгованість відповідача перед первісним кредитором, з урахуванням періоду здійснених нарахувань останнім та проведених відповідачем оплат, мала б складати 18195,54 грн (7351,20 грн (тіло кредиту) + 17262,09 грн ( нараховані відсотки за період з 27.07.2023 по 21.11.2023 включно) - 1940,25 (сплата відповідачем 09.08.2023) - 4477,50 грн ( сплата відповідачем 08.09.2023) = 18195,54 грн), а не 18544,50 грн, як визначив первісний кредитор, з яких: 7351,20 грн - тіло кредиту, 10844,34 грн - відсотки.
Також судом враховано, що позивачем в межах строку кредитування були нараховані відповідачу проценти в розмірі 6567 грн за 44 календарних днів, починаючи з 28.05.2024 до 10.07.2024. Втім неправомірність здійснених нарахувань первісним кредитором призвело до неправильних нарахувань позивачем, відтак суд приходить до висновку, що проведений позивачем розрахунок також підлягає перерахунку.
Оскільки тіло кредиту станом на момент передачі прав вимоги становило 7351,20грн, тому розмір процентів за 44 днів мав складати 6436,71 грн (7351,20грн х 1,99 % х 44 дні = 6436,71 грн).
З огляду на проведені вище розрахунки, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №6856635 від 12.07.2023 становить 24632,25 грн, з яких: 7351,20 грн - тіло кредиту; 17281,05 грн - відсотки (6436,71 грн ( за період з 27.07.2023 по 21.11.2023 включно) + 10844,34 грн ( за період з 28.05.2024 до 10.07.2024) = 17281,05 грн), а не 25111,50 грн, як визначив представник позивача.
Відтак твердження відповідача щодо нарахування йому процентів поза межами строку кредитування не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні та спростовано наявними в матеріалах справи доказами.
Прохання відповідача зменшити розмір нарахованих процентів до співмірного рівня відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України не заслуговує на увагу, оскільки норма ст.551 ЦК України на яку посилається останній стосується предмета неустойки, а не процентів, як помилково визначив відповідач.
Прохання представника позивача під час розгляду справи врахувати як орієнтири попередні рішення судів апеляційної інстанції також не заслуговує на увагу, оскільки ч.4 ст.263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не в рішеннях апеляційних судів.
Щодо процесуального клопотання представника позивача в порядку ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача на користь позивача, а також роз'яснення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, суд зазначає наступне.
Частиною 10 та 11 ст.265 ЦПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
З аналізу наведених норм вбачається, що суд наділений правом, а не обов'язком у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
В той же час, слід зазначити, що пред'являючи до суду даний позов, позивачем в межах строку договору вже нараховано відсотки, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача. Відтак нарахування відсотків поза межами строку є незаконним.
Окрім того, суд вважає необхідним роз'яснити представнику позивача, що нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України також є незаконним в силу п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування ч.10 та 11 ст.265 ЦПК України при ухваленні даного рішення.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №6856635 від 12.07.2023 в розмірі 24632,25 грн, з яких: 7351,20 грн - тіло кредиту; 17281,05 грн - відсотки.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених ним межах та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України гарантується кожному право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктами 4, 6, 9 ч.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що:
- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;
- інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;
- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Верховний Суд у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 вказав, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Відповідно до ч.2-6 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу було надано: копію договору №10/12-2024 про надання правничої допомоги від 10.12.2024 (а.с.14-15), укладеного між ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" та адвокатом Столітнім М.М.; копію заявки №11148 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.79-80), у якій сторони узгодили види робіт (послуг), кількість витрачених на них годин та їх вартість, яка склала 10000 грн; копію акту №11148 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.72), у якому міститься перелік видів робіт (наданих послуг), кількість витраченого часу на надані послуги та їх загальна вартість визначена у розмірі 10000 грн; копію рахунку на оплату №11148-20/10-2025 від 20.10.2025 (а.с.63), який містить види робіт (наданих послуг), кількість витрачених на них годин та їх вартість, яка склала 10000 грн; копію ордера на надання правничої допомоги від 20.10.2025 серія АІ №2028509 (а.с.91); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.09.2020 серія КС №9422/10 (а.с.30), копією довіреності від 05.06.2025 (а.с.39).
Судом враховано, що відповідач у відзиві на позов вказав, що витрати на професійну правову допомогу в розмірі 10000 грн є завищеними та не відповідають критеріям розумності та співмірності..
Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат, стороні на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вбачається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
У пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зробила висновок про те, що: "витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини друга статті 137 ЦПК України). При прийнятті рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід керуватися такими критеріями: дійсність витрат, необхідність витрат, розумність розміру витрат, співмірність витрат».
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Судом встановлено, що фактично правнича допомога адвоката Столітнього М.М. полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, складанні двох клопотань про витребовування доказів та відповіді на відзив.
Слід зазначити, що збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви, складення позовної заяви та подання позовної заяви охоплюється єдиним поняттям - підготовкою позову, тому розмежовувати окремі етапи його підготовки є безпідставним.
Визначаючи заявлені до відшкодування судові витрати на професійну правничу допомогу, оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи для сторін, ціни позову, суд вважає, що характер спірних відносин у справі не є складним, судова практика у цій категорії справ є сталою. При цьому суд враховує, що справа, що розглядається для представника позивача є типовою, не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів, не характеризується наявністю виключної правової проблеми та містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування, а тому суд вважає необхідним компенсувати позивачу понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. Саме така сума буде відповідати критерію реальності витрат на правову допомогу, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, тому з врахуванням вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, 2376,17 грн (24632,25х 2422,40 / 25111,50 = 2376,17 грн) (а.с.11).
На підставі викладеного, керуючись ст. 59 Конституції України, п. 4, 6, 9 ч.1 ст.1, п.1, 6 ч.1 ст.19, ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ст.3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги", ст.207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 626, 628, 629, 639, 1048-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, ЦПК України, суд, -
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження якого: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, заборгованість за договором №6856635 про надання споживчого кредиту від 12.07.2023 у розмірі 24632,25 грн (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять дві гривні двадцять п'ять копійок), з яких: 7351,20 грн - тіло кредиту; 17281,05 грн - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження якого: вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2376,17 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, а всього 8376,17 грн (вісім тисяч триста сімдесят шість гривень сімнадцять копійок).
В застосуванні ч.10 та 11 ст.265 ЦПК України при ухваленні даного рішення відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: