18 березня 2026 року м. Херсон
Єдиний унікальний номер справи: 650/3386/25
Номер провадження: 22-ц/819/376/26
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:
головуючого Радченка С.В.
суддів: Базіль Л.В.,
Бездрабко В.О.
секретар: Андреєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Іщук Надія Ростиславівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договорів оренди землі, стягнення судових витрат,
Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції
У травні 2025 року представник позивача звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва:площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.06.2008 року, серії ВКМ №245644, зареєстрованого в реєстрі №1307 та виданого згідно нього Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09.12.2008 рока серії ЯЕ №951169;площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ХС №006619 від 31 грудня 2001 року, які розташовані за межами села Новорайськ Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області.
08.09.2015 на підставі додаткової угоди до договору оренди землі 01.11.2006 року №4АА002118-040671500024, в зв'язку з переоформленням спадщини, ОСОБА_1 , як новий власник земельної ділянки та орендодавець, вступила у орендні відносини з новим (згідно договору) орендарем ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», щодо вищевказаної земельної ділянки площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011. Строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року. 01.01.2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС- АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №700958 до договору оренди землі за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції, яка чинна на даний час. Відповідно до нової редакції договору (розділи І та ІІ) - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п. 3.1 договору, визначено, що договір укладено строком до 31 грудня 2026 року. Орендна плата згідно п.4.1. складає 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за повний рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки вказана у пункті 2.4 договору оренди становить 238058,74 гривень. пункт 4.5 розділу IV «орендна плата» Договору визначено що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: з 01 серпня до 31 грудня.
01.01.2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 , та орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №700957 до договору оренди землі 4АА002118-040671500029, від 02.11.2006 за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції, яка чинна на даний час. Відповідно до нової редакції договору (розділи І та ІІ) - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В порушення умов договору орендар не виконує належним чином свої обов'язки щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. В результаті чого утворилась заборгованість за 2022, 2023, 2024 роки, що відповідно до Договорів оренди землі зі змінами, в загальній сумі становить 29852,55 грн + 29852,55 грн = 59705,10 грн.
Позивач неодноразово зверталася особисто до фахівців підприємства, а також телефоном на гарячу лінію підприємства з питань погашення заборгованості з орендної плати та припинення договору оренди землі, однак до цього часу питання так і не вирішене.
Посилаючись на те, що допущене відповідачем систематичне невиконання договірних обов'язків, а саме несплата орендної плати протягом кількох бюджетних періодів, ненарахування інфляційних втрат свідчить про істотне порушення умов договорів оренди, просила розірвати вищезазначені договори оренди землі та стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Великоолександрівського районного Херсонської області від 24 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди землі зареєстрований 01.11.2006 за №4АА002118-040671500024 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 01.01.2018 року №700958, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 11615232, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 7,10 га з кадастровим номером6520685200:04:072:0011, що розташована за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області; розірвано договір оренди землі зареєстрований 02.11.2006 за №4АА002118-040671500029 зі змінами, в редакції згідно додаткової угоди від 01.01.2018 року №700957, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 11883011, укладений між орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184, що розташована за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено, що мала місце несплата орендної плати за 2022-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та підставою, передбаченою законом, для його розірвання. При цьому суд виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази, що систематична несплата орендної плати була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання його зобов'язань.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, висновки суду щодо наявності підстав для розірвання договору оренди землі внаслідок невиконання товариством обов'язків зі сплати орендної плати не відповідають обставинам справи, оскільки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обґрунтувало відсутність обов'язку сплати орендної плати через об'єктивну неможливість використання земельної ділянки за обставин, за які товариство не відповідає. Так, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, Новорайська територіальна громада, була тимчасово окупованою російською федерацією з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року, наступним наказом Міністерства розвитку громад і територій України №376 від 28 лютого 2025 року, після деокупації, починаючи з 11.11.2022 року віднесено до територій, на яких можливим є ведення бойових дій. За даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України вказана територія віднесена до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, що виключає її безпечне використання ТОВ «ЮТС- Агропродукт», як орендарем для отримання сільськогосподарської продукції за умовами договору оренди в період 2022-2024 років, внаслідок чого ТОВ «ЮТС- Агропродукт», як орендар майна звільняється від орендної плати за цей час, як з підстав, визначених законом, так і за умовами договору оренди, які узгоджені його сторонами. Також, в обґрунтування своїх заперечень, звертає увагу на особливості оподаткування плати за землю в період воєнного стану, що є наслідком обставин непереборної сили. Вказує, що листом Головного управління ДСНС України у Херсонській області №66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року, підтверджено, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі, є потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами та зазначено, що Головне управління ДСНС України у Херсонській області не залучалось до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на вказаних територіях та не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на них у зв'язку із щоденними обстрілами з боку російської федерації. Це свідчить про об'єктивну неможливість використання Відповідачем орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням через наслідки збройної агресії та через обставини, за які орендар не відповідає, що унеможливлює виконання зобов'язань за договором оренди землі. Крім того, вказав, що суд не прийняв до уваги постанову Херсонського апеляційного суду від 09.04.2025 у справі № 650/3776/24.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу
В письмовому відзиві, який надійшов на адресу апеляційного суду, представник позивача просить відхилити доводи апеляційної скарги, як не обгрунтовані та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 6520685200:04:072:0011 загальною площею 7,10 га. Дана обставина підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 09.12.2008 рока серії ЯЕ № 951169.
Крім того ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184, загальною площею 7,10 га., дана обставина підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії І-ХС №006619 від 31 грудня 2001 року.
08.09.2015 року на підставі додаткової угоди до договору оренди землі 01.11.2006 року №4АА002118-040671500024, в зв'язку з переоформленням спадщини, ОСОБА_1 , як новий власник земельної ділянки та орендодавець, вступила у орендні відносини з новим (згідно договору) орендарем ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», щодо вищевказаної земельної ділянки площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011. Строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року.
01.01.2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 , та орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС- АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №700958 до договору оренди землі за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції, яка чинна на даний час. Відповідно до нової редакції договору (розділи І та ІІ) - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. відповідно до п. 3.1 договору, визначено, що договір укладено строком до 31 грудня 2026 року. Орендна плата згідно п.4.1. складає 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за повний рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки вказана у пункті 2.4 договору оренди становить 238058,74 гривень. пункт 4.5 розділу IV «орендна плата» Договору визначено що орендна плата вноситься орендарем у такі строки: з 01 серпня до 31 грудня.
01.01.2018 року між орендодавцем ОСОБА_1 , та орендарем та орендарем товариством з обмеженою відповідальністю «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем Приватним підприємством «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» було укладено додаткову угоду №700957 до договору оренди землі 4АА002118-040671500029, від 02.11.2006 за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договір оренди в цілому викладено в новій редакції, яка чинна на даний час. Відповідно до нової редакції договору (розділи І та ІІ) - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
В порушення умов договору орендар не виконує належним чином свої обов'язки щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку. В результаті чого утворилась заборгованість за 2022, 2023, 2024 роки, що відповідно до Договорів оренди землі зі змінами:
1) за земельну ділянку площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:04:072:0011 за 2022, 2023, 2024 роки, що відповідно до Договору оренди землі за весь об'єкт оренди становить 4,18 % від нормативної грошової оцінки та складає: 238058,74*4,18/100 та становить 9950,85 грн. за рік. Сума заборгованості становить 13045,62 грн. х 3 роки = 29852,55 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 55 копійок)
2) за земельну ділянку площею 7,10 га з кадастровим номером 6520685200:02:001:0184 за 2022, 2023, 2024 роки, що відповідно до Договору оренди землі за весь об'єкт оренди становить 4,18 % від нормативної грошової оцінки та складає: 238058,74*4,18/100 та становить 9950,85 грн. за рік. Сума заборгованості становить 13045,62 грн. х 3 роки = 29852,55 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят дві гривні 55 копійок)
Отже, заборгованість з орендної плати згідно договорів оренди разом становить 29852,55 + 29852,55 = 59705,10 грн.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що саме на відповідача у справі покладено обов'язок доказування відсутності вини у невиконанні зобов'язання за договорами оренди з внесення орендної плати або ж доведення факту виконання ним цього зобов'язання. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не надало суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позивач відмовилася прийняти належне виконання, запропоноване боржником, а саме, отримати орендну плату протягом 2022-2024 років у строки та на умовах, що встановлені договором оренди, не доведено відсутності вини у порушенні зобов'язання щодо внесення орендної плати та прийняття заходів щодо внесення орендної плати за договорами оренди щороку. Порушення відповідачем умов договорів щодо виплати орендної плати є істотним, оскільки позивач внаслідок такого порушення значною мірою позбавлявся того, на що він розраховував при укладенні договору.
Колегія суддів апеляційного суду в цілому погоджується із вказаним висновком виходячи з наступного.
Відповідно до вимог статті 124ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статті 21Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, у відповідача у зв'язку з укладенням договорів та прийняттям в користування об'єктів оренди виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельними ділянками.
Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Водночас у пункті д) частини 1 статті 141ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
У справі, що переглядається, суд першої інстанції, установивши, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не виплачувало ОСОБА_1 орендну плату за 2023 та 2024 роки (тобто, після деокупації території, на якій розташовані земельні ділянки) у строки, визначені умовами укладених між ними договорів та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є суттєвими порушеннями умов договору, та такими, що позбавили позивача права на те, на що він розраховував погоджуючись на укладення договорів оренди (стаття 651 ЦК України). Отже, такі порушення утворюють системність порушень умов договору та дають підстави для розірвання договорів оренди.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022-2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивачки про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін до 31 грудня поточного року, чого ним зроблено не було.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договорів. Разом з тим, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо своєчасної сплати орендної плати у строки обумовлені договором є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно статті 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Про те, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід врахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог частини 4статті 263 ЦПК України.
Зокрема, такий правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, за яким підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач визнав факт невиплати орендної плати за вказані періоди у строки передбачені договорами, при цьому посилався на те, що заборгованість по орендній платі за 2022-2024 року виникла виключно з обставин, пов'язаних з військовою агресією рф проти України, що стало підставою для введення військового стану з 24 лютого 2022 року.
За своєю сутністю цивільно-правова відповідальність означає виникнення у особи обов'язку майнового характеру, якого не було до вчинення правопорушення. У статті 617ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання. Тому стаття 617ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (постанова Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі №757/58385/16-ц).
Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов'язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов'язання. Як правило виокремлюється декілька принципів виконання зобов'язань, серед яких: належне виконання зобов'язання; реальне виконання зобов'язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №180/1735/16-ц).
У постанові від 13 березня 2024 року у справі № 686/16312/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору.
Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану (пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022).
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі №913/20/21».
З початку 2014 року мала місце збройна агресія російської федерації, яка розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності. І на даний час російська федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань російської федерації. Зазначений факт розглядається як загальновідомий для обох сторін. Факт військової агресії визнаний на національному рівні, в тому числі в Законах України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», «;Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», Постановах Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, парламентських асамблей міжнародних організацій щодо засудження триваючої агресії російської федерації проти України», «;Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором», «;Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії російської федерації та подолання її наслідків», Рішеннями Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України», «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» тощо ( постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 липня 2019 року у справі № 911/1897/18).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1статті 81 ЦПК України).
У справі, що переглядається, сторони у пункті 13.1 додаткових угод домовились, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Тобто будь-яких обставин, які сторони вважають форс-мажорними, вони у договорах оренди не визначили.
Відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення в доводах апеляційної скарги посилається на те, що відсутність сплати орендної плати Відповідачем у період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період.
Так, в листі від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, розміщеному на офіційному сайті, Торгово-промислова палата України на підставі статей14,14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Відповідно до статті 14-1Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Згідно з наведеними положеннями закону та висновками Верховного Суду у разі, якщо боржник (у даному випадку орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ») посилається на причину невиконання зобов'язання на наявність обставин, які він вважає форс-мажорними, він має надати докази того, що саме ці обставини перешкодили йому у виконанні зобов'язань.
З матеріалів справи встановлено, що Товариство обмежилось лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області зокрема, але не надало доказів на підтвердження того, які саме обставини (окупація територій, де розташовані орендовані земельні ділянки; їх безпосередня близькість до зони бойових дій тощо) вплинули на господарську діяльність підприємства. Також відсутні докази отримання відповідачем відповідного сертифікату Торгово-промислової палати в Україні із засвідченням таких обставин.
З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачені договорами обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки.
За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2023-2024 роки за договором оренди земельної ділянки.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: несвоєчасного виконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договорів оренди землі.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що в 2023-2024 роках підприємство не могло використовувати орендовану земельну ділянку позивача через її можливе замінування оскільки підприємство не повідомляло орендаря про неможливість виконання своїх обов'язків.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року як на доказ неможливості використання спірної земельної ділянки за цільовим призначенням, оскільки з огляду на те, що піротехнічні розрахунки ДСНС у Херсонській області до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучалися, про що зазначено в листі, відтак припущення ДСНС щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами не доводить факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання.
Посилання скаржника на дані Інтерактивної карти ДСНС та віднесення території Новорайської територіальної громади до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, є безпідставними, оскільки містять лише ймовірнісні припущення щодо наявності вибухонебезпечних предметів, а не підтверджені факти, тому потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов'язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належними доказами.
Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року№ 376.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).
При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що процедура розмінування та приведення відповідних земельних ділянок у стан, придатний для господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів для забезпечення використання цих земель. Однак цього зроблено не було. Так, загальновідомі факти свідчать про те, що на відповідній території інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже досягли розмінування земельних ділянок, і ці землі використовуються в сільськогосподарських цілях не перший рік.
Доводи апеляційної скарги щодо особливостей оподаткування плати за землю, отримання товариством податкових пільг з нарахування та сплати орендної плати за землі комунальної власності, єдиного податку четвертої групи не свідчать про визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами у встановленому законом порядку, і не звільняють Товариство від обов'язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.
Крім того, підлягають відхиленню й посилання на неврахування судом постанови Херсонського апеляційного суду від 09.04.2025 у справі № 650/3776/24, оскільки, як правильно вказав суд, рішення Херсонського апеляційного суду у справі № 650/3776/24 не має обов'язкового характеру для суду першої інстанції у цій справі, оскільки воно не є джерелом права та не має преюдиційного значення для цього провадження, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду. Докази та обставини, на які посилається представник апелянта, були предметом дослідження суду попередньої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми процесуального права.
Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено.
Підстав для зміни або скасування рішення суду про задоволення вимог, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що військова агресія рф проти України, як і тимчасова окупація російською федерацією частини території Херсонської області, до складу якої входила і частина, де розташована земельна ділянка позивачки, а також проведення бойових дій на території Херсонської області є загальновідомими фактами, а відтак не потребують доказування відповідачем. За таких обставин, посилання відповідача на неможливість використання ним за призначенням об'єкту оренди в період з 24.02.2022 року по листопад 2022 року не потребує доказуванню, однак може бути спростовано належними та допустимими доказами з боку позивача, який таких доказів не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що існують підстави для виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об'єкту оренди у період з квітня по листопад 2022 року.
За вказаних обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2025 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання відповідачем об'єкта оренди у період з березня по листопад 2022 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий С.В. Радченко
Судді Л.В. Базіль
В.О. Бездрабко