Справа № 591/2943/26 Провадження № 3/591/821/26
19 березня 2026 року м.Суми
Зарічний районний суд м.Суми у складі: головуючого судді Косар А. І.
учасники судового провадження:
ОСОБА_1 у статусі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Сумах судову справу за адміністративними матеріалами, які надійшли з Сумського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Суми; громадянство України; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ; не працює; Паспорт НОМЕР_1 від 27.09.2018, орган -5930, РНОКПП: НОМЕР_2
за чч. 1, 3, 4 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
і установила:
05.02.2026 близько 16 год. 20 хв гр. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Сільпо» за адресою: м.Суми пр. Михайла Лушпи, 4/1 здійснив крадіжку товару на суму 1 714.00 грн без ПДВ, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 780060 від 13.02.2026.
Також, 12.02.2026 о 15 год. 40 хв ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Сільпо» за адресою: м.Суми, пр. Михайла Лушпи,1/1 здійснив дрібну крадіжку товару на суму 800.00 грн без ПДВ, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 780058 від 12.02.2026.
Також, 14.02.2026 близько 16:51 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи у магазині «Аврора» за адресою: м. Суми, вул.Холодноярської Бригади, буд. 22, здійснив дрібну крадіжку товару на загальну суму 1 435.00 грн про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 000167 за ч. 4 статті 51 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 поліцейським уповноваженого органу поліції кваліфіковано за чч.1,3, 4 ст. 51 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справ, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Установлені судом обставини підтверджуються протоколами про адміністративне правопорушення, повідомленням на 102, відношенням, довідками про ціни на товар, письмовими поясненнями свідків події, інформацією про притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до вимог стст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на викладене, винуватість ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом і його дії за чч. 1, 3, 4 ст. 51 КУпАП поліцейським уповноваженого підрозділу поліції кваліфіковано вірно.
Доказів же, що спростовували б винність ОСОБА_1 у вчиненні дрібних крадіжок суду не надано.
Обставин, які виключають провадження у справі та адміністративну відповідальність, немає.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, суддя не вбачає.
Згідно зі статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно зі статтею 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Зважаючи на викладене, у відповідності до вимог статті 36 КУпАП вважаю за необхідне матеріали адміністративної справи за № 591/2943/26 провадження № 3/591/821/26 об'єднати зі справами за № 591/2945/26 провадження № 3/591/822/26, № 591/2946/26 провадження № 3/591/823/26 в одне провадження за № 591/2943/26 провадження № 3/578/821/26.
Зважаючи на викладене, у відповідності до вимог ст. 33, 36, 38 КУпАП вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 4 ст. 51 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 294 КУпАП набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 /адміністративний арешт/ або 32-1 /арешт з утриманням на гауптвахті/ цього Кодексу.
Згідно зі статтею 326 КУпАП постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у справі «Швидка проти України» (заява № 17888/12) від 30.10.2014, яке відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, з метою ефективного використання права особи на апеляційне оскарження судового рішення у вказаному провадженні, суддя приходить до висновку, що постанову необхідно звернути до виконання після закінчення строків на апеляційне оскарження, і не допускати до негайного виконання.
Керуючись статтями 36, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановила:
Об'єднати в одне провадження матеріали справи про адміністративне правопорушення за № 591/2943/26 провадження № 3/591/821/26 зі справою за № 591/2945/26 провадження № 3/591/822/26 та справою № 591/2946/26, провадження № 3/591/823/26 та присвоїти об'єднаній справі № 591/2943/26 провадження № 3/591/821/26.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою, третьою та четвертою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення з застосуванням положень статті 36 цього кодексу адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 15 (п'ятнадцять) діб, який відраховувати з часу затримання.
Стягнути з ОСОБА_1 (Паспорт НОМЕР_1 від 27.09.2018, орган -5930, РНОКПП: НОМЕР_2 )судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп. (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Постанову звернути до виконання після закінчення строків на апеляційне оскарження.
Суддя А. І. Косар