Номер провадження: 11-сс/813/772/26
Справа № 947/18184/24 1-кс/947/3272/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву судді ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду апеляційних скарг представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 про арешт майна у к/п №12024160000000440 від 08.04.2024
установив:
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 було задоволено клопотання начальника Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_10 та був накладений арешт на майно, вилучене 05.02.2026 в ході проведення обшуку, зокрема на автомобіль Dodge Durango, який перебуває у власності ОСОБА_9 та у користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ..
Не погодившись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_12 та представник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Прототоколом передачі судової справи ріншіше визначеногму складу суду від 13.03.2026 визначено склад суду для розгляду зазначеної апеляційної скарги - головуючий суддя ОСОБА_2 , судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Водночас, до початку розгляду апеляційної скарги суддя ОСОБА_2 заявив собі самовідвід на підставі п. 4) ч. 1 ст. 75 КПК України з тих підстав, що він на протязі тривалого часу знайомий із ОСОБА_7 та підтримує з ним дружні стосунки.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви заявленого самовідводу, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про існування обставин, які унеможливлюють участь судді ОСОБА_2 у даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заявлений ним самовідвід підлягає задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого головуючого судді в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 35, 75, 80, 82, 370, 405, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Задовольнити заяву про самовідвід судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 та відвести його від розгляду апеляційних скарг представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 та представника ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2026 про арешт майна у к/п №12024160000000440 від 08.04.2024
Матеріали судового провадження 11-сс/813/772/26передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 35 КПК України для визначення іншого складу суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4