Номер провадження: 33/813/56/26
Номер справи місцевого суду: 522/13214/25
Головуючий у першій інстанції Єршова Л.С.
Доповідач Драгомерецький М. М.
19.02.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати з розгляду цивільних справ Драгомерецького М.М.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
переглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Блонський Денис Миколайович на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2025 року по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №349460 від 02.06.2025, ОСОБА_1 02 червня 2025 року о 17:11 год, керувала транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса та перед здійснені повороту праворуч з вул. Водопровідна на вул. Басейна, не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині, в наслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку руху. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушила п. 10.4 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 гривень в дохід держави. Також стягнуто в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Не погодившись із вищевказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Блонський Д.М. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
В судове засідання до апеляційного суду ні ОСОБА_1 , ні її адвокат Блонський Д.М. не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно.
Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Неявка в судове засіданні особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформації про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доводів, викладених у апеляційній скарзі, а також доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого рішення. Збирання нових доказів не входить до повноважень апеляційного суду.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
При цьому, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 252 КУпАП).
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №349460 від 02.06.2025, який в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а тому є належним та допустимим доказом, й приймається судом до уваги;
2)схемою місця ДТП від 02.06.2025;
3)письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
4)відеозаписом з камер відеоспостереження на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди між транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 та транспортним засобом Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 .
Оцінюючи вищезазначені докази окремо та в їх сукупності, ґрунтуючись на внутрішньому переконанні, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що вона 02 червня 2025 року о 17:11 год, керувала транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 , в м. Одеса та перед здійснені повороту праворуч з вул. Водопровідна на вул. Басейна, не врахувала дорожньої обстановки, не зайняла відповідне крайнє положення на поїзній частині, в наслідок чого допустила зіткнення з транспортним засобом Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку руху, оскільки такий висновок ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується із висновком суду першої інстанції та зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не призначив по справі автотехнічну експертизу для дослідження обставин ДТП та фактично став на сторону винуватця ДТП, а саме водія транспортного засобу Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 ..
Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить призначити по справі автотехнічну експертизу.
Щодо даних тверджень апеляційної скарги слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно статей 252, 273 КпАП призначення експертизи, висновок якої, як і інші джерела доказів, не є обов'язковим для суду, що розглядає справу, є прерогативою суду.
Судова експертиза призначається лише; у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП до повноважень суду апеляційної інстанції не належить функція збирання та встановлення доказів по справі, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувались раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхиленням їх місцевим судом.
Згідно ст. ст. 251, 273 КУпАП експертиза може бути призначена в суді виключно у випадках, коли виникає потреба в спеціальних знаннях і з метою отримання даних, що мають значення для правильного вирішення справи.
В ході судового розгляду справи, з'ясовані обставини справи, які потребують правової оцінки, необхідності в проведенні будь-яких експертиз для встановлення наявності порушень Правил дорожнього руху не вбачається, а тому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відсутні достатні підстави для призначення та проведення по справі автотехнічної експертизи.
Так, що матеріали справи містять відеозапис з камер відеоспостереження на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди між транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 та транспортним засобом Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 , який в сукупності з іншими доказами дозволяє встановити всі обставини ДТП, тому дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування не має.
Так, ОСОБА_1 стверджує, що не порушували ПДР України, а винуватцем ДТП був водій транспортного засобу Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , що таких тверджень апеляційний суд зазначає наступне.
Положеннями п. п. 10.1 та 10.3 ПДД, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.
Окрім того, пунктом 10.4 ПДР, який безпосередньо зазначений працівником поліції в протоколі передбачено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Так, апеляційним судом була досліджена схема місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та відеозапис з камер відеоспостереження на якому зафіксовано момент дорожньо-транспортної пригоди між транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 та транспортним засобом Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 , та встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Водопровідна, та маючи намір виконати поворот праворуч на вул. Басейну, в порушення вимог п. 10.4 ПДР завчасно не зайняла крайнє положення праворуч на проїзній частині та фактично з крайнього лівого положення приступила до виконання маневру повороту праворуч, при цьому не надала дорогу транспортному засобу Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 , який рухався у попутному напрямку праворуч, не змінюючи траєкторії свого руху.
Апеляційний суд зазначає, що саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz GLE 450, д.н. НОМЕР_1 , змінювала напрям свого руху, мала намір виконати поворот праворуч, а тому зобов'язана була впевнитись, що це буде безпечним, не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також надати перевагу в русі транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч, в даному випадку транспортному засобу Skoda Fabia, д.н. НОМЕР_2 .
Доводи апеляційної скарги, що в схемі ДТП відсутня розмітка велосипедної розмітки та не зазначено, що подія відбулась в зоні дії знаку «Обмеження максимальної швидкості 30 км/год» є неспроможними, оскільки зазначене не впливає на здійснення ОСОБА_1 маневру повороту праворуч фактично з крайнього лівого положення всупереч вимогам п. 10.4 ПДР України.
Твердження про те, що водій ОСОБА_2 рухався з перевищенням швидкості та мав можливість уникнути ДТП, також не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки сам по собі факт можливого перевищення швидкості водієм ОСОБА_2 навіть у разі його підтвердження належними та допустимими доказами, не звільняє ОСОБА_1 від її обов'язку діяти відповідно до правил маневрування.
Таким чином, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення нею вимог ПДР України.
Зазначений висновок суду також відповідає завданням КУпАП, яким є зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Блонський Денис Миколайович про призначення по справі автотехнічної експертизи залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Блонський Денис Миколайович залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький