Справа № 331/5171/24
Провадження № 1-кп/331/223/2026
24 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду об'єднане кримінальне провадження, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082020000724 від 17.07.2024 року, №12024087020000306 від 28.08.2024 року, №12025082020000550 від 11.06.2025 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації Тюменської області Пуровського району, Уренгой, українця, громадянина України, що має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-24.12.2001 Ворошиловським районним судом м. Донецьк за ч. 2 ст. 141 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений 31.05.2002 по відбуттю строку покарання;
-17.05.2005 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнений 18.03.2008 по відбуттю строку покарання;
-09.12.2008 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 17.02.2011 умовно-достроково, невідбутий строк 6 місяців 14 днів;
-16.04.2013 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст..69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі;
-30.10.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 12.11.2014, невідбутий строк 4 місяці 17 днів;
-05.10.2016 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України із застосуванням ст. 70, 71, 72 КК України до 3 років 6 місяців обмеження волі. Звільнений 12.01.2017 по відбуттю строку покарання4
-26.09.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 25.09.2019 Мелітопольським міьскрайонним судом Запорізької області скасовано звільнення від покарання та направлено для відбування покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Звільнений 25.08.2023 по відбуттю строку покарання;
-18.03.2024 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 17 000 грн;
-20.06.2025 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 2 ст. 389 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі. Вироком Запорізького апеляційного суду від 16.10.2025 року вирок змінений в частині призначення покарання. На підставі ст.72, ст.71 КК України шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024, покарання за яким відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2024 замінено на покарання у виді громадських робіт, та остаточно призначено покарання у виді 1 року 30 днів обмеження волі;
-23.07.2025 Шевченківським районним судом міста Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. У відповідності до положень ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18.03.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25.11.2024 року, якою штраф замінено на покарання у вигляді 240 годин громадських робіт, остаточно призначено покарання у виді п'яти років тридцяти днів позбавлення волі. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.10.2025 року вирок змінений в частині призначення покарання. Визначено вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, вважати ОСОБА_3 засудженим до остаточного покарання у виді 5 років 30 днів позбавлення волі на підставі ч.4 ст.70, ст.72 КК України шляхом часткового складання покарання за даним вироком суду і покарання, призначеного вироком Запорізького апеляційного суду від 16 жовтня 2025 року,
-17.11.2025 Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 23.07.2025 року, зміненого ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21.10.2025 року, до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України
за участі
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника
ОСОБА_5 обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
1.1. ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою за скоєння злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району м. Запоріжжя за наступних обставин.
15.07.2024 приблизно о 06 годині 00 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи на трамвайній зупинці громадського транспорту «Малий ринок», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 9-Б, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, під приводом прослуховування музики, не маючи наміру повертати, отримав від незнайомого йому ОСОБА_6 мобільний телефон «Redmi Note 12 Pro+ 5G Midnight Black 8 GB Ram 256GB ROM» в корпусі чорного кольору Imei1: НОМЕР_1 , який згідно з висновком експерта судово-товарознавчої експертизи становить 7885,80 грн, в якому знаходилась одна сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 , яка не становить для потерпілого матеріальної цінності.
Після чого, ОСОБА_3 скориставшись тим, що ОСОБА_6 відволік свою увагу, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись отриманим майном на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_6 на суму 7885,80 грн.
1.2. ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше засуджена за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин.
24.08.2024, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , знаходячись в тамбурі під'їзду, біля квартири АДРЕСА_3 , зустрівся із раніше знайомою ОСОБА_7 , та в ході розмови, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, під приводом здійснення телефонного дзвінка, з метою особистого збагачення, заволодів мобільним телефоном марки Samsung Galaxy A05s, в корпусі чорного кольору, IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , вартість якого згідно висновку експерта складає 5284,61 грн. (П'ять тисяч двісті вісімдесят чотири гривень 61 копійок), що належить потерпілій ОСОБА_8 , при цьому пообіцявши останньому повернути мобільний телефон після здійснення телефонного дзвінка.
Після того, як потерпіла ОСОБА_8 , добровільно передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон, скориставшись тим, що остання не спостерігає за його діями, пішов, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_8 , майнову шкоду на зазначену суму.
1.3. ОСОБА_3 , будучи особою раніше судимою за скоєння злочинів проти власності, судимість за які в установленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, та вчинив корисливий злочин на території Олександрівського району м. Запоріжжя за наступних обставин.
03.06.2025 року в період часу з 21 год. 20 хв. до 23 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля лавки, що розташована в парку за адресою м. Запоріжжя, вул. Академіка Чабаненка 51, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану (Згідно Закону України від 03.03.2022, який набув чинності 07.03.2022, «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство») з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з валізи майно потерпілого ОСОБА_9 , а саме:
-мобільний телефон "Honor Magik 5" в корпусі темно синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 вартість якого згідно висновку експерта № 1442 від 16.06.2025 становить 5820 грн. 00 коп., з абонентським номером НОМЕР_7 , котрий для потерпілого матеріальної цінності не становить;
-паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , котрий для потерпілого матеріальної цінності не становить;
-пенсійне посвідчення по інвалідності 3 групи на ім'я ОСОБА_9 , котре для потерпілого матеріальної цінності не становить;
-військовий квиток на ім'я ОСОБА_9 котрий для потерпілого матеріальної цінності не становить.
Після чого, ОСОБА_3 разом з викраденим майном покинув місце скоєння злочину, та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 5820 грн. 00 коп.
ІІ. Позиція потерпілих.
Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, судом про слухання справи повідомлявся належним чином. З урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, судом про слухання справи повідомлявся належним чином. З урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі потерпілого.
Потерпіла ОСОБА_10 у судове засідання не з'явилась, судом про слухання справи повідомлялась належним чином. З урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд вважає за можливе розглянути справу без участі потерпілої.
ІІІ. Позиція сторони захисту.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, надав пояснення щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Пояснив що біля зеленої зони на трамвайній зупинці «Малий ринок», побачив чоловіка, який був у стані сп'яніння, сидів на лавці, попросив телефон і коли потерпілий відволікся, пішов із телефоном. Телефон продав та гроші витратив на власні потреби.
Крім того влітку 2024 року попросив у своєї знайомої телефон, що покористуватися, на що вона погодилися, після чого телефон продав, гроші витратив на власні потреби.
Також на початку літа викрав із валізи потерпілого сумку із телефоном та документами, телефон продав, а документи викинув.
У судових дебатах просив суворо його не карати.
Адвокат обвинуваченого, не заперечуючи обставин, встановлених під час досудового розслідування, просив під час призначення покарання, врахувати матеріали, що характеризують обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений має місце реєстрації та фактичного мешкання, також просив врахувати, що майно, яке було вкрадене у потерпілих було повернуто останнім. У зв'язку із вищевикладеним, просив призначити підзахисному покарання у вигляді апробаційного нагляду.
IV. Дослідженні докази.
На підставі положень ч. 3 ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , думки обвинуваченого, який повідомив, що бажає закінчити судове слідство по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися. Судом роз'яснено обвинуваченому обмеження у праві на апеляційне оскарження вироку суду посилаючись на невизнання обставин, які не оспорювалися під час розгляду справи. Обвинувачений також підтвердив, що йому зрозуміло, що він обвинувачується у заволодінні чужим майном, шляхом обману ( шахрайство), та шляхом зловживання довірою вчинене повторно за кожним епізодом окремо за одним епізодом таємного викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, також підтвердив, що повністю розуміє наслідки своїх дій, повного визнання вини та відмови від дослідження усіх доказів по справі.
За обставин, викладених у обвинувальних актах, зважаючи на той факт, що прокурор, обвинувачений, захисник, не оспорювали обставин, встановлених органом досудового розслідування, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд ухвалив проводити розгляд справи відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
у судовому засіданні обвинуваченого, дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, доведені повністю.
V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3
за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), вчинена повторно;
за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинена повторно;
за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Діяння за ч. 2 ст. 190 КК України згідно положень ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Діяння за ч. 4 ст. 185 КК України згідно положень ст. 12 КК України є тяжким злочином.
VІ. Призначення покарання.
Призначаючи покарання, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який на обліках у лікаря нарколога не перебуває, на психіатричному обліку не перебуває. Відповідно до довідки директора КНП «ОКЗ НПД» ЗОР ОСОБА_11 , з 2015 року ОСОБА_3 неодноразово був оглянутий наркологом, востаннє 19.07.2024 року. Діагноз: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, канабіноїдів, алкоголю. Синдром залежності. ОСОБА_3 має місце проживання та реєстрації, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово судимий.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 66 КК України, судом встановлені наступні пом'якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 обставини, - щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд визнає рецидив злочинів.
Сторона обвинувачення та сторона захисту просили призначити обвинуваченій покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Санкцією частини другої ст. 190 КК України передбачений широкий перелік покарань, які можуть бути призначені судом, а саме штраф, виправні роботи, обмеження волі та позбавлення волі. Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді нижньої межі санкції статті.
Санкцією частини четвертої ст. 185 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
Зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріали, які характеризують обвинуваченого, його ставлення до скоєного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Остаточне покарання обвинуваченому слід призначити згідно положень ч. 1 ст. 70 КК України шляхом застосування принципу поглинення.
Також, вироком Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17.11.2025, ОСОБА_3 був також засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі. Тож, остаточне покарання обвинуваченому підлягає призначенню із застосуванням правил ч. 4 ст. 70 К України, шляхом часткового складання покарань.
Призначення ОСОБА_3 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
VІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Долю речових доказів вирішити в порядку с.. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Клопотань про застосування зміну чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження до суду не надходило.
З цих підстав,
Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України,суд
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 України та ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання
-за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 190 КК України до 2 роки позбавлення волі.
За правилами, передбаченими ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень із вироком Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 17 листопада 2025 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 17 листопада 2025 року.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати
Речові докази:
-мобільний телефон в корпусі чорного кольору марки SAMSUNG GALAXY A05S, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 - залишити ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон в корпусі темного кольору марки HONOR MAGIK 5, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_9 ;
-мобільний телефон марки REDMI NOTE 12Pro+ 5G MIDNIGHT Black 8 Gb RAM 256Gb ROM, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 - залишити ОСОБА_6 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1